Іменем України
10 квітня 2018 року
Київ
справа №813/867/17
адміністративне провадження №К/9901/40328/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (суддя - Улицький В.З.) у справі №813/867/17 (876/6441/17) за позовом ОСОБА_2 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Залізнична ОДПІ) від 08.06.2015 №33-17, згідно з яким визначено зобов'язання з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Залізничної ОДПІ
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідач оскаржив його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі Залізнична ОДПІ просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження у зв'язку відсутністю фінансування має об'єктивний та незалежний від скаржника характер, що позбавив можливості направити апеляційну скаргу у строк, встановлений частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є поважною причиною для поновлення цього строку.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно з частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 (повний текст складено 22.03.2017) прийнята у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача та представника відповідача.
Проте, з апеляційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 Залізнична ОДПІ звернулась лише 18.05.2017, тобто з пропуском строку, встановленого частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заявником апеляційної скарги одночасно було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано відсутністю коштів на сплату судового збору, а також накладенням арешту на рахунок виконавчою службою, у зв'язку з чим відповідач не міг перерахувати кошти у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
При цьому, на підтвердження обставин, що перешкоджали вчасно вчинити певні процесуальні дії, апелянтом не було надано відповідні докази, зокрема, щодо вжиття заходів для усунення цих перешкод та своєчасного звернення із скаргою.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2017 апеляційну скаргу Залізничної ОДПІ залишено без руху та запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав для такого поновлення, а також надання документа про сплату судового збору.
Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2016 про залишення апеляційної скарги без руху Залізнична ОДПІ отримала 01.06.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №7900512566495 (а.с.51).
У зв'язку з тим, що в межах наданого строку особою, яка подала апеляційну скаргу не в повному обсязі усунуто недоліки апеляційної скарги, оскільки не було подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 визнано неповажними причини пропуску Залізничною ОДПІ строку на апеляційне оскарження; у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Хохуляк
Судді Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна