Справа № 815/1654/18
12 квітня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізвор» про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 5203,00 грн., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізвор» про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 5203,00 грн.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поданий позов вищевикладених вимогам не відповідає, оскільки в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем до позову не надано документу про сплату судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, в позові позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті, посилаючись на відсутність можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів. При цьому доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано.
Розглянувши вказане клопотання суд вважає за необхідне зазначити таке.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI.
Відповідно до ст. 8 Законом України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення Закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження відсутності можливості сплатити судовий збір позивачем до суду не надано жодного доказу.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.
Таким чином за подачу до суду суб'єктом владних повноважень даного адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Крім цього, прийняття рішення щодо відстрочення сплати судового збору є правом суду. Вказані норми не передбачають обов'язку суду відстрочити особі сплату судового збору у випадку наявності відповідного клопотання.
Зважаючи на те, що такий спосіб участі має винятковий характер, повинні насамперед існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим сплату судового збору.
Крім зазначеного, невмотивоване відстрочення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду.
Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання, суддя приходить до висновку, що наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а позивач не надав до суду платіжне доручення у встановленому приписами Закону України «Про судовий збір» порядку, суддя приходить до висновку, що поданий адміністративний позов не відповідає приписам КАС України.
Також в порушення в порушення п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом сплати судового збору за подання позовної заяви, у розмірі 1762,00 грн. та направлення до Одеського окружного адміністративного суду квитанції про сплату судового збору у зазначеному розмірі та оформлення адміністративного позову у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізвор» про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 5203,00 грн. - залишити без руху.
Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов