Справа № 481/214/18
Провадж.№ 2/481/155/2018
(ЗАОЧНЕ)
13 квітня 2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Васильченко Н.О.,
за участю секретаря - Климік Д.О.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
15.02.2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про визнання виконавчого напису від 10.11.2017р. за №20555 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо стягнення заборгованості в сумі 177940,51 грн. таким, що не підлягає виконанню, який обґрунтував наступним.
09.11.2011р. він та ПАТ КБ «ПриватБанк» підписали анкету - заяву б/н про приєднання до умов та правил банківських послуг в якій зазначено, що він бажає оформити на своє ім'я ощадну книжку (депозит). На підставі підписаної анкети - заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» надав йому платіжну картку «Кредитка «Універсальна» та зарахував грошові кошти в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.
29.06.2013 році у нього невідомі особи на ринку «Центральний» в м. Новий Буг викрали гаманець в якому знаходилися гроші та картка «ПриватБанк» на рахунку якої були 8000 (вісім тисяч) гривень. 30.06.2013р. на підставі його повідомлення про злочин було розпочато кримінальне провадження за №12013160270000637, правова кваліфікація якого ч. 1 ст. 185 КК України. Про крадіжку карти він терміново повідомив ПАТ КБ «Приватбанк» та просив заблокувати карту. Оскільки карта «Кредитка «Універсальна» не була заблокована з неї були зняті всі кошти.
У жовтня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслав листа про усунення порушень за кредитним договором від 09.11.2011р. б/н та сплату заборгованості за кредитним договором, загальна сума якої становить 176140 (сто сімдесят шість тисяч сто сорок ) гривень 51 копійка. До складу загальної заборгованості входять: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7956 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривен; заборгованості за відсотками - 154520 (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень 68 копійок; заборгованість з пені та комісії - 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень; заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 500 (п'ятсот) гривень; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 8363 (вісім тисяч триста шістдесят три) гривні 83 копійки. Даний лист було відправлено 18.10.2017 році з вимогою про сплату заборгованості протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати відправлення письмової вимоги.
На початку лютого 2018 року рекомендованим повідомленням він отримав виклик державного виконавця Новобузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 з повідомленням про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №20555 від 10.11.2017р. вчиненого нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про стягнення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити посилаючись на викладене в позовній заяві та пропуск строку позовної давності з боку відповідача. Повідомили суду, що сума заборгованості яку нарахував відповідач не є безспірною і після вчинення крадіжки карти Приватбанку були вжиті всі необхідні заходи зі сторони позивача, про що свідчать матеріали додані до позовної заяви.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить зворотне рекомендоване повідомлення, поважної причини своєї неявки суду не надав і не надіслав відзив на позовну заяву.
Відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач та його представник не заперечують проти такого вирішення справи.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
За Конституцією України, ст. 27 ЦПК України та п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів, який здійснюється в порядку конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного та господарського судочинств.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем, в тому числі і шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Як вбачається з матеріалів справи, при вчинені оспорюваного боржником виконавчого напису, нотаріус не повністю дотримався вимог чинного законодавства, щодо порядку та підстав його вчинення.
З матеріалів справи вбачається, що письмова вимога ПАТ КБ «ПриватБанк» була надіслана згідно квитанції поштових відправлень 18.10.2017 року, виконавчий напис нотаріусом вчинено 10.11.2017р., тобто до спливу тридцяти днів з моменту надісланого банком повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Відповідно до умов підписаної ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 09.11.2011р. б/н, останній виявив бажання оформити на своє ім'я ощадну книжку (депозит), про що мається відмітка. Дана анкета - заява була надана нотаріусу, як підстава для виникнення права вимоги у ПАТ КБ «ПриватБанк».
Згідно поданої заяви представником ПАТ КБ «ПриватБанк» нотаріусу, де зазначена сума боргу та її складові, містяться відомості про те, що строк за який провадиться стягнення становить 2152 днів, який вираховується з 09.11.2011р. по 30.09.2017р.. На підтвердження викладеного в заяві представником ПАТ КБ «ПриватБанк» надається виписка по рахунку позивача (боржника ОСОБА_1В.), де містяться відомості про зняття готівки в сумі 7956 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 29.06.2013р., після чого почали нараховуватися відсотки, пеня, штраф та інше.
В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. «Про затвердження переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме ч. 2 п. б Переліку Документів, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин надається засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Суд не погоджується з доводами представника позивача про необхідність застосування строків позовної давності, оскільки вимога представником відповідача позивачу була надіслана 18.10.2017р., а письмове підтвердження про звернення до відповідача суду не надано.
З вищенаведеного вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не були виконані всі вимоги Закону, який передбачає вчинення виконавчого напису нотаріусами, не дотримано строку для вчинення виконавчого напису, не встановлена безспірність заборгованості, не перевірена анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 09.11.2011р. б/н, яка була подана на обґрунтування договірних відносин між боржником та стягувачем, строк за який проводиться нарахування заборгованості та його відповідність виписці з особового рахунку боржника.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису. Заборгованість позивача, яка значиться у виконавчому написі не дає можливості зробити висновок щодо правомірності її нарахування.
Дослідивши всі обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність скасування виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Керуючись ст. ст. 5, 9-13, 18, 246, 258, 265, 280, 282, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 10.11.2017р. за №20555 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитної заборгованості таким, що не підлягає виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Новобузького районного суду
Миколаївської області ОСОБА_5