Іменем України
05 квітня 2018 року
Київ
справа 812/410/17
провадження №К/9901/29861/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
головуючого - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 812/410/17
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про скасування повідомлення про повернення виконавчого листа, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Шембелян В.С., суддів: Басової Н.М., Чернявської Т.І.) від 19 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Шишкова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Чебанова О.О.) від 18 липня 2017 року,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 06 березня 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДДВС Мінюсту, позивач1), Міністерства юстиції України (далі - Мінюст, позивач2), в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати повідомлення відділу примусового виконання рішень ДДВС Мінюсту про повернення виконавчого листа від 31 березня 2015 року № 2а-27752/09/1270, без прийняття до виконання від 21 лютого 2017 року №53435645/20.1/12;
1.2. зобов'язати ДДВС Мінюсту прийняти до виконання виконавчий лист від 31 березня 2015 року № 2а-27752/09/1270.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем1 порушено приписи Закону України «Про виконавче провадження», якими врегульовано порядок виконання судових рішень, що порушує її права, а тому просила задовольнити її вимоги.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 19 червня 2017 року Луганський окружний адміністративний суд вирішив:
3.1. у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення суб'єкт владних повноважень керувався чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 18 липня 2017 року Донецький апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 02 серпня 2017 року позивач подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яку 27 лютого 2018 року передано на розгляд до Верховного Суду.
8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить:
8.1. Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 812/410/17, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
9. Позивачем подано клопотання про прискорення розгляду касаційної скарги.
10. Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року прийнято касаційну скаргу до провадження та призначена до попереднього розгляду у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
11. Станом на дату ухвалення даного судового рішення відповідачами відзиви до суду касаційної інстанції не подано.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
12.1. позивач вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень порушено норми матеріального права та не правильно застосовано норми процесуального права; вважає, що оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень порушено її права, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року по справі № 2а-27752/09/1270 стягнуто з Державної судової адміністрації України на її користь заборгованість з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року.
14. Позивач зазначає, що з метою встановлення порядку виконання виконавчого листа від 31 березня 2015 року по справі № 2а-27752/09/1270 нею було направлено запит до Державної казначейської служби України.
Листом від 04 січня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що у виконавчому листі не визначено конкретної суми, яка підлягає стягненню, Казначейство не наділене повноваженнями щодо самостійного визначення такої суми. Вказані обставини унеможливлюють списання коштів з рахунків боржника відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, а тому таке рішення суду не може бути виконане органами Казначейства.
15. ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про роз'яснення судового рішення. У заяві позивач просила зазначити розмір заборгованість з щомісячного грошового забезпечення за червень-грудень 2005 року, який підлягає стягненню з Державної судової адміністрації України на її користь.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2017 року у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року по справі № 2а-27752/09/1270 відмовлено, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування коштів замість органу, якому надані такі повноваження.
16. На виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року по справі № 2а-27752/09/1270 ОСОБА_1 звернулася до ДДВС Мінюсту із заявою від 27 січня 2017 року про відкриття виконавчого провадження.
28 лютого 2017 року позивачем отримано лист ДДВС Мінюсту, де зазначено, що повідомленням ДДВС Мінюсту від 22 лютого 2017 року №ПІ-П-367/20.1/12 виконавчий лист від 31 березня 2015 року № 2а-27752/09/1270 повернуто стягувану без прийняття до виконання відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки такий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
17. Конституція України
17.1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19).
18. Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII
18.1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1).
18.2. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10 частини 4 статті 4).
18.3. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (частина 2 статті 6).
19. Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI
19.1. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина 1 статті 3).
19.2. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (частини 1, 2 статті 3)
20. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 3 серпня 2011 року № 845
20.1. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3).
20.2. Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку (пункт 24).
20.3. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми (пункт 25).
21. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802)
21.1. Виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа (абзац 1 пункту 4 розділу ІІІ).
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
24. За змістом положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється виключно органами Казначейства.
Тому, при зверненні виконавчого листа від 31 березня 2015 року по справі № 2а-27752/09/1270 до виконання, ОСОБА_1 було помилково його направлено до ДДВС Мінюсту, який не є належним органом, на який покладено обов'язок виконання рішення про стягнення бюджетних коштів.
Тобто, повертаючи виконавчий лист від 31 березня 2015 року № 2а-27752/09/1270 стягувачу без прийняття до виконання ДДВС Мінюсту не порушив чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
25. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
26. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
27. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
28. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
29. З огляду на результат касаційного розгляду та припис частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Луганської окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про скасування повідомлення про повернення виконавчого листа, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Головуючий В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
Н.А. Данилевич