Справа № 760/6132/17
2-2124/18
26 березня 2018 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Трофимчук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 Після її смерті відкрилась спадщина на 1/9 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0590 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 заповіт не склала.
Вона звернулась до П'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою щодо видачі свідоцтва на спадщину. Їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 червня 2008 року на 1/9 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Постановою державного нотаріусу від 23 березня 2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо земельної ділянки у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Просить суд визнати за нею право власності на 1/12 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач у судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, пред'явлений позов підтримує в повному обсязі (а.с. 92).
Відповідач у судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, не заперечує проти задоволення позову (а.с. 93).
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 11, 66).
ОСОБА_3 змінила прізвище при укладенні шлюбу з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» (а.с. 12).
ОСОБА_1 змінила прізвище при укладенні шлюбу на «ОСОБА_1» (а.с. 13), потім з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» (а.с. 15), а потім з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» (а.с. 17).
ОСОБА_2 змінила прізвище при укладенні шлюбу на «ОСОБА_2» (а.с. 66), потім з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» (а.с. 67).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 (а.с. 9).
Після її смерті відкрилась спадщина на 1/9 частину житлового будинку АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 73) та на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0590 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 8).
Спадкоємцями першої черги є ОСОБА_1 та ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернулась до П'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою щодо видачі свідоцтва на спадщину.
ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 червня 2008 року на 1/9 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Постановою державного нотаріусу П'ятої Київської державної нотаріальної контори від 23 березня 2017 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,0590 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с. 18).
У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на 1/12 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач у свої заяві від 26 березня 2018 року позов визнала.
Враховуючи те, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину - 1/12 частину земельної ділянки, площею 0,0590 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, у порядку спадкування за законом.
За таких обставин, вимога позивача про визнання за нею права власності на 1/12 частину земельної ділянки ґрунтується на законі.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1197 гривень 50 копійок.
Керуючись статтями 392, 1216, 1226, 1261, 1267 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) право власності на 1/12 частину земельної ділянки, площею 0,0590 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 травня 2003 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1197 гривень 50 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: