Іменем України
10 квітня 2018 року
Київ
справа №205/4584/16-а(2а/205/3/17)
адміністративне провадження №К/9901/21851/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Панченко О.М. від 02.03.2017 у справі №205/4584/16-а(2а/205/3/17) за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій протиправними,
В червні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, згідно з яким, просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, виходячи з 90 відсотків суми заробітної плати з урахуванням не врахованих раніше виплат;
- зобов'язати відповідача починаючи з 19 травня 2016 року здійснити позивачу розрахунок та виплату основного розміру пенсії державного службовця із 90 відсотків суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань в сумі 13464,65 грн., грошової винагороди за сумлінну безперервну працю відповідно до постанови КМУ від 24.02.2003 року №212 в сумі 23735,25 грн., компенсацію за невикористану відпуску в сумі 9559,05 грн. та сум індексації заробітної плати в сумі 4301,60 грн., з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 січня 2017 року у справі №205/4584/16-а(2а/205/3/17) - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії державного службовця починаючи з 19 травня 2016 року з урахуванням у складі заробітної плати «інших виплат» зазначених у довідках від 18.05.2016 року №63 та №63/1 виданих Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області, до яких відноситься: матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, індексація заробітної плати та грошова винагорода відповідно до постанови КМУ від 24.02.2003 року №212, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виходячи з 90 % заробітної плати.
Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії державного службовця починаючи з 19 травня 2016 року, виходячи з 90 % заробітної плати, з урахуванням у складі заробітної плати «інших виплат» зазначених у довідках від 18.05.2016 року №63 та №63/1 виданих Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області, до яких відноситься: матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, індексація заробітної плати та грошова винагорода відповідно до постанови КМУ від 24.02.2003 року №212, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням раніше виплачених сум.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що матеріальна допомога, індексація та інші виплати не є складовими частинами заробітної плати в розумінні ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання внесків на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця. Крім того, зазначає, що з 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889, відповідно до якого пенсія державним службовцям не призначаються, а призначені не перераховуються.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську та отримує пенсію державного службовця з 15.11.2011 року на умовах Закону України «Про державну службу» з розрахунку 90% від суми заробітної плати
Відповідно до довідок від 18.05.2016 року №63 та №63/1 виданих Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області про складові заробітної плати позивача за останні 24 місяці перед зверненням за пенсією в графі «Інші виплати» зазначено: матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, індексація заробітної плати та грошова винагорода відповідно до постанови КМУ від 24.02.2003 року №212 на які нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
19 травня 2016 року позивач звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням у складі заробітної плати (шляхом включення до розрахунку) розміру нарахованих та виплачених додаткових сум, надавши при цьому оновлені довідки від 18.05.2016 року №63 та №63/1.
Листом від 27.05.2016 року № Л38-1/16 відповідач повідомив, що до спірних відносин підлягає застосуванню п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» яким передбачено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу». Також відповідач вказує на те, що зазначені в наданих позивачем довідках від 18.05.2016 року №63 та №63/1 виплати вказані у графі «Інші виплати» носять разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати (а.с.13-14).
Відмову відповідача позивач вважає неправомірною, оскільки вважає, що вона має право на перерахунок пенсії, оскільки їй пенсія призначалася відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій, виходив з того, що перерахунок пенсії позивачу повинен здійснюватися з урахуванням усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ), чинного на час призначення пенсії позивачу, передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частинами 2, 6 статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 7 ст. 33 Закону № 3723-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця.
Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11.
Дослідивши довідку, подану позивачем для перерахунку пенсії, судом встановлено, що з усіх виплат, які до неї включено, нараховано страхові внески, а з 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідні виплати мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця
Доводи касаційної скарги з приводу того, що з 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889, відповідно до якого призначені пенсії державного службовця не перераховуються, колегія суддів відхиляє, оскільки в даних спірних правовідносинах відповідачем протиправно не включено до обрахунку при призначенні пенсії у відповідності до вимог Закону № 3723 всіх складових оплати праці, з яких утримано внесок на держане соціальне страхування, на які позивач мала право до набрання чинності Законом № 889.
Разом з тим, стосовно компенсації за невикористані дні відпустки, суд касаційної інстанції вказує на наступне.
Державні гарантії права на відпустки, визначення умов, тривалості і порядку надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР).
Стаття 24 Закону №504/96-ВР гарантує, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Стаття 33 Закону №3723-XII не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 24 Закону №504/96-ВР, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (п.2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.
Таким чином, грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців згідно Закону №3723-ХІІ, з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року скасувати в частині зобов'язання включення до складу заробітної плати для перерахунку пенсії ОСОБА_2 компенсації за невикористану відпустку та постановити у вказаній частині нове рішення про відмову в позові у вказаній частині.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду