Справа № 755/17053/16-к
"11" квітня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до документів у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000183 від 07.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання прокурора про надання тимчасового доступу до документів, а саме реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), за адресою: АДРЕСА_1 , у рамках цього провадження, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст. 91 КПК України при наявності на передумов визначених ст.ст. 132, 163 вказаного Кодексу.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.
В свою чергу, ухвалою суду, постановленою у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, на підставі положень ч. 2 ст. 163 КПК України, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі представника особи у володінні, якої знаходяться речі і документи.
Тож, слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), які застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України в редакції № 4651-VI).
Так, як згідно п. 4 § 2. Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
У цьому випадку, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках даного кримінального провадження було унесено до введення в дію змін визначених пунктами 11-27, 45 пункту 7 § 1 Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII, а тому відповідно вони не мають зворотної дії в часі та не застосовуються до цієї справи.
Саме ж питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і тимчасовий доступ до речей і документів регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 15 - тимчасовий доступ до речей і документів Кримінального процесуального Кодексу України.
А саме, у випадку необхідності отримання тимчасового доступу до речей і документів, сторона кримінального провадження має право, згідно положень ст. 160 КПК України, звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
При цьому, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів з розпорядженням про можливості їх вилучення за умови, що сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що вони мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а без вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів (ч. 5 та ч. 7 ст. 163 КПК України).
Такий доступ здійснюється в порядку визначеному законом, а саме на підставі ухвали слідчого судді (ч. 1 ст. 132, ч. 2 ст. 159, ст. 164 КПК України).
Також, в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі щодо надання тимчасового доступу (п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.
Тобто, обставини регламентовані ч. 5 ст. 163 вказаного Кодексу, в силу норм його ст.ст. 22, 26, підлягають доказуванню заявником.
З урахуванням того, що, згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів, та мають бути здобуті отримані у конкретному кримінальному провадженні.
При цьому, такі процесуальні джерела доказів мають бути здобуті/отримані у конкретному кримінальному провадженні у якому власне подається клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.
А, як убачається з цього клопотання, необхідність тимчасового доступу до документів вказаних у цій справі ґрунтується:
? на інформаційному листі заступника прокурора Дніпровського району м. Києва ОСОБА_4 від 25.11.11 № 1436/11 заступнику прокурора м. Києва ОСОБА_5 , у якому його автор викладє позицію щодо законності відчуження учбово-спортивної бази;
? на інформаційному листі прокурора Дніпровського району м. Києва ОСОБА_6 від 30.11.11 № 1436/11 прокурору Святошинського району м. Києва, у якому його автор викладає позицію щодо законності відчуження учбово-спортивної бази;
? дорученні заступника прокурора м. Києва М. Могильницького від 14.11.2011 № 07/2-1046/11 щодо проведення перевірки заяви першого заступника Голови ВФСТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 в частині викладених у ній відомостей щодо законності відчуження учбово-спортивної бази;
? скарги першого заступника Голови ВФСТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 від 24.10.2011 щодо відчуження учбово-спортивної бази поданої першому заступнику Генерального прокурора України ОСОБА_8 ;
? протоколах допиту старшим слідчим прокуратури Дніпровського району ОСОБА_9 у рамках кримінальної справи № 54-3529 свідка ОСОБА_10 від 20.02.2012, ОСОБА_11 від 22.02.2012, ОСОБА_12 від 13.03.2012, ОСОБА_13 від 14.03.2012;
? копією паспорту громадянина України на імя ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і все.
Разом з тим, на будь-які докази, які б були безпосередньо здобуті у ході розслідування кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000183 від 07.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, заявник не посилається.
У той же час, слідство у цьому кримінальному провадженні триває з 07.10.2016, тобто біль одного року, але жодного доказу,у розумінні ст. 84 КПК України, який би був датований та/або здобутий після 07.10.2016 до клопотанняине приєднано.
Долучені до клопотання матеріали датовані 2011 та 2012 роками, а з наявних у справі відомостей не слідує, що вони були здобуті у ході розслідування кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000183 від 07.10.2016.
Дані проте, що це кримінальне провадження сформоване на базі кримінальної справи № 54-3529 з наявних матеріалів не простежується.
А тому, фактично ці матерілаи сприймаються, як відомості, які здобутні з невідомого джерела у спосіб не передбачений КПК України.
Не долучає заявник до клопотання і ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до цих матеріалів, який би указув на те, що, їх копії було отримано, згідно норм КПК України у ході розслідування кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000183 від 07.10.2016 через застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Апріорі, самі листи між прокурорськими відомствами самі по собі не можуть бути беззастережними доказами чого небудь.
Адже, відповідно до ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); 2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; 3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 4) висновки ревізій та акти перевірок.
У глобальному розумінні, документ (з лат. documentum - повчальний приклад, спосіб ведення) - це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності і розумову діяльність людини.
Тлумачний « ІНФОРМАЦІЯ_6 » дає такі визначення «документа»: діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що не будь, служить доказом чого не будь; письмове свідоцтво, що офіційно підтверджує особу; письмовий твір, грамота, рисунок і т. ін. як свідчення про щось історичне, важливе.
Документ має правове і господарське значення.
А тому, у цій ситуації слідчий суддя ураховує специфічний характер цього документу, який створювався службовими особами в процесі правоохоронної діяльності, а тому містити суб'єктивні оціночні судження осіб, які є його авторами, з огляду на, що має оцінюватися критично, але з урахуванням того, що, якщо інформація, яка в такого роду документі міститься підтверджується та доповнюється сукупністю інших доказів, суд не може ігнорувати цей документ, у цій ситуації, такі дані не доповнюється сукупністю інших доказів.
Сама по собі наявність паспорта громадянина України у фізичної особи не підтверджує собою відомтсі ваизнаечні ст. 163 КПК України, які є передумовю для надання тимчасового доступу.
Тим самим, на думку слідчого судді, заявник, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у провадженні обставин регламентованих ч. 5 ст. 163 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) не містять належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, які визначені ст.ст. 160, 163 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 159-166, 369-372, 376 КПК України, п. 4 § 2. Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до документів у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000183 від 07.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1