Іменем України
11 квітня 2018 року
Київ
справа №825/938/17
адміністративне провадження №К/9901/38843/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргуСумської митниці Державної Фіскальної Служби України (далі - Сумська митниця ДФС)
на постановуЧернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 (Головуючий суддя - І.І. Соломко)
та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 (колегія у складі суддів: О.Є. Пилипенко, О.М. Кузьмишина, С.Б. Шелест)
у справі №825/938/17
за позовомПриватного підприємства "Семенівська мануфактура"
доСумської митниці ДФС
проскасування рішення та картки відмови,
Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС про скасування рішень про коригування митної вартості Сумської митниці № UA805180/2017/000032/2 від 06.04.2017, № UA805180/2017/000056/2 від 18.04.2017, № UA805000/2017/000120/2 від 17.05.2017 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС за №UA805180/2017/00057, № UA805180/2017/00122.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для митного оформлення товарів, що надійшли на підставі зовнішньоекономічного Контракту № BSN1-09/2016 від 01.09.2016, позивачем до Сумської митниці ДФС надано всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Водночас в процесі митного контролю і оформлення Сумською митницею ДФС встановлено, що подані позивачем документи не містять усіх складових митної вартості товару. Позивач, вважаючи рішення митного органу таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України просив їх скасувати.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позовні вимоги задоволено. Скасовано Рішення про коригування митної вартості Сумської митниці ДФС від 06.04.2017 № UA805180/2017/000032/2, від 18.04.2017 № UA805180/2017/000056/2, від 17.05.2017 № UA805000/2017/000120/2. Скасовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС за №UA805180/2017/00057, № UA805180/2017/00122.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначили що позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, надані документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню. Сумською митницею ДФС не було доведено необхідність надання позивачем додаткових документів, у зв'язку з цим висновки митного органу про не підтвердження поданими документами митної вартості є необґрунтованими.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, відмовивши у задоволені позову, оскільки вважає, що апеляційною інстанцією проігноровано доводи митниці, зокрема, Декларант надав калькуляцію від постачальника, у якій зазначено наступні витрати, додані до вартості на умовах CIF м. ODESSA: до ціни виробника додається фрахт та прибуток продавця. Таким чином, складається загальна ціна за одиницю товару. Відповідно до поданих даних не включені до ціни товару: вартість навантаження та доставки товару до порту відправки.
Від відповідача відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
14.12.2017 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою Сумської митниці ДФС відкрито.
15.03.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.
З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами встановлено, що 01.09.2016 між ПП "Семенівська мануфактура" (покупець) та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD (постачальник) укладено контракт № BSN1-09/2016 (Контракт) на поставку товару.
Статтею 3 Контракту передбачено, що поставка товару відбувається відповідно до "ІНКОТЕРМС-2010". Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в рахунку-фактурі.
Як вбачається з інвойсу від 09.02.2017 № BTCN2017054 (далі інвойс 1) та пакувального листа до зазначеного інвойсу, партія товару складається з трикотажного полотна та інших товарів встановленої кількості та загальною вартістю 35112,42 доларів США.
Товар визначений інвойсом передано перевізнику MAERSK LINE, що підтверджується коносаментом №MAEU959480548 від 13.02.2017, в якому зазначено, що товар прибуде у місце призначення контейнером MRKU2614803.
Кількість та вартість товару також підтверджується видатковою накладною №0000002017054 від 08.02.2017.
З інвойсу від 06.03.2017 року № BTCN2017117 (далі інвойс 2) та пакувального листа до зазначеного інвойсу вбачається, що партія товару складається з текстилю встановленої кількості та загальною вартістю 28380,64 доларів США.
Товар визначений інвойсом передано перевізнику COSCO SHIPPING LINES CO. LTD, що підтверджується коносаментом №COSU6880156610 від 24.03.2017 року, в якому зазначено, що товар прибуде у місце призначення контейнером CBHU6039212.
Кількість та вартість товару також підтверджується видатковою накладною №00000002017117.
Як вбачається з інвойсу від 20.03.2017 № BTCN2017155 (далі інвойс 3) та пакувального листа до зазначеного інвойсу, партія товару складається з текстилю встановленої кількості та загальною вартістю 21132,01 доларів США.
Товар визначений інвойсом передано перевізнику COSCO SHIPPING LINES CO. LTD, що підтверджується коносаментом №COSU6149958720 від 09.03.2017 року, в якому зазначено, що товар прибуде у місце призначення контейнером CBHU6344366.
Кількість та вартість товару також підтверджується видатковою накладною №00000002017155.
Партія товару, яку поставлено на умовах контракту та за митним оформленням (випуском) якої позивач звернувся до митниці, поставлялась на умовах, визначених інвойсами 1,2,3 відповідно до якого товар поставлявся за базисом поставки CIF-Odessa (вартість страхування і фрахт) "Інкотермс 2010".
З метою митного оформлення товару до митного органу подано наступні документи: митні декларації № UA805180/2017/004710 від 06.04.2017 року; № UA805180/2017/005387 від 18.04.2017 року; № UA805180/2017/006567 від 10.05.2017 року; контракт № BSN1-09/2016 від 01.09.2016 року; інвойс від 09.02.2017 року № BTCN2017054; пакувальний лист від 09.02.2017 року № BTCN2017054; видаткову накладну №0000002017054 від 08.02.2017 року; інвойс від 06.03.2017 року № BTCN2017117; пакувальний лист 06.03.2017 № BTCN2017117; видаткову накладну №00000002017117; інвойс від 20.03.2017 № BTCN2017155; пакувальний лист 20.03.2017 № BTCN2017155; видаткову накладну №00000002017155; відвантажувальні специфікації № BTCN2017054/130054-1 від 13.02.2017; № BTCN2017117/140117-1 від 09.03.2017; № BTCN2017155/140155-1 від 24.03.2017.
Під час митного оформлення товарів Сумською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості. Підставою для проведення коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов Контракту зазначено, що основний метод не застосовувався, оскільки відомості є необ'єктивні та не достатньо документально підтвердженні. Не надано запитувані документи, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість, яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товарів, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Другорядний метод не застосований, оскільки відсутня інформація по операціях з ідентичними товарам, які продаються на експорт в Україну приблизно в той же кількості та на тих же комерційних рівнях, що оцінювані товари.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач одночасно з митною декларацією в повному обсязі надало до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, тоді як Митниця не довела, що подані ПП "Семенівська мануфактура"документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1), неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості та необхідності визначення митної вартості товару cаме за резервним методом.
У касаційній скарзі відповідач в обґрунтування правомірності своїх дій щодо коригування митної вартості товару посилається, зокрема, на відсутність у поданих позивачем документах інформації щодо включення до ціни товару вартості навантаження та доставки товару до порту відправки.
Колегія суддів вважає такий висновок скаржника безпідставним, оскільки за офіційними правилами тлумачення торговельних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року термін CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Отже, термін CIF передбачає обов'язок продавця щодо оплати витрат і фрахт.
Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
........................
........................
...........................
В.П.Юрченко
І.А.Васильєва
С.С.Пасічник
Судді Верховного Суду