Справа № 755/15912/17
"10" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Астахової О.О.,
при секретарі Седик Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід головуючому у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу протиправним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі, -
Представник відповідача у судовому засіданні заявила відвід головуючому, мотивуючи тим, що на судове засідання призначене на 20 лютого 2018 року судом безпідставно було допущено до розгляду у справу в якості представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Більше того, суд не застосовував заходів процесуального примусу до представників позивача під час порушення ними порядку у судовому розгляді та не закінчивши допит свідка оголосив перерву у судовому засіданні.
Вказані обставини, на думку представника відповідача, викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Посилаючись на ст.ст. 36, 39 ЦПК України ОСОБА_6 просить про задоволення заяви про відвід.
Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували проти заявленого відводу, вважали заяву невмотивованою, такою, що не відповідає дійсним обставинам справи. Оскільки в результаті неналежної поведінки представника позивача ОСОБА_3 до нього було декілька раз застосовано заходи процесуального примусу у вигляді попередження та видалення із зали судових засідань.
Дослідивши заяву про відвід головуючого судді, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Спір, що підлягає розгляду виникає із трудових відносин, підстав передбачених ст. 61 ЦПК України щодо обмежень у праві представляти інтереси позивача судом не встановлено, повноваження представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджуються довіреностями долученими до матеріалів справи, які відповідають вимогам ст. 62 ЦПК України, ст.ст. 244,245 ЦК України, у зв'язку із чим вказані особи підлягають допуску в якості представників позивача.
Згідно із ч. 2. ст. 214 ЦПК України, Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 145 ЦПК України, до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.
Під час судового розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу протиправним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі судом було застосовано до представника позивача ОСОБА_3 заходи процесуального примусу у вигляді неодноразових попереджень з приводу виконання встановлених у суді правил. У зв'зку із повторним порушенням порядку під час судового засідання, а саме вислови представника позивача ОСОБА_3 без дозволу Головуючого, його було видалено із зали судового засідання.
За положеннями ч. 3 ст.216 ЦПК України, учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
В результаті непідкорення представника позивача ОСОБА_3 розпорядженню Головуючого щодо видалення із судової зали і порушенням порядку у судовому засіданні під час допиту в якості свідка ОСОБА_7, Головуючим було постановлено Ухвалу про закінчення судового засідання та оголошено у справі перерву.
З огляду на означене, твердження представника відповідача на які вона посилається у заяві про відвід не відповідають дійсним обставинам справи, спростовуються фіксацією технічними засобами судового засідання від 20.02.2018 року та протоколом судового засідання від 20.02.2018 року.
А відтак, заявлений відвід представника відповідача ОСОБА_6 по-перше заявлений з попуском строку, оскільки про підставу відводу представнику відповідача стало відомо 20.02.2018 року, а із заявою про відвід вона звернулась тільки 10.04.2018 року, а по друге: відвід є необгрунтованим.
За положенням ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на означене, суддя приходить до висновку що заява представника відповідача про відвід головуючому підлягає вирішенню суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу протиправним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі із зупиненням провадження у справі до вирішення заявленого представником відповідача відводу Головуючому.
А відтак, заява ОСОБА_6 про відвід головуючому судді Астаховій О.О. підлягає визначенню в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 252, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Визнати заявлений представником відповідача ОСОБА_6 відвід головуючому у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу протиправним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі - необґрунтованим.
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу протиправним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі - до вирішення питання про відвід.
Передати заяву представника відповідача ОСОБА_6 про відвід головуючому у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання наказу протиправним та його скасування, стягнення заборгованості по заробітній платі для визначення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: