Справа № 199/6508/16-к
(1-кп/199/16/18)
іменем України
04 квітня 2018 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Секретар судового засідання ОСОБА_4
За участю прокурора ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016040630000367 та № 12016040630000398, за обвинуваченням ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Таганрог, Ростовської області, Російської Федерації, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України,
Ухвалою суду запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою було продовжено до 06 квітня 2018 року.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_5 заявлене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_8 , його захисник ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання, оскільки обвинувачений жодного з інкримінованих йому злочинів не вчиняв. Просять замінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Застосування тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, який закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Лабіта проти Італії від 06 квітня 2000 року, рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
В кожному випадку, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, суд за своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.
Враховуючи обставини, які в сукупності необхідно оцінювати при продовженні запобіжного заходу, а саме: вагомість доказів про вчинення обвинуваченим низки умисних корисливих злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину проти життя особи, за вчинення якого, у разі доведеності вини, йому загрожує покарання на строк від 7 до 15 років позбавлення волі, відсутність постійного місця роботи, репутацію обвинуваченого, той факт, що обвинувачений є особою, раніше неодноразово судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, є достатні підстави вважати реальною наявність мети продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ухилення обвинуваченим від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання встановленим судом ризикам, є лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому, попри тривалий строк утримання обвинуваченого під вартою, який враховується судом та зобов'язує суд більш ретельно перевірити підстави утримання обвинуваченого під вартою, суд не вбачає підстав для заміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, ґрунтуючись, окрім вищенаведених обставин, і на характері пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку та виправдовує перевагу суспільного інтересу над принципом поваги до особистої свободи обвинуваченого.
З огляду на викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються як безпідставні та спростовані вищенаведеними фактичними обставинами.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпропетровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк до 02 червня 2018 року.
У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про заміну ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
04.04.2018