Справа № 752/4046/17
Провадження № 2-а/752/33/18
13 березня 2018 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Новак А.В.,
з участю секретаря Закаблуківській О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання, -
встановив:
22 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання.
В обґрунтування зазначеного позову зазначив, що до листопада 2013 року перебував на посаді заступника голови Вищого господарського суду, реалізувавши право на відставку. З грудня 2014 року він перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує довічне грошове, призначене відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ з урахуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 року у справі № 752/8612/15-а.
07 грудня 2016 року позивач надав відповідачу заяву про перерахунок з 01.12.2016 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90 відсотків заробітної плати, яка з 01.12.2016 року згідно довідки Вищого господарського суду України від 02.12.2016 № 09.01-27/553 складає 37440,00 грн.
Однак листом № 4579/05 від 19.01.2017 у задоволенні його заяви щодо перерахунку пенсії було відмовлено з посиланням на втрату чинності з 30.09.2016 Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ.
Вважає, що відмовляючи у перерахунку довічного утримання відповідач не врахував те, що на момент реалізації його права на відставку не застосовувалися будь-які обмеження в перерахунках передбаченого законом і вже призначеного щомісячного грошового утримання суддів у відставці.
Просив задовольнити позовні вимоги та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок довічного утримання з 01.12.2016 року, виходячи з 90 % заробітної плати, зазначеної у довідці Вищого господарського суду України від 02.12.2016 року про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання з урахуванням здійснених виплат.
В судове засідання позивач або його представник не з»явилися.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, повідомлений належно, про причини неявки не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
В судовому засіданні судом було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Правобережному об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України № 2543-VІ від 07.07.2010 «Про судоустрій та статус суддів».
Вищий господарським судом України 02.12.2016 року позивачу була видана довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якої вбачається, що заробітна плата, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, склала станом на 01.12.2016 року становить 37440,00 грн., з яких: оклад -19200,00 грн., надбавка -доплата за вислугу років (стаж 38 років, 02 місяці 21 день) - 80 % - 15360,00 грн., доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці -10 % - 1920,00 грн., щомісячна доплата за перебування на адміністративній посаді - 5% - 960,00 грн.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 47 ст. ст. 136-138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» належне матеріальне та соціальне забезпечення судді, в тому числі і щомісячне довічне грошове утримання, є елементами статусу судді та однією з основоположних гарантій незалежності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 07.07.2010 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
В подальшому з 01.10.2011 року частину 3 ст. 138 Закону України « Про судоустрій та статус суддів» викладено у новій редакції, відповідно до якої, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Пунктом 8 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі № 1-22013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) від 03.06.2013 р. № 3-рп2013 визначено про те, що частина третя ст. 138 Закону України № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина 3 ст. 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом 3668, а саме: „Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".
У частині першій ст. 126 Конституції України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій ст. 126 Конституції України є надання їм за рахунок держави матеріального та соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності суддів, їх незалежності та правової захищеності.
Окрім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання. Так, згідно з пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 р., пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.
Також, додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Також, п. 2 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом,Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу
Згідно з ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, законодавством України передбачено таку підставу для перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці, як зміна розміру складових суддівської винагороди. При цьому, такий перерахунок та виплата винагороди здійснюється без обмеження граничного розміру.
Таким чином, з 01 грудня 2016 року змінились розміри складових суддівської винагороди працюючих суддів, а тому ОСОБА_1 мав право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, обрахованого з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого з 01 грудня 2016 року.
Відповідно до частини четвертої ст. 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відмова відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відповідності до вимог Закону України» є неправомірною.
Не підлягають задоволенню, на думку суду, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести з 01.12.2016 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із заробітної плати згідно довідки Вишого господарського суду України № 09.01-27/553 від 02.12.2016 року, оскільки як вбачається із наданих матеріалів, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання 07.12.2016 року, а отже саме з 07.12.2016 року у нього виникло таке право на перерахунок довічного щомісячного грошового утримання судді.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі - 640,00 грн., понесених при подачі позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 71, 158, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання - задовольнити частково.
Зобов'язати Правобережне об»єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок довічного грошового утримання з 07.12.2016 року, виходячи з 90 % заробітної плати, зазначеної у довідці Вищого господарського суду України від 02.12.2016 року № 09.01-27/553 про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання з урахуванням здійснення виплат.
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.
Стягнути з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.Новак