Справа № 33/796/367/2018 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Новик В.П.
Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.
19 березня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Маліновський О.А.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як зазначено у постанові, 14.09.2017 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_4 керував автомобілем «Опель» державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Робітнича, 2а в м. Києві в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, згідно висновку якого ОСОБА_4 14.09.2017 року о 15 год. 15 хв. перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити справу.
Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції щодо встановлення наявності адміністративного правопорушення та доведеності вини у його вчиненні суперечать фактичним обставинам події та матеріалам справи. Під час розгляду справи судом порушено принципи та завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи: докази належним чином не досліджено, через що їм надано хибну оцінку; проігноровано наявність численних порушень вимог законодавства, допущених як працівниками поліції, так і працівником закладу охорони здоров'я під час здійснення своїх повноважень щодо адміністративного правопорушення; поза увагою залишено пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо події, яка є предметом судового розгляду, зокрема, заперечення факту вчинення правопорушення та ін.; незаконно відмовлено у задоволенні належним чином аргументованих клопотань, спрямованих на отримання додаткових доказів відсутності правопорушення, чим фактично позбавлено особу права на захист. Разом з тим, встановлені під час судового розгляду обставини, що мають значення у справі, не викладені у постанові у повній мірі, а зміст постанови не відповідає вимогам КУпАП та матеріалам справи.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 зазначає, що медичний огляд щодо нього проведено з грубим порушенням вимог КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735. Зокрема, порушено вимоги п. 7, п. 15 Інструкції, щодо обов'язковості проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини та встановлення діагнозу лише на підставі огляду. Так, жодних лабораторних досліджень щодо нього не проводилось, зразки біологічного середовища не відбирались. Діагноз, поставлений йому лікарем ґрунтується лише на проведенні зовнішнього огляду, про що опосередковано зазначено у самому висновку, а саме у графі 10 у дужках міститься примітка «клінічно», тобто на підставі виявлених клінічних симптомів (проявів) сп'яніння та повністю підтверджується актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 14.09.2017 № 006963.
ОСОБА_4 також вказує, що під час судового розгляду, зважаючи на відсутність у нього можливості ознайомитись з матеріалами проведеного медичного огляду до початку судового засідання (запит про надання інформації від 06.10.2017 задоволено КМНКЛ «Соціотерапія» лише 19.10.2017), з метою убезпечення повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, ним заявлялось клопотання про витребування медичної документації щодо проведеного огляду із закладу охорони здоров'я та відкладення судового розгляду, у задоволенні яких відмовлено. Крім того, із змісту норм ст. 266 КУпАП та Інструкції вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складається після проведення медичного огляду, а отже і після складання висновку. Однак, проведення медичного огляду щодо встановлення у нього стану сп'яніння закінчено близько 15 год. 15 хв., що відображено у п. 7 висновку. Таким чином, якщо там все узгоджується, на час складання протоколу працівники поліції не мали жодного доказу вчинення правопорушення, а відтак і законних підстав для складання протоколу. У графі 7 висновку медичного огляду указано час проведення такого огляду «15 год. 15 хв.». У графі 1 цього ж висновку указано, що складено останній на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи на стан сп'яніння, який складено у «14 год. 00 хв.». Таким чином, акт медичного огляду складено без проведення самого огляду, оскільки останній проведено на 1 годину 15 хвилин пізніше. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення указано час його вчинення «12 год. 30 хв.». Водночас, у графі 4 Акту медичного огляду зазначено, що огляд проведено на підставі направлення, складеного працівником поліції о 12 год. 06 хв. Таким чином, оскільки насправді він був зупинений працівниками поліції близько 12 год. 00 хв., до протоколу про адміністративне правопорушення внесені завідомо неправдиві дані щодо його вчинення.
Викладені обставини вказують на той факт, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи самоусунувся від проведення повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, не дослідив докази належним чином, проявив упереджене ставлення до події, яка була предметом розгляду, порушив право особи на захист, та, як наслідок, прийняв незаконне та необґрунтоване рішення.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим враховуючи положення ст. 294 КУпАП вважаю за можливе проводити розгляд справи без його участі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об'єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення та висновком Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 14.09.2017 р., актом медичного огляду № 1006963 від 14.09.2017 р., які були досліджені судом першої інстанції.
Порушень вимог ст. 266 КУпАП щодо порядку проведення огляду при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Зміст протоколу про вчинення ОСОБА_4 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо особи, фактичних обставин справи, нормативного акту, що передбачає відповідальність, свідків, роз'яснення прав, пояснень особи та інших даних.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі є безпідставними та не підтверджені належними доказами та не спростовують висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення.
Суд першої інстанції, врахувавши положення ст. ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_4 стягнення, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування у справі апеляційним переглядом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.А. Маліновський