Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Нікополь, вул. Шевченко, 201, 53213, (05662) 3-43-15
Справа №2-6159 2010 р.
29 грудня 2010 року м.Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
за участю секретаря Скоробогатової А.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Нікопольської міської ради в особі виконавчого комітету про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання за нею права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.
На підставі договору на право будівництва будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 10.11.1954 року її батько ОСОБА_4 збудував житловий будинок з надвірними побудовами по вул.Сталінградській, буд.50а. Договір зареєстровано Нікопольським БТІ 27.11.1954 року за № 3477. У середині 50-х років вул.Сталінградська була перейменована у вул.Іртишську. Рішенням виконавчого комітету Ради депутатів трудящих № 507 від 17.08.1967 року було затверджено акт прийняття індивідуального володіння, в якому вказана адреса будинку - вул.Іртишська, 80. 07.10.1967 року право власності ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою вул.Іртишська, 80 у м.Нікополі було зареєстровано Нікопольським БТІ. 10.05.2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов'язки, які належали йому на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов'язки, які належатимуть йому на день смерті, заповів їй. 30.03.2010 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими побудовами по вул.Іртишській, буд.80 у м.Нікополі, грошові внески у філії- Нікопольського відділення № НОМЕР_1 «Державний Ощадний банк України» на рахунках № 915514785, № 915514784, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3. У жовтні 2010 року позивач звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Але листом № 2678/01-14 від 15.10.2010 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки заяву про прийняття спадщини вона не подала, фактично спадщину не прийняла. Вона пропустила встановлений строк для прийняття спадщини через те, що вважала, що цей строк стосується лише спадкоємців за законом та була впевнена, що при наявності заповіту може оформити спадкові права у будь- який момент. Інших спадкоємців у ОСОБА_5 не має. Дружина спадкодавця, мати позивача ОСОБА_6 померла 14.06.2006 року. Крім пропущеного строку для прийняття спадщини, перешкодою у оформленні спадкових прав є той факт, що спадкодавцем було самочинно здійснено перепланування у житловому будинку «А», після чого збільшилася його загальна площа на 0,9 кв.м; самочинне будівництво гаражу «Д», площею 20 кв.м; самозахоплення землі під гаражем 2 кв.м. За життя спадкодавець намагався оформити права на самозахоплену земельну ділянку. За його заявою питання про надання гр.ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0002 га. по вул.Іртишській, 80 за фактичним розміщенням частини гаражу було розглянуто на засіданні комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (протокол № 13 від 18.04.2007 року). Уповноваженою комісією у складі спеціалістів відділу земельних ресурсів, управління архітектури та містобудування Нікопольської міськради, СЕС, екологічної інспекції, центру охорони історико-культурних цінностей було складено акт обстеження земельної ділянки по вул.Іртишській, 80 для розміщення частини гаражу від 18.04.2007 року. Комісія прийшла до висновку про придатність земельної ділянки для розміщення частини гаражу. Управління архітектури та містобудування Нікопольської міськради надало висновок від 07.06.2007 року щодо попереднього погодження на відведення земельної ділянки на вул.Іртишській, 80. Рішенням сесії Нікопольської міської ради № 51-19/V від 05.10.2007 року ОСОБА_5 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва. Але завершити оформлення права на земельну ділянку через дуже
похилий вік та погіршення здоров'я її батько не встиг. Для визначення технічного стану самочинних побудов вона звернулася до ФОП ОСОБА_7, який надав «Технічний висновок про відповідність вимогам ДБН, про технічний стан та можливість експлуатації житлового будинку та прибудинкових будівель на вул.Іртишській, 80». Самочинне будівництво здійснене на земельній ділянці, що знаходилась у законному користуванні спадкодавця, крім 2 кв.м. земельної ділянки, узгодження на відведення якої ОСОБА_5 отримав, але не встиг за життя завершити. Власник домоволодіння № 78 по вул.Іртишській, 78 ОСОБА_8 не заперечувала проти будівництва гаражу на межі домоволодінь. Права інших осіб самочинне будівництво не зачепило. Унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом у нотаріальній конторі втрата оригіналу договору на право будівництва будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 10.11.1954 р., що є правовстановлюючим документом на житловий будинок по вул.Іртишській, 80. Отримати дублікат цього документу не має змоги, адже на зберігання до архівних установ такі документи не передавалися. У неї залишилася лише ксерокопія договору на право будівництва будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 10.11.1954 року, що є доказом права власності спадкодавця на житловий будинок з господарчими спорудами по вул.Іртишській, 80 у м.Нікополі. Саме тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила суд задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не
заперечував.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як встановлено в судовому засіданні, на підставі договору на право будівництва будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 10.11.1954 року батько позивачки ОСОБА_4 збудував житловий будинок з надвірними побудовами по вул.Сталінградській, буд.50а (а.с.8-11). Договір зареєстровано Нікопольським БТІ 27.11.1954 року за № 3477 (а.с.9). У середині 50-х років вул.Сталінградська була перейменована у вул.Іртишську (а.с.38-40). Рішенням виконавчого комітету Ради депутатів трудящих № 507 від 17.08.1967 року було затверджено акт прийняття індивідуального володіння, в якому вказана адреса будинку - вул.Іртишська, 80 (а.с.10-11). 07.10.1967 року право власності ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою вул.Іртишська, 80 у м.Нікополі було зареєстровано Нікопольським БТІ (а.с.38-40). 10.05.2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов'язки, які належали йому на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов'язки, які належатимуть йому на день смерті, заповів позивачці (а.с.7). 30.03.2010 року ОСОБА_5 помер (а.с.6). Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими побудовами по вул.Іртишській, буд.80 у м.Нікополі, грошові внески у філії-Нікопольського відділення № НОМЕР_1 «Державний Ощадний банк України» на рахунках № 915514785, № 915514784, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 (а.с.34-40). У жовтні 2010 року позивач звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Але листом № 2678/01-14 від 15.10.2010 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки заяву про прийняття спадщини вона не подала, фактично спадщину не прийняла (а.с.7). Інших спадкоємців у ОСОБА_5, крім позивачки, не має. Дружина спадкодавця, мати позивача ОСОБА_6 померла 14.06.2006 року (а.с.6). Крім пропущеного строку для прийняття спадщини, перешкодою у оформленні спадкових прав є той факт, що спадкодавцем було самочинно здійснено перепланування у житловому будинку «А», після чого збільшилася його загальна площа на 0,9 кв.м; самочинне будівництво гаражу «Д», площею 20 кв.м; самозахоплення землі під гаражем 2 кв.м. За життя спадкодавець намагався оформити права на самозахоплену земельну ділянку. За його заявою питання про надання гр.ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0002 га. по вул.Іртишській, 80 за фактичним розміщенням частини гаражу було розглянуто на засіданні комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (протокол № 13 від 18.04.2007 року). Уповноваженою комісією у складі спеціалістів відділу земельних ресурсів, управління архітектури та містобудування Нікопольської міськради, СЕС, екологічної інспекції, центру охорони історико-культурних цінностей було складено акт обстеження земельної ділянки по вул.Іртишській, 80 для розміщення частини гаражу від 18.04.2007 року. Комісія прийшла до висновку про придатність земельної ділянки для розміщення частини гаражу. Управління архітектури та містобудування Нікопольської міськради надало висновок від 07.06.2007 року щодо попереднього погодження на відведення земельної ділянки на вул.Іртишській, 80. Рішенням сесії Нікопольської міської ради № 51-19/V від 05.10.2007 року ОСОБА_5 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва (а.с.29-32). Але завершити оформлення права на земельну ділянку через дуже похилий вік та погіршення здоров'я батько позивачки не встиг. Для
визначення технічного стану самочинних побудов вона звернулася до ФОН ОСОБА_7, який надав «Технічний висновок про відповідність вимогам ДБН, про технічний стан та можливість експлуатації житлового будинку та прибудинкових будівель на вул.Іртишській, 80» (а.с. 12-27). Самочинне будівництво здійснене на земельній ділянці, що знаходилась у законному користуванні спадкодавця, крім 2 кв.м. земельної ділянки, узгодження на відведення якої ОСОБА_5 отримав, але не встиг за життя завершити. Власник домоволодіння № 78 по вул.Іртишській, 78 ОСОБА_8 не заперечувала проти будівництва гаражу на межі домоволодінь (а.с.41). Права інших осіб самочинне будівництво не зачепило.
За таких обставин суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 1216, 1220, 1225, 1234, 1235, 1268, 392 ЦК
України, 3-10, ЗО, 60,256, 259 ЦПК, суд, -
Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарчими спорудами по вул.Іртишській, буд.80 в м.Нікополі, що складається з житлового будинку «А» загальною площею 56,9 кв.м, сараю «Б», підвалу «В», вбиральні «Г», гаражу «Д», споруд (І, № 1-4) у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на грошові внески у філії - Нікопольському відділенні № НОМЕР_1 «Державний Ощадний банк України» на рахунках № 915514785, № 915514784, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4.
На рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий - суддя: