печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14158/18-к
21 березня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, маючого повну середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018100060001021 від 10.03.2018 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Зокрема, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим 24.01.2018 Шевченківським районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та у відповідності до ст. 75 КК України, звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, 26.01.2018 Голосіївським районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та у відповідності ст. 75 КК України, звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту та не погашену в встановлений законом порядку судимість, вчинив новий тяжкий злочин, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів вчинення кримінального правопорушення, наявності попередніх судимостей у підозрюваного за ч.2 ст. 186 КК України, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Просили відмовити у застосуванні вказаного запобіжного заходу, врахувавши стан здоров'я підозрюваного, оскільки ОСОБА_7 перебуває на обліку у лікаря психіатра. Вказали на відсутність обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 09.03.2018 приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи у дворі будинку № 17 по вул. Еспланадній у м. Києві, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_8 , який в руках тримав мобільний телефон марки «IPhone 8», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , вартістю 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень.
Після чого, у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме вказаним вище мобільним телефоном, який належить ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, підійшов до ОСОБА_8 , який сидів на лавці, наказав останньому віддати йому мобільний телефон марки «IPhone 8», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , висловлюючи погрози застосування фізичної сили у випадку невиконання його вимоги. ОСОБА_8 , розцінюючи вказані погрози застосування фізичної сили, які надходили від ОСОБА_4 , як реальні та побоюючись за своє життя та здоров'я, дістав свій мобільний телефон марки «IPhone 8», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , вартістю 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень та передав його ОСОБА_4 .
Крім того, 18.03.2018 приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_4 , приїхав до центральної частини м. Києва, а саме до ТРЦ «Гулівер», що розташований за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А. Вказаного дня, ОСОБА_4 , приблизно о 16:00 год., перебуваючи біля центрального входу до ТРЦ «Гулівер», побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_9 .
Після чого, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Huawei GT 3», сірого кольору, ІМЕІ 1- НОМЕР_2 , IMEI 2- НОМЕР_3 , вартістю 7 000 (сім тисяч) гривень, який належить ОСОБА_9 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, підійшов до ОСОБА_9 , наказав останньому віддати йому мобільний телефон марки «IPhone 8», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , висловлюючи погрози застосування фізичної сили у випадку невиконання його вимоги. ОСОБА_9 , розцінюючи вказані погрози застосування фізичної сили, які надходили від ОСОБА_4 , як реальні та побоюючись за своє життя та здоров'я, дістав свій мобільний телефон марки «Huawei GT 3», сірого кольору, ІМЕІ 1- НОМЕР_2 , IMEI 2- НОМЕР_3 , вартістю 7 000 (сім тисяч) гривень, та передав його ОСОБА_4 .
Крім цього, 18.03.2018 приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні ТРЦ «Гулівер», піднявся на третій поверх вказаного торгівельно-розважального центру, де біля магазину «Світ Спорту» побачив раніше знайомого йому ОСОБА_8 , у якого в карманах джинсів перебував мобільний телефон.
Після чого, у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Sony Xperia M5», чорного кольору, вартістю 1 500 гривень, в якому знаходились сім-картки мобільних операторів «Лайфселл» № НОМЕР_4 , та «Київстар» № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, підійшов до ОСОБА_8 та наказав останньому віддати йому мобільний телефон марки «SonyXperia M5», чорного кольору, вартістю 1 500 гривень, в якому знаходились сім картки мобільних операторів «Лайфселл» № НОМЕР_4 , та «Київстар» № НОМЕР_5 , висловлюючи погрози застосування фізичної сили у випадку невиконання його вимоги. ОСОБА_8 , розцінюючи вказані погрози застосування фізичної сили, які надходили від ОСОБА_4 , як реальні та побоюючись за своє життя та здоров'я, дістав свій мобільний телефон марки «SonyXperia M5», чорного кольору, вартістю 1 500 гривень, в якому знаходились сім картки мобільних операторів «Лайфселл» № НОМЕР_4 , та «Київстар» № НОМЕР_5 , та передав його ОСОБА_4 .
В подальшому, ОСОБА_4 маючи при собі чуже майно, а саме мобільний телефон марки «SonyXperia M5», чорного кольору, вартістю 1 500 гривень, в якому знаходились сім картки мобільних операторів «Лайфселл» № НОМЕР_4 , та «Київстар» № НОМЕР_5 , яке належить ОСОБА_8 , та продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, направився у невідомому напрямку, чим довів свій злочинний умисел до кінця та в подальшому, розпорядився майном, здобутим злочинним шляхом, на власний розсуд.
19.03.2018 підозрюваного ОСОБА_10 було затримано за ст. 208 КПК України.
19.03.2018 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
21.03.2018 ОСОБА_4 вручені копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з наявних матеріалах даних, з пояснень підозрюваного, протоколів допиту потерпілих, свідків, підозрюваного, протоколу огляду місця події, протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України.
Проте, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 186 КК України, особу підозрюваного, його молодий вік, сімейний стан, стан здоров'я, матеріальне становище, стійкість соціальних зв'язків та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, такі ризики як, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого відображення під час розгляду клопотання та прокурором у судовому засіданні не доведені.
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки прокурор не довів обставини, передбачені пунктом третім частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора та застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 до 19 травня 2018 року включно.
При цьому, хоча сукупність встановлених даних, зокрема вагомість доказів про вчинення ОСОБА_4 тяжкого злочину, його негативна репутація та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і є достатніми підставами для застосування запобіжного заходу, наявність переконливих відомостей про психічне захворювання підозрюваного вказує на те, що у майбутньому відносно останнього буде з'ясовуватися питання щодо його осудності.
Оскільки до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру , можуть бути застосовані лише запобіжні заходи у вигляді передання на лікування або поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а з таким клопотанням слідчий або прокурор не звернулися, слідчий суддя не вбачає підстав для тримання ОСОБА_4 під вартою.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Керуючись ст. 177-178, 181, 183,184, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 до 19 травня 2018 року включно.
Негайно звільнити з-під варти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду.
Покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити строк дії ухвали - по 19 травня 2018 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні № 12018100060001021 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1