Справа №538/259/18
Провадження по справі №2/538/214/18
05 квітня 2018 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участі секретаря судового засідання - Дробот О.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_4 державна нотаріальна контора Полтавської області, КП "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування, - В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом.
Позов мотивовано тим, що 01 жовтня 2016 року померла мати позивача ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 І-КЕ № 332400 від 04.10.2016 року, та яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Н.Шевцової , 16, с. Токарі, Лохвицького району, Полтавської області.
Спадкоємцем на домоволодіння, після смерті ОСОБА_5 за заповітом, посвідченим секретарем Токарівської сільської ради Лохвицького району 21 серпня 1996 року за реєстром № 68, є син ОСОБА_2. Інших спадкоємців немає.
Факт родинних відносин спадкоємця із спадкодавцем було доведено.
У відповідності до ст. 1270 ЦК України спадщину після смерті матері ОСОБА_5 іванівни 10.03.2017 року за заявою прийняв син ОСОБА_2.
22.12.2017 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво на право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,3295 га., кадастровий номер 5322687201:01:001:0446 розміщену за адресою : вул. Н.Шевцової, 16, с. Токарі, Лохвицького району Полтавської області.
Як вказує представник позивача, оскільки не надано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, позивач позбавлений можливості оформити право власності на житловий будинок за собою, як за спадкоємцем за заповітом, про що свідчить ОСОБА_7 про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори від 20.12.2017 року.
Посилаючись на вищевикладені обставини, представник позивача просить суд винести рішення, яким визнати в порядку спадкування за заповітом за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Н.Шевцової, 16, с. Токарі, Лохвицького району, Полтавської області (А-1 житловий будинок, Б- погріб, В- сарай, №1 - огорожа, № 2 - ворота, № 3 - колодязь), загальна площа - 44,0 кв.м., житлова площа - 21,3 кв.м., розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,3295 га., кадастровий номер 5322687201:01:001:0446, після померлої матері ОСОБА_5.
В судове засідання представник позивача не з"явився, подавши заяву, в якій підтримує позов та просить справу слухати без його участі.
Відповідач ОСОБА_3 сільська рада Лохвицького району Полтавської області, на розгляд справи не направила свого представника, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі її представника, не заперечує щодо задоволення позову.
Третя особа: ОСОБА_4 державна нотаріальна контора на розгляд справи не направила свого представника, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позову.
Третя особа: КП "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" на розгляд справи не направила свого представника, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2016 року померла мати позивача ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 І-КЕ № 332400 від 04.10.2016 року, та яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Н.Шевцової , 16, с. Токарі, Лохвицького району, Полтавської області.
Спадкоємцем на домоволодіння, після смерті ОСОБА_5 за заповітом, посвідченим секретарем Токарівської сільської ради Лохвицького району 21 серпня 1996 року за реєстром № 68, є син ОСОБА_2. Інших спадкоємців немає.
Факт родинних відносин спадкоємця із спадкодавцем доведено.
У відповідності до ст. 1270 ЦК України спадщину після смерті матері ОСОБА_5 іванівни 10.03.2017 року за заявою прийняв син ОСОБА_2.
22.12.2017 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво на право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,3295 га., кадастровий номер 5322687201:01:001:0446 розміщену за адресою : вул. Н.Шевцової, 16, с. Токарі, Лохвицького району Полтавської області.
Як вказує представник позивача, оскільки не надано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, позивач позбавлений можливості оформити право власності на житловий будинок за собою, як за спадкоємцем за заповітом, про що свідчить ОСОБА_7 про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори від 20.12.2017 року.
Згідно довідки ОСОБА_3 сільської ради Лохвицького району від 28.12.2017 року № 678, ОСОБА_5 на день своєї смерті 01.10.2016 року проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2. За даною адресою на день її смерті проживав син ОСОБА_2.
Відповідно до довідки ОСОБА_3 сільської ради Лохвицького району від 22.01.2018 року № 35, за померлою ОСОБА_5 рахуються житловий будинок, сарай, погріб, які знаходяться по вул. Н.Шевцової , 16 в с. Токарі Лохвицького району Полтавської області.
Згідно виписки з погосподарської книги № 1 ОСОБА_3 сільської ради Лохвицького району Полтавської області за 2016-2020 роки , особовий рахунок № 01-0018-1 , адреса господарства : с. Токарі, вул. Н.Шевцової, 16, голова господарства - ОСОБА_5.
На час будівництва будинку правовстановлюючі документи на будинки в сільській місцевості не виготовлялись та за життя спадкодавець оформити не встиг належним чином спадкове майно.
У відповідності листа №12/5-126 від 23.03.1999 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, що об'єкти збудовані до 05 серпня 1992 року тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.
Так, в узагальненні ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» з даного питання зазначено наступне.
У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966, яка була чинною до 13.12.1995, реєстрації підлягали усі будинки і домоволодіння, які були закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої ОСОБА_7 депутатів трудящих, на підставі документів, що підтверджують право власності.
До компетенції виконкомів місцевих ОСОБА_7 відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих ОСОБА_7, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснювалось в Україні (УРСР) із 1979 року.
На виконання ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 11.03.1985 року № 105 сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних ОСОБА_7 із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
На даний час технічний паспорт на житловий будинок № 16 по вул. Н.Шевцової у с. Токарі Лохвицького району Полтавської області виготовлено приватним підприємством "Бюро послуг та консультацій" , ринкова вартість об"єкту оцінки становить 29 598 грн.
Згідно ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Встановлено, що згідно постанови від 20.12.2017 року державний нотаріус Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори, розглянувши документи, подані представником позивача, для видачі Свідоцтва про право на спадщину, відмовив у вчинені нотаріальної дії у зв'язку з тим, що не надано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок.
На запит суду, державний нотаріус Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ГТУЮ у Полтавській області, надала інформаційну довідку зі СР (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі СР (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відповідно до якої після смерті 01.10.2016 року ОСОБА_5 заведена спадкова справа 14.03.2017 року за № 45/2017. Заповіт від імені спадкодавця посвідчувався 21.08.1996 року секретарем Токарівської сільської ради Лохвицького району за реєстром № 68 на домоволодіння на користь ОСОБА_2.
Звернувшись до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарчими побудовами, позивачем надано відповідні докази того, що на сьогоднішній день існують реальні перешкоди у оформленні його спадкових прав, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на будинок.
Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з цим при розгляді спору між сторонами суд вважає, що заслуговують на увагу слідуючі норми законодавства.
Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.
З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.
Керуючись ст. ст. 392, 1218, 1261, 1268, 1273, 1269, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 200, 206, 258, 263, 265,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Лохвицького району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами (А-1 житловий будинок, Б- погріб, В- сарай, №1 - огорожа, № 2 - ворота, № 3 - колодязь), загальна площа - 44,0 кв.м., житлова площа - 21,3 кв.м., розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,3295 га., кадастровий номер 5322687201:01:001:0446, що знаходиться за адресою: вул. Н.Шевцової, 16, с. Токарі, Лохвицького району, Полтавської області, після померлої 01 жовтня 2016 року ОСОБА_5.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.А. Бондарь