Справа № 481/1175/17
04.04.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі :
головуючої судді Уманської О.В.,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1;
позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Нового Бугу, Миколаївської області адміністративний позов ОСОБА_2 до державного інспектора - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Баштанському, Казанківському та Новобузькому районах управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4, ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,
Встановив:
Позивач ОСОБА_2 25 вересня 2017 року звернулася до Новобузького районного суду, як адміністративного суду, з позовом до державного інспектора - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Баштанському, Казанківському та Новобузькому районах управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4 про визнання її дій стосовно притягнення до адміністративної відповідальності неправомірними та скасування, як протиправної та незаконної постанови про накладення адміністративного стягнення № 212-ДК/0119По/08/01-17 від 27.06.2017 року.
За матеріалами даного позову ухвалою судді від 26.09.2017 року було відкрито провадження та справа призначена до попереднього судового засідання.
Ухвалою суду від 19.10.2017 року до участі у справі було залучено Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в якості співвідповідача по справі
У попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позов підтримали, просили його задовольнити. Крім того просили поновити строк для оскарження постанови про накладення штрафу, оскільки він був пропущений з поважних причин. А саме через те, що позивач ОСОБА_7 не знала про оскаржувану постанову, не отримувала її завчасно, а була повідомлена про її існування вже у Новобузькому районному відділі ДВС ОСОБА_6 ТУЮ у Миколаївській області. Крім того повідомила, що вона проживає у м. Новому Бузі вже більше десяти років, а не у с. Майорівка, Новобузького району, а тому отримати повістку в селі вона не могла.
Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 просили суд залишити позов без розгляду, оскільки строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення позивачкою ОСОБА_2 було пропущено без поважних на те причин.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За приписами статті 99 КАС України ( які діяли на час звернення до суду до 15.12.2017 року) встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 289 КУпАП України, адміністративний позов (скарга) на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно із статтею 100 КАС України (діючою на час звернення позивача до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Так само, відповідно до частин 3, 4 статті 123 КАС України (в редакції, після 15.12.2017 року) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду із позовом, важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права) так і суб'єктивні (коли особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
При цьому, норми чинного законодавства містять презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак, обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Також суд зазначає, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Обмеження законодавцем строків звернення до адміністративного суду певним проміжком часу зумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, адже таким чином обумовлюється час, протягом якого вказані правовідносини можуть вважатися спірними.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зауважив, що поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
Суд зазначає, що позивачем не наведено суду належних підстав, які б могли бути визнані судом як поважні для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Посилання позивача на те, що їй не було відомо про порушення прав та інтересів, спростовуються матеріалами справи. Так, судом встановлено, що 04.07.2017 року до Новобузького центру поштового зв'язку надійшов лист від відділу контролю за використання та охороною земель у Новобузькому районі для вручення ОСОБА_2, який було видано для вручення оператору ОСОБА_8 та в якому містилась оскаржувана постанова. Даний лист було повернуто із відміткою «відмова від отримання адресатом». Із пояснень оператора суд встановив, що в с. Майорівка під час вручення даного листа був чоловік ОСОБА_2, який зателефонував своїй дружині - позивачці ОСОБА_2 і повідомив про поштову кореспонденцію, однак вона наказала йому не отримувати листа. В судовому засідання позивач ОСОБА_2 пояснила, що не пам'ятає чи телефонував їй чоловік з цього приводу, оскільки пройшло вже багато часу.
Тобто, якби позивачка 04.07.2017 року забажала отримання чоловіком поштової кореспонденції, то вже з того часу вона б дізналась про притягнення її до адміністративної відповідальності. Крім того у судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 пояснила, що їй відомо про те, що 15.06.2017 року було проведено обстеження земельної ділянки посадовими особами, однак про подальші будь-які дії вона нічого не знала, і не цікавилась
Твердження позивачки про те, що вона проживає у м. Новому Бузі, а тому не могла знати про кореспонденцію яка направлялась в с. Майорівка, Новобузького району, спростовуються матеріалами які вона сама ж додала до позову, а саме копії листів та постанов, а також виклик до Новобузького РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області. Позивачка стверджує у своєму позові, що про своє порушене право вона дізналась коли була викликана до виконавчої служби, але такі виклики та постанова про відкриття виконавчого провадження були направлені якраз в с. Майорівка, Новобузького району, Миколаївської області, і позивачка їх отримала, що говорить про вибірковість отримання кореспонденції.
Крім того як видно із копії паспорта позивачки, і не заперечувалось у судовому засіданні, зареєстроване місце її проживання також є с. Майорівка, Новобузького району, Миколаївської області.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про поновлення таких строків необхідно відмовити.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,
Ухвалив:
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду відмовити.
Клопотання відповідача ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області про залишення позову без розгляду задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до державного інспектора - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Баштанському, Казанківському та Новобузькому районах управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4, ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафузалишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням п.п.15.5.Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя