Справа № 755/895/18
"02" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Гончарука В.П.
за участі секеретаря Краснової І.В.
справу розглянуто без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків,-
встановив:
15 січня 2018 року представник позивачів - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних позивачів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу).
Представник позивачів мотивує вимоги тим, що з 1963 року позивачі перебувають у шлюбі від якого мають сина ОСОБА_4 1963 року народження та доньку ОСОБА_6 1972 року народження.
На даний час позивачі непрацездатні пенсіонери які є постраждалими від наслідків Чорнобильської катастрофи та постійно знаходяться на лікуванні. Так, позивач ОСОБА_2 має серцеві захворювання, був тричі прооперований. Позивач ОСОБА_3 має захворювання хребта, що потребує постійного діагностування та лікування.
Відповідач працює інженером в ПАТ ,,Київнерго» має дохід близько 12000 грн., однак не бере участі в утриманні своїх батьків, що призвело до виникнення скрутного матеріального становища позивачів та є підставою їх звернення з даним позовом в судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідач ОСОБА_4 ухвалу суду від 15.01.2018 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження та позовну заяву з додатками не отримав, про що свідчить повернутий конверт за закінченням терміну зберігання.
У відповідності до п.1, ч.4 ст. 274 ЦПК України передбачено що в порядку спрощеного позовного справдження не можуть бути розглянуті справи у спорах , що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів.
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».
Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками відповідача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Позивач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є пенсіонером, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідом II групи, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_2 та посвідченням громадянина який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_3.
Згідно витягу з медичної карти стаціонарного хворого № 0376/17, ОСОБА_2 має діагноз: стенокардія напруги II ФК, постінфарктний (2005,2011), Атеросклеротичний кардіосклероз. Стегозуючий атеросклероз коронарних артерій. Повна блокада ЛНПГ. Екстрасистолічна аритмія. Гіпертонічна хвороба III стадії, 3 ступеня, ризик-4. СН II А зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, ФВ-ЛШ-44%. Аневризма червоного відділу Аорти. ЦВХ: дисциркуляторна, а/с енцефалопатія III ст.,цереброастенічний синдром.
Позивач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 є пенсіонером, постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_4 та посвідченням громадянки евакуйованої у 1986 році із зони відчуження НОМЕР_5.Позивач ОСОБА_3 має захворювання хребта, що підтверджується наданим консультативним висновком ,,ННЦРМ" Поліклініки радіаційного реєстру і консультативної допомоги дорослим від 08.10.2015 року.
Згідно довідки наданої ПАТ ,,Київенерго" від 14.12.2014 року № 53/35-443, ОСОБА_4 з 17.12.2012 року працює на посаді провідного фахівця середньомісячна заробітна плата складає 19620,11 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є особою працездатного віку.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Як на підставу своїх вимог, позивач посилається на ст.ст. 202, 205 СК України та на те, що відповідачів як дочки, повинні піклуватися про нього та утримувати.
Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно зі ст. 203 СК України дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
У п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року надано роз'яснення, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК України). Згідно з ч. 2 ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України. Моментом виникнення обов'язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.
Відповідно до ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги.
При вирішенні спору суд бере до уваги те, що сам факт непрацездатності позивачів не зумовлює у відповідача обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що позивачі мають ще доньку яка проживає у м. Ужгород та працює медсестрою у закладі охорони здоров'я, вимоги до якої вони не пред'являють.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивачів аліментів на їх утримання у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісяця. Вказаний розмір аліментів є доцільним та відповідатиме інтересам сторін, а також чинному законодавству.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивачі при подачі позову були звільнені від сплати судових витрат, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача у дохід держави підлягають стягненню понесені по справі судові витрати.
Керуючись ст.ст. 81,280-283,274,279 ЦПК України, ст.ст.202,205,203,204 СК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щомісячно в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 15.01.2018 року .
Стягнути з ОСОБА_4на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживає за адресою: 02218 АДРЕСА_1.
Позивач - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована та проживає за адресою: 02218 АДРЕСА_1.
Відповідач - ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: 02121 АДРЕСА_2.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: