Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
04.04.2018
387/1305/15-к
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника - адвоката: ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015120140000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2015 року, яке надійшло від прокуратури Добровеличківського району Кіровоградської області за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
05.02.2018 року до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з апеляційного суду Кіровоградської області надійшов вказаний обвинувальний акт.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25.07.2016 року вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02.02.2016 року, яким ОСОБА_4 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.
В зв'язку з неможливістю утворити новий склад суду у Добровеличківському районному суді Кіровоградської області ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 03.10.2016 року справа була спрямована до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14.11.2017 року обвинувальний акт у вказаному провадженні було повернуто прокурору Добровеличківського району Кіровоградської області для усунення недоліків. Зазначена ухвала Новоархангельського районного суду Кіровоградської області була скасована ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22.01.2018 року та призначено новий розгляд в тому ж суді зі стадії підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого судового засідання прокурор Добровеличківського району Кіровоградської області просила призначити обвинувальний акт до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, вважає, що він відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, при цьому просила викликати в судове засідання свідків та витребувати у органів пробації досудову доповідь щодо обвинуваченого .
Захисник обвинуваченого пояснив суду, що вказаний обвинувальний акт не відповідає вимогам чинного законодавства у тому вигляді, в якому його складено, по даній справі навіть було винесено виправдувальний вирок, який був скасований, але з причин недотримання процесуальних норм, при цьому не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду, де необхідно вирішити питання винуватості обвинуваченого у відповідності до ст. 62 Конституції України.
Разом з тим, заявив клопотання про слухання справи по суті дистанційно в режимі відео конференції з Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області, на території району, де він проживає і обвинувачений має можливість зявлятися.
Обвинувачений підтримав думку захисника, зазначив, що копію обвинувального акта отримав, з матеріалами кримінального провадження ознайомився. Щодо призначення справи по суті і слухання її в режимі відео конференції не заперечував.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, а саме:
Згідно п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно пункту 13 ч. 1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально - правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Разом з тим, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доказаних даних про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інші.
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити в себе не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а і точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що безперечно порушує право особи на захист, а саме право обвинуваченого, передбаченого п.1 ч. 3 ст.42 КПК України, знати, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення його обвинувачують.
В обвинувальному акті за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України не містяться відомості про правову кваліфікацію кримінального правопорушення саме за ч.3 ст.185 КК України, а також відсутнє формулювання обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_4 , що і потягло за собою винесення виправдувального вироку при попередньому розгляді справи по суті. Отже, прокурором не в повній мірі дотримані вимоги закону, зокрема обвинувальний акт не містить конкретного обвинувачення та чіткої правової кваліфікації, що в свою чергу, позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 1 ст. 348 КПК України, тобто роз'яснити обвинуваченому під час судового розгляду суть обвинувачення, що є обов'язком саме суду, позбавляє суд можливості визначити межі обвинувачення та судового розгляду стосовного обвинуваченого та прийняти об'єктивне рішення по справі з огляду на ч.1 ст.337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 зазначив, що у тексті підпункту «а» ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу.
Крім того, обвинувальний акт не містить обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 КПК України.
Відповідно до положень п.п. 5 і 6 ч.2ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими,правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посилання на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення та обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання .
Проте, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 не містить обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, разом з цим ці відомості становлять зміст обвинувального акту і є обов'язковими.
Крім того, судом було встановлено, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, які підтверджують повноваження захисника ОСОБА_6 на участь в кримінальному процесі в якості захисника обвинуваченого, відсутні дані про підстави, дату і обставини залучення ОСОБА_6 в якості захисника обвинуваченого, що може бути визнано порушенням права на захист обвинуваченого.
Між тим, з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що саме за участю захисника ОСОБА_6 обвинуваченому повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування та відкрито матеріали досудового розслідування.
За вказаних обставин, суд вважає, що порушено право на захист обвинуваченого ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування, яке не підлягає відновленню на стадії судового розгляду справи.
Відповідно до ст.291 КПК України, до обвинувального акту повинен бути доданий реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до положень ст.109 КПК України - реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
В той же час до обвинувального акту не додано реєстр матеріалів досудового розслідування, який би відповідав вимогам ст.109 КПК України.
В реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні будь-які дані про наявність речових доказів у вказаному кримінальному провадженні та процесуальне рішення слідчого, яким визначено їх речовими доказами та порядок зберігання.
Європейський суд з прав людини у справі «Камасінскі проти Австрії» (рішення від 19 грудня 1989 р.) зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд зазначив, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Таким чином, у даному обвинувальному акті взагалі відсутнє формулювання обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_4 , як того вимагає чинне кримінальне процесуальне законодавство. З урахуванням порушення права на захист обвинуваченого, а також того, що в обвинувальному акті після викладення фактичних обставин справи та формулювання обвинувачення не вказані обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про наявність обставини, що перешкоджає судовому розгляду вказаного обвинувального акту.
Оскільки вказані недоліки, на думку суду, є істотними, і вони перешкоджають суду призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту, тому обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків протягом розумного строку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту та додатків до нього вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України, а тому зазначені матеріали підлягають поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд -
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12015120140000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2015 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - повернути прокурору Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області
Зобов'язати прокурора усунути виявлені недоліки протягом розумного строку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кіровоградського апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя ОСОБА_1 .