Справа № 496/41/18
Провадження № 3/496/93/18
04 квітня 2018 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М.,
за участю прокурора - Ломей Д.В.,
особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи, які надійшли від управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки України, відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, працюючої продавцем СПД «Лазаренко», яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
З протоколу про адміністративне правопорушення № 5/2018 від 03 січня 2018 року вбачається, що будучи депутатом Іллінської сільської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_1, несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік. Відповідно до вимог абз. 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), вказані дії містять ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
Відповідно до вимог абз. 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону у 2017 році службові особи, які на день початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов'язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи.
Згідно вимог Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Верховною Радою України 23 березня 2017 року прийнято Закон № 1975- VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб». Закон набирає чинності 30 березня 2017 року. Відповідно до цього закону продовжено до 01 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб,які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» подають таку декларацію вперше.
ОСОБА_1 обрано до депутатського корпусу Іллінської сільської ради VII скликання.
На виконання зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 була зобов'язана подати електронну декларацію у строк до 01.05.2017.
Проте ОСОБА_1 в порушення вимог абз. 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону, несвоєчасно подала електронну декларацію, а саме 02.11.2017 року о 20:01 годинні.
Допитана в судовому засадні ОСОБА_1 пояснила, що з правами та обов'язками ознайомлена, підтвердила обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вину у вчиненому визнала у повному обсязі, щиро розкаялась та вказала, що порушення було допущено у зв'язку з тим, що подавши декларацію, не впевнилась в тому що вона потрапила на сайт НАЗК.
Прокурор вважав, що протокол складений з дотриманням вимог КУпАП, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв'язку з чим остання підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,відповідальність за вказаною статтею настає за умови не своєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім повного визнання вини ОСОБА_1, обставини правопорушення, вина правопорушника підтверджуються також зібраними в порядку ст. 251 КУпАП доказами, а саме: протоколом № 5/2018 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, поясненнями ОСОБА_1, витягом з офіційного сайту «nazk.gov.ua» щодо подання декларації.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що як депутат отримала пам'ятку про порядок заповнення та подачі електронної декларації, але з неповажних причин, які не були такими що незалежалі від неї, не впевнилась в правильності подачі. Проміжок часу між встановленим часом подання 01.05.2017 року та фактичним 02.11.2017 року складає 7 місяців.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення вимог чинного законодавства у сфері адміністративних правопорушень, пов'язаних с корупцією.
Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставин, що пом'якшує відповідальність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає, щире каяття, активне сприяння розкриттю адміністративного правопорушення.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Беручи до уваги обставини та наслідки, які були спричинені внаслідок порушення вимог чинного законодавства у сфері адміністративних правопорушень, пов'язаних с корупцією, суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для правопорушника є накладення стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 21, 33-35, 40, 172-6 ч.1, 278-292 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскарженою до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Буран В.М.