23.03.2018
Справа № 497/2028/17
Провадження № 2/497/180/18
23.03.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Болград за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Болградської міської ради Одеської області про виділення частки в натурі та про визнання права власності,
27.12.2017 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, яким просить здійснити розділ житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, - згідно порядку користування, що склався, виділивши їй у власність в натурі її частку в будівлі житлового будинку з господарськими спорудами і надвірними спорудами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником частини житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, що розташовані по АДРЕСА_1 яку вона успадкувала після смерті батьків. Друга частина цього житлового будинку належить відповідачу - ОСОБА_2, який не має належних правовстановлюючих документів на свою частину домоволодіння. На даний час вона має намір розпорядитись своєю вищезазначеною частиною житлового будинку, для чого звернулася до приватного нотаріуса, яка їй роз'яснила, що, оскільки ані у відповідача ОСОБА_2, ані в Болградської міської ради Одеської області відсутні належні правовстановлюючі документи, право власності на домоволодіння в неї, позивача і відповідача ОСОБА_2 є спільним, тому, щоб отримати поштову адресу на свою половину їхнього спільного житлового будинку і розпорядитися своєю власною нерухомістю, їй необхідно звернутися до суду з позовом про виділення в натурі її частки у спільній будівлі.
Позивач у судове засідання не з'явилася, у своїй заяві просила задовольнити її позовні вимоги та розглянути справу за її відсутністю.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - Болградської міської ради Одеської області, - надіслали суду заяви про те, що вони копії позовної заяви отримали, вимоги позивача визнають, просять розглянути справу без їх участі.
Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст.12,13,81,84 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільні справи не інакше, ніж за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи; письмові докази, як правило, подаються в оригіналі, але якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу; сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу (ЦК) України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.
Судом були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
- згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу належить 1 / 4 частина житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстровано у реєстрі за №6922 (а.с.18);
- згідно витягу реєстрації права власності на нерухоме майно, позивачу належить 1 / 2 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано в реєстрі за №6913256 ( а.с.16)
- з технічного паспорту на садибний (індивідуальній ) житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 вбачається, що замовником його є позивач ОСОБА_1, а спірне майно складається наступного: з житлової будівлі літ."А-1ж,а-а", що містить: коридор -12,7кв.м., коридор - 8,9кв.м.,коридор - 4,6кв.м., санвузол - 4,4кв.м., кухня- 19,7кв.м., житлова кімната - 8,7кв.м., коридор - 5,1кв.м., житлова кімната -11,6кв.м.,жиітлова кімната - 11кв.м., а загальною площею - 131,6кв.м., житловою - 61,6кв.м., допоміжною -70,0 кв.м.; кухні літ.«Е», сараїв літ.«Б»,«Г»,«І», гаражу літ.«З», вбиралень літ.«В»,«Д», навісу літ.«К», погрібу літ.«Ж», та дворових споруд №1-10 (ворота, огорожа, басейн, водопровід (а.с.6-12 );
- згідно звіту, оціночна вартість (оцінка) частини житлового будинку, що належить позивачу та розташована на АДРЕСА_1, вона, станом на 26.06.2017р., з урахуванням ПДВ, - складає 5264 грн. (а.с.19-21);
- відповідно до заяви представника відповідача - Болградської міської ради Одеської області, - відповідач вимоги позивача визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення;
- відповідно до заяви відповідача ОСОБА_2, він вимоги позивача визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення.
Положеннями ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Частиною 1 ст. 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно ст. 358 ЦК України, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Частиною 1 ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом, або ж є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Згідно ч. 3 ст. 364 ЦК України, в разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Вирішуючи питання про виділення частки позивача зі спільного з відповідачем майна - спірної нерухомості, суд керується роз'ясненнями, наведеними в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок», де зазначено, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд, з врахуванням конкретних обставин, може провести його зі зміною у зв'язку з цим відповідно до положень ст.119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Відповідачі позов визнали, тому обставини, визнані ними, не підлягають доказуванню у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України. Судом не встановлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси третіх осіб.
Керуючись ст.41,55 Конституції України, ст.ст.16,317-319, 321, 328, 358,, 364, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 84, 95, 247п.2, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності, - задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, частину у спільній частковій власності на житловий будинок з господарськими спорудами і надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та яка складається з наступного: з житлової будівлі літ."А-1ж,а-а", що містить: коридор -12,7кв.м., коридор -8,9кв.м., коридор -4,6кв.м., санвузол -4,4кв.м., кухня- 19,7кв.м., житлова кімната -8,7 кв.м., коридор -5,1кв.м., житлова кімната -11,6кв.м., житлова кімната -11кв.м. - загальною площею -131,6кв.м., житловою -61,6кв.м., допоміжною -70,0кв.м.; кухні літ.«Е», сараїв літ.«Б»,«Г»,«І», гаражу літ.«З», вбиралень літ.«В»,«Д», навісу літ.«К», погрібу літ.«Ж», дворових споруд №1-10 (ворота, огорожа, басейн, водопровід).
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання Апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області у письмовій формі з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.
Відповідно до п.п.15.5п.15ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складений 23.03.2018 року.
Суддя А.В. Кравцова