Іменем України
11 квітня 2018 року
Київ
справа №826/14226/15
провадження №К/9901/10078/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року, постановлену у складі головуючого судді Даналишин В. М., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Хрімлі О. Г., суддів Ганечко О. М., Літвіної Н. М.,
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС), у якому просив:
визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Телявського А. М. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 липня 2015 року ВП № 48091711 з виконання виконавчого листа № 437/5117/14-ц, виданого 14 липня 2014 року Ленінським районним судом м. Луганська на виконання рішення від 2 липня 2014 року у справі № 437/5117/14-ц;
скасувати постанову державного виконавця ВДВС Телявського А. М. про відкриття виконавчого провадження від 10 липня 2015 року ВП № 48091711 з виконання виконавчого листа № 437/5117/14-ц, виданого 14 липня 2014 року Ленінським районним судом м. Луганська на виконання рішення від 2 липня 2014 року у справі № 437/5117/14-ц;
відмовити ОСОБА_2 у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 437/5117/14-ц, виданого 14 липня 2014 року Ленінським районним судом м. Луганська на виконання рішення від 2 липня 2014 року у справі № 437/5117/14-ц.
Протокольною ухвалою від 12 жовтня 2015 року суд першої інстанції залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 2 листопада 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, зупинив провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 426/4505/15-ц.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати їх рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надійшло.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суди встановили, що ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 2 жовтня 2015 року у справі № 426/4505/15-ц за заявою ТОВ «Сапсан-СП» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визнано виконавчий лист від 14 липня 2014 року № 737/5117/14-ц таким, що не підлягає виконанню, повністю, з моменту його пред'явлення до державної виконавчої служби, а саме з 10 липня 2015 року.
Оскільки на підставі зазначеного виконавчого листа відкрито виконавче провадження ВП № 48091711, рішення та дії відповідача в межах якого є предметом оскарження в цій справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішення у цивільній справі № 426/4505/15-ц.
Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За змістом пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зважаючи на встановлені судами обставини, Верховний Суд вважає правильним висновок щодо необхідності зупинення провадження в цій адміністративній справі до набрання законної сили у справі
№ 426/4505/15-ц, адже рішення в останній має безпосереднє значення для вирішення цієї адміністративної справи.
Доводи касаційної скарги такого висновку судів не спростовують.
До того ж, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень справа № 426/4505/15-ц розглядалася судами неодноразово.
Зокрема, Сватівський районний суд Луганської області ухвалою від 24 грудня 2015 року в задоволенні згаданої заяви ТОВ «Сапсан-СП» відмовив.
Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 25 лютого 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 червня 2016 року, скасував ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 24 грудня 2015 року та постановив нову ухвалу, якою заяву ТОВ «Сапсан-СП» задовольнив: визнав виконавчий лист від 14 липня 2014 року № 737/5117/14-ц таким, що не підлягає виконанню з 10 липня 2015 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII
(далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець