Номер провадження: 22-ц/785/401/18
Номер справи місцевого суду: 523/12584/17
Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.
Доповідач Цюра Т. В.
06.04.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сегеди С.М., Кононенко Н.А.
За участю секретаря судового засідання: Цихиселі Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2 про зобов'язання приведення об'єкту самочинної реконструкції у попередній стан,-
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року позовні вимоги Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради до ОСОБА_2 про зобов'язання приведення об'єкту самочинної реконструкції у попередній стан - задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) за власний рахунок демонтувати перегородку в коридорі загального користування та перегородку в туалеті загального користування, що розташовані біля квартири АДРЕСА_1 та привести приміщення у попередній стан.
Звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
В судове засідання, призначене на 27 березня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.
Задовольняючи позовні вимоги Суворовської РА ОМР, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 здійснила самочинно без дозвільних документів встановлення перегородки в туалеті загального користування та зайняла приміщення площею 9 кв.м., а також у коридорі загального користування встановила перегородку з захопленням площі у розмірі 4,42 кв.м.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що 02.12.2016р., Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради стало відомо, що ОСОБА_2 самочинно без дозвільних документів було встановлено перегородку в туалеті загального користування та зайнято приміщення площею 9 кв.м., а також у коридорі загального користування встановлено перегородку з захопленням площі у розмірі 4,42 кв.м. Зазначені дії ОСОБА_2 призвели до скарг мешканців будинку АДРЕСА_2 на неї про порушення експлуатації жилих будинків.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 16 від 29.01.2015 р. «Про затвердження Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов'язаних із виявленням самочинного будівництва у м. Одесі та вжиттям заходів реагування», КП ЖКС «Пересипський» Суворовського району надано припис № 17 від 23.11.2016 p., яким було зобов'язано ОСОБА_2 привести місце загального користування згідно технічної документації та надати необхідні дозвільні документи на здійсненну реконструкцію.
З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2016 р. майстром дільниці № З КП «ЖКС «Пересипський» було складено протокол № 17 про адміністративне правопорушення за статтею 150 КУпАП, з яким ОСОБА_3 ознайомилась та власноруч розписалась без надання пояснень.
Однак, вимоги припису залишилися невиконаними.
У зв'язку з відсутністю у відповідача дозвільних документів, Суворовською районною адміністрацією було винесено розпорядження № 1050 від 26.12.2016 року «Про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності на об'єкті самочинної реконструкції, що розташований за адресоюАДРЕСА_3Судом встановлено, що на момент розгляду справи вищевказане розпорядження відповідачкою, також, не виконано, що вона не заперечувала в судовому засіданні.
Судом встановлено також, що ОСОБА_2 не має жодного дозволу від органів місцевого самоврядування на виконання реконструкції в частині приміщень загального користування, а також не реєструвала жодної декларації про початок даних робіт. Вищевказаний факт не заперечувався відповідачкою.
У відповідності зі ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання усіма підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України „Про архітектурну діяльність" (у редакції, яка діяла на період реконструкції) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст. 100 ЖК України виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання
в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Виконання робіт, визначених частиною першою цієї статті, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди).
Відповідно до статті 152 Житлового кодексу України переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого
обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання
жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки,
додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
Колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції на вимоги ст. ст. 100,152, 177 ЖК України, є правильними.
Таким чином, здійснення користувачем квартири своїх прав щодо її переобладнання або перепланування обмежене і у всякому разі не допускається, якщо на це відсутня згода наймодавця та виконавчого комітету місцевої ради, в даному випадку - позивача Суворовської РА ОМР.
Таким чином, суд правильно вважав позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги щодо непідтвердження статусу будинку та ,як наслідок правомірності звернення з даним позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради необгрунтовані, оскільки відповідно матеріалів справи вбачається, що будинок має статус гуртожитку та належить Одеській міській раді, що свідчить про належність позивача.
Доводи апеляційної скарги про те, що при переобладнанні нею не порушувались несучі конструкції, нічим не доведено та висновків суду не спростовують, оскільки, згідно ст. 100 ЖК України виконання робіт, визначених частиною першою цієї статті, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди).
За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, то відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний залишає апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення суду без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2 про зобов'язання приведення об'єкту самочинної реконструкції у попередній стан - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена щляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: С.М. Сегеда
Н.А. Кононенко
Повний текст судового рішення складено 06.04.2018р.