Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 квітня 2018 р. № 820/1824/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( 61058, АДРЕСА_1) до ГУ ПФ України в Харківській області (61022, м.Харків, пл.. Свободи,5, Держпром, 3 під) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку, ОСОБА_1, пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, № 947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268”; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії, ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268”, та довідки № 100/28041 від 01.06.2017 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру та нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії за весь період в повному обсязі негайно; стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 гривен 80 коп.; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у двотижневий строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 року адміністративний позов прийнятий у провадження та призначений до розгляду у спрощеному провадженні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення норм діючого законодавства не проведено перерахунку розміру пенсії, внаслідок підвищення розміру грошового забезпечення поліцейських, чим порушено її права.
Відповідач надав через канцелярію суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.108 року, якою визначено порядок здійснення перерахунку та виплати пенсій; виплати пенсії без обмеження розміру є неможливою внаслідок дії ст.2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 року № 3668, якої передбачено тимчасове обмеження у період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року максимального розміру пенсії 10740 грн.
Відповідно до ч.2 ст.262, ч. 2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою ст..263 КАС України, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, йому призначена та виплачується пенсія відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області підготовлено та направлено до ГУ ПФУ в Харківській області довідку (згідно додатку 2 Порядку № 45) № 100/28041 від 31.06.2017 року про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, в якій зазначено, що відповідно до рішення Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 розмір грошового забезпечення позивача за аналогічною посадою складає 6699.00 грн. (що складається з посадового окладу, окладу за спец. звання майор поліції, надбавки за вислугу років, премії).
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії, на які йому листом від 21.02.2018 року № 1005/М-14 року надано відповідь про те, що перерахунок та виплата пенсії , відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988, з урахуванням довідки про грошове забезпечення буде здійснено без витребування додаткової заяви після надходження коштів з Державного бюджету України.
Перевіряючи оскаржувані рішення, дії відповідача на відповідність положенням ч.2.ст.2 КАС України, враховуючи правову позицію, викладену в рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 р. по справі №820/6514/17 (Пз/9901/8/18), суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом Закон №2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Перерахунок пенсії військовим пенсіонерам відбувається відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 р. №45 (далі за текстом Порядок №45), відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007 р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. за №135/13402), далі за текстом Порядок №3-1) або за повідомленням органів проходження публічної служби (органів видачі довідок про розмір грошового забезпечення) або власними письмовими заявою пенсіонера.
Відповідно до абзацу другого пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" зі змінами, внесеними Законом України від 23.12.2015 року № 900V-III), за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.07.2014 р. у справі № 21-244а14.
Суд зауважує, що статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських.
Згідно зі статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Оскільки, Постанова КМУ № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.
Суд зазначає, що у відповідності до ч.1ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, твердження ГУ ПФ в Харківській області про те, що питання перерахунку та виплати перерахованих пенсій буде забезпечено після виділення коштів з Державного бюджету України, є необґрунтованим з огляду на те, що відсутність бюджетного фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на перерахунок пенсії та відповідного обов'язку відповідача здійснити такий перерахунок, що є предметом спору у справі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення позивачу перерахунку його пенсії відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та враховуючи правову позицію, викладену в рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 р. по справі №820/6514/17 (Пз/9901/8/18), з метою належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Щодо позиції представника відповідача в частині зміни правового врегулювання спірних правовідносин, шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів України №103 від 21.02.2018 р., якою встановлено новий порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ та, як наслідок, відсутність предмету спору, суд зазначає про наступне.
21.02.2018 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 (далі Постанова №103), пунктом 3 якої відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено здійснення перерахунку з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року; виплата перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Посилаючись на процитовані норми відповідач фактично вказує на те, що вимоги позивача є передчасними, оскільки на день розгляду справи, управління пенсійного фонду не порушує права позивача щодо перерахунку та виплати пенсії, у зв'язку з тим, що строк такої виплати не настав.
З цього приводу суд зазначає наступне. З положень статті 7 КАС України випливає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. При вирішені вказаного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Постанова № 103 прийнята після виникнення спірних правовідносин і звернення позивача з позовом до суду, а відтак може бути застосована лише у визначенні процедуру виплати перерахованої пенсії.
Крім того, суд надає оцінку тим правовідносинам, які виникли до звернення особи з позовом, відхиляючи ті, що виникли в процесі розгляду справи. Окремо суд зазначає, що на день розгляду справи по суті та прийняття рішення, жодних доказів здійснення перерахунку пенсії позивачу або її виплати, навіть на виконання Постанови № 103, відповідачем не надано. Відтак відсутні підстави вважати, що права позивача не порушені.
З питання граничного розміру пенсії, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України у справі за №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Суд не заперечує того, що з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення до часу внесення змін до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виплата пенсії всім особам, які отримують таку пенсію відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, має здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром. Проте звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що пенсія позивача після проведеного перерахунку буде перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (або встановлений ст. 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії - 10740 грн.) та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір пенсії.
Оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, вимоги про виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії та зобов'язання виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром є передчасними, а від так задоволенню не підлягають.
Стосовно вимоги про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
В своєму ж позові про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що прийнята постанова суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись. Тому вказана вимога позивача не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про нарахування та виплати різниці пенсії негайно, то суд вважає вимогу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до положень ст.371 КАС України негайному виконанню підлягає рішення суду в частині присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних державних фондів-у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 257- 258, 246, 255, 295 КАС України, суд-
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку, ОСОБА_1, пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, № 947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268”;
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії, ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268”, та довідки № 100/28041 від 01.06.2017 року, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області починаючи з 01 січня 2016 року.
В частині стягнення різниці пенсії в частині присуджених виплат у межах суми стягнення за один місяць рішення суду звернути до негайного виконання.
В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (61058, АДРЕСА_1, код 22162020471) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Харківській області (61022, м.Харків, пл.. Свободи,5, Держпром, 3 під, код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 563 (п'ятсот шістдесят три ) грн. 84 коп.
Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя Зоркіна Ю.В.