21 березня 2018 року суддя Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року,
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з уточненнями, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, як незаконну, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом не з'ясовано усіх обставин вчиненого правопорушення, не надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах та вказують на відсутність в його діях порушення правил дорожнього руху.
Зазначає, що саме водій іншого транспортного засобу ОСОБА_2, намагаючись здійснити поворот праворуч з третьої смуги, здійснював перестроювання в смугу, на яку, в свою чергу, одночасно зліва мав намір перелаштувалися ОСОБА_1, не надавши йому переваги в русі, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів.
За результатами розгляду апеляційної скарги просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілого ОСОБА_2, який заперечував проти доводів апелянта та вважав рішення суду законним і обґрунтованим, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 13.12.2017 року о 08:06 год., керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1, по проспекту Бажана, 3 в місті Києві, допустив порушення п.п.1.5, 2.3 б, д, є, 10.1, 10.3 ПДР України, при перестроюванні не надав дорогу автомобілю «Toyota RAV-4», д.н.з. НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись ОСОБА_1, та допустив зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх механічного пошкодження.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані сторонами докази, дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає таке рішення законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддя розглянув справу у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи про адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення п.п.1.5, 2.3 б, д, є, 10.1, 10.3 ПДР.
Оцінивши пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дані схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, підписаної учасниками події без зауважень, суддя обґрунтовано та вмотивовано дійшов висновку, що саме дії водія ОСОБА_1, який здійснював маневр перестроювання з першої смуги руху в другу, не надавши переваги в русі водію ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку в другій смузі, перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Такий висновок випливає із кінцевого розташування транспортних засобів, оскільки на момент зіткнення автомобіль «Toyota RAV-4» вже знаходився в другій смузі руху, в той час, як автомобіль «Mitsubishi Lancer» перебуває в межах першої та другої смуг руху.
Цим самим спростовуються доводи апелянта про те, що причиною зіткнення транспортних засобів стали дії водія ОСОБА_2, який не надав перевагу в русі водію ОСОБА_1 за одночасного перелаштування в одну смугу руху.
Всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 порушення п.п.1.5, 2.3 б, д, є, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та ухвалив законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, яке суд апеляційної інстанції залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Мосьондз