АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
27 березня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42017000000000773 від 14.03.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , належний підозрюваному ОСОБА_9 .
Згідно ухвали суду, слідчий суддя врахувавши обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170, 171 КПК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , належний підозрюваному ОСОБА_9 , з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , просить винести ухвалу, якою скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року по справі №757/44727/17-к, якою накладено арешт на транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що відповідно до договору купівлі-продажу 8047/2017/440986 від 13.05.2017 року, який оформлений та підписаний в сервісному центрі 8047, ОСОБА_6 є власником транспортного засобу марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , який придбано у громадянина ОСОБА_10 .
Зазначає, що даний автомобіль 08.04.2017 року був проданий ОСОБА_9 громадянину ОСОБА_10 , а надалі перейшов у власність ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу, при цьому ОСОБА_9 було надано право користування автомобілем, оскільки він є хрещеним батьком доньки ОСОБА_6 .
Також апелянт вказує на те, що дійсним власником автомобіля є ОСОБА_6 , а тому посилання в ухвалі слідчого судді на те, що арешт накладено на майно власника майна, а саме підозрюваного ОСОБА_9 не відповідає дійсності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, при цьому апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу суду від 03.08.2017 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляючи ухвалу має зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №42017000000000773 від 14.03.2017 року, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Встановлено, що 10.03.2016 за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано право власності на легковий автомобіль марки TOYOTA моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .
У період розшуку підозрюваного ОСОБА_9 , а саме - 08.04.2017 останнім здійснено перереєстрацію права власності на вказаний транспортний засіб за громадянином ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним закріпленням державного номерного знаку НОМЕР_3 .
Право власності на цей же автомобіль 03.05.2017 оформлено на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого у АДРЕСА_2 , із одночасним закріпленням за транспортним засобом TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державного номерного знаку НОМЕР_1 , який попередньо перебував у користуванні ОСОБА_9 .
Водночас встановлено, що з моменту реєстрації права власності за громадянами ОСОБА_10 і ОСОБА_6 , автомобіль TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , продовжує перебувати у фактичному володінні і користуванні підозрюваного ОСОБА_9 без оформлення останнім права власності на указаний транспортний засіб, що підтверджується матеріалами відповіді ГУБКОЗ СБ України, копіями реєстраційних карток транспортного засобу, роздруківкою матеріалів фотофіксації.
Враховуючи, що в ході досудового розслідування достовірно встановлено, що автомобіль марки TOYOTA моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 перебуває у фактичній власності підозрюваного ОСОБА_9 , перереєстрація права власності на указаний транспортний засіб здійснена задля уникнення конфіскації майна, з метою забезпечення конфіскації майна, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно.
02.08.2017 р. старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , належний підозрюваному ОСОБА_9 .
09.11.2017 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого про арешт майна було задоволено.
Разом з тим, дослідивши обставини кримінального провадження, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дійшов до помилкового висновку про необхідність в накладенні арешту на транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , належний підозрюваному ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки власнику майна, відповідно до реєстраційної картки ТЗ, ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №42017000000000773 від 14.03.2017 року станом на даний час не повідомлено про підозру, при цьому підстав, передбачених ч. 4 ст. 170 КПК України за матеріалами судового провадження не вбачається (а.с. 17).
Окрім цього, інших підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України не встановлено. У зв'язку з чим, слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Слід звернути увагу, що автомобіль у встановленому порядку не визнаний органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто в матеріалах судового провадження відсутня відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання його речовим доказом, то в даному випадку не може ставитися питання про накладення арешту на майно третьої особи, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, як це дозволяє ч. 10 ст. 170 КПК України.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.
Як встановлено колегією суддів, надані матеріали клопотання не містять процесуальних документів, що підтверджують належність ОСОБА_6 до категорії осіб, вказаних в ст. 170 КПК України в якості власника майна, на яке може бути накладено арешт.
З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.
На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Поновити адвокату ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42017000000000773 від 14.03.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , належний підозрюваному ОСОБА_9 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на транспортний засіб марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2008 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , належний підозрюваному ОСОБА_9 , - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 и б а к