Ухвала від 01.02.2018 по справі 757/76760/17-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/76760/17-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 Те тяни Володимирівни на постанову слідчого Прокуратури міста Києва про відмову у визнанні потерпілим, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2017 року до провадження слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого Прокуратури міста Києва про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42017000000003215 від 09.10.2017 року, від 30.11.2017 року.

В обґрунтування доводів скарги, заявник посилається на те, що 30.11.2017 року слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , розглянувши матеріали кримінального провадження, постановив рішення про відмову у визнанні ОСОБА_5 потерпілою.

Адвокат ОСОБА_3 , у поданій до суду скарзі зазначає, що винесене рішення Прокуратурою міста Києва є необґрунтованим, невмотивованим, та таким, що винесене без надання належної оцінки усім доказам, наявним у матеріалах кримінального провадження № 42017000000003215 від 09.10.2017 року, оскільки, Прокуратурою міста Києва не було надано належної оцінки тому, що заява про вчинення кримінальних правопорушень містить усі обгрунтовані доводи того, що відносно ОСОБА_5 були вчинені кримінальні правопорушення, які завдали їй моральної шкоди.

За наведених обставин, особа, яка звернулась до суду із даною скаргою, просить слідчого суддю скасувати рішення слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 від 30.11.2017 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42017000000003215 від 09.10.2017 року та зобов'язати слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 вручити ОСОБА_5 пам'ятку про права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2017 року за № 42017000000003215.

До судового засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, жодних заяв та клопотань про розгляд скарги у його відсутність до суду не надходило.

Представник Прокуратури міста Києва до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, жодних заяв та клопотань про розгляд скарги у його відсутність до суду не надходило.

За наведених обставин, слідчий суддя на місці ухвалив розглядати скаргу за відсутності заявника на підставі ст. 26 КПК України та у відсутність прокурора на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.

Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, додані до матеріалів скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні другого слідчого відділу Прокуратури міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі заяви ОСОБА_5 від 06.10.2016 року за № 42017000000003215 від 09.10.2017 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 162 КПК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження, 30.11.2017 року слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , розглянувши матеріали кримінального провадження, виніс постанову про відмову у визнанні ОСОБА_5 потерпілою.

Постановою від 30.11.2017 року слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_6 відмовив у визнанні ОСОБА_5 потерпілою у кримінальному провадженні № 42017000000003215, посилаючись на те, що незаконне проникнення у житло ОСОБА_5 не відбулося, тому, заявнику не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Однак, слідчий суддя, з висновками, які зробив слідчий у своїй постанові від 30.11.2017 року погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Так, відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Отже за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Фактично, постанова слідчого від 30.11.2017 року є абсолютно беззмістовною, тобто такою, що в повній мірі не відображає всієї сутності ситуації. Слідчий не захотів давати належну правову оцінку наданій інформації, проігнорував очевидні факти та прийняв поспішне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 37, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, прокурор здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

З огляду на положення ст. 55 КПК України , обставини кримінального правопорушення, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, слід визнати безпідставним посилання слідчого на відсутність шкоди.

Оскільки, постанова слідчого не вмотивована іншими доводами, а викладені у ній твердження є безпідставними, подана скарга є повністю обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 55, 303-304, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 на рішення Прокуратури міста Києва про відмову у визнанні потерпілою - задовольнити.

Постанову слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_6 від 30.11.2017 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42017000000003215 від 09.10.2017 року - скасувати.

Зобов'язати слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_6 вручити ОСОБА_5 пам'ятку про права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2017 року за № 42017000000003215.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
73188590
Наступний документ
73188592
Інформація про рішення:
№ рішення: 73188591
№ справи: 757/76760/17-к
Дата рішення: 01.02.2018
Дата публікації: 28.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; У С Ь О Г О СПРАВ УСІХ КАТЕГОРІЙ (сума рядків:1, 2, 6, 10, 12, 19, 26, 33, 34, 39, 40, 44, 47, 53, 55, 59, 60, 65, 68, 80, 81), з них; Скарга на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування