03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження № 22-ц/796/2083/2018 р. Головуючий у 1 інстанції - Осаулов А.А.
Справа № 761/13240/17 Доповідач - Мараєва Н.Є.
4.04.2018 р. Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду
цивільних справ :
Головуючого - Мараєвої Н.Є.,
Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.
При секретарі - Гарматюк О.Д.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві
Цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта»
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2017 р.
в справі за позовом ОСОБА_1 до ТзДВ «Страхове товариство
«Домінанта»
про стягнення страхового відшкодування
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2017 р. задоволено позов ОСОБА_1 до ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення страхового відшкодування.
Стягнуто з ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 кошти невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 87 939,76 грн. та судовий збір - 879,40 грн.
В апеляційній скарзі представник ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта» просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2017 р. та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIIІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одинець), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 01.02.2017 р. о 13-20 год. в м. Обухів по вул.Чумацький шлях, 53, сталася ДТП за участю автомобілів: марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, автомобіля марки «Опель» д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, та автомобіля марки «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_3, що підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 14).
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 06 березня 2017 р. ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні вказаної ДТП, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 10).
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.
В результаті вказаної ДТП автомобіль марки «Опель» д.н.з.НОМЕР_2, належний позивачу, отримав механічні пошкодження.
Як вбачається з Полісу № АК/2545610 про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує автомобіль марки «Рено» д.н.з.НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Страхове товариство «Домінанта» із страховою сумою (лімітом відповідальності) за шкоду завдану майну 100000,00 грн. (а.с. 13).
Судом встановлено, що 31.03.2017 р. представник позивача звертався до страхової компанії з заявою про виплату матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 у зв'язку з керуванням ним застрахованим автомобілем (а.с.104, 99).
Згідно п.3 ст.20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п.22.1 статті 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №145/2-14, виконаного 26.08.2015 р. суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Опель» д.н.з. НОМЕР_2 становить 204 599,76 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент дослідження становить 428 131,91 грн., ринкова вартість автомобіля позивача до моменту ДТП становить 204 599,76 грн. (а.с.17-26).
Відповідно до Звіту №145/2-17-2 про оцінку майна, виконаного 06.03.2017 р. суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3, ринкова вартості пошкодженого автомобіля марки «Опель» д.н.з. НОМЕР_2 складає 116 660 грн. (а.с.38-51).
Таким чином, відновлювальний ремонт автомобіля марки «Опель» д.н.з.НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачу, є недоцільним, т.я. вартість його відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість до ДТП.
Відповідно до п. 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
Таким чином, при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню у зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають вартість транспортного засобу, вартість його ремонту, і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту; при цьому розмір страхового відшкодування залежить і від того, чи погоджується власник транспортного засобу на визнання такого транспортного засобу фізично знищеним.
Тому, враховуючи вказане, та те, що позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі, що складає різницю між вартістю транспортного засобу до (204 599,76 грн.) та після (116 660,00 грн.) ДТП, суд обґрунтовано вважав за можливе стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 87 939,76 грн.
Суд також обґрунтовано не взяв до уваги доводи представника відповідача щодо недійсності Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2545610, оскільки, постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 р. апеляційну скаргу ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта» на рішення Господарського суду Київської області від 26,07.2017 р. у справі №911/1474/17 залишено без задоволення. Тобто, вказаний поліс обов»язкового страхування є чинним.
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.
Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта» - відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2017 р. - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 10.04.2018 р.
Головуючий :
Судді :