"02" квітня 2018 р. Справа № 363/3150/17
2 квітня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальне провадження № 42015110000000495 щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України,
встановив:
у суді сторона захисту подала письмову заяву про роз'яснення ухвали суду від 26.03.2018 року, якою запобіжний захід ОСОБА_5 змінено з тримання під вартою на домашній арешт, й просили роз'яснити, чи має право обвинувачений під час дії цього запобіжного заходу на сімейні відносини із свідком ОСОБА_7 , чи існують фактичні або юридичні перешкоди для їхнього спілкування.
Заслухавши заперечення прокурора, дослідивши справу, суд дійшов до такого.
Згідно ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Встановлено, що ухвалою від 26.03.2018 року запобіжний захід ОСОБА_5 змінено на домашній арешт й в порядку ст. 194 КПК України покладено обов'язок утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та особою залученою до конфіденційного співробітництва зі зміненим ім'ям ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_7 у вказаному переліку відсутня й обмежень щодо спілкування обвинуваченого з нею в сфері приватного і сімейного життя судом не встановлювалися.
З показань свідка ОСОБА_7 в суді встановлено, що останні у шлюбі не перебувають, проте є близькими особами в розумінні вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України.
З огляду на положення ст. 63 Конституції України, ст.ст. 15, 18 КПК України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до загальних засад судочинства відноситься невтручання у приватне життя, свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї, право на повагу до приватного і сімейного життя, в яке не можуть втручатися органи державної влади за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, запобігання злочинам тощо.
Сам по собі факт спілкування ОСОБА_5 зі свідком ОСОБА_7 судом не обмежувався та з огляду на їхні взаємовідносини про наявність виникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України свідчити не може.
Водночас слід зазначити, що за змістом вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу може бути необхідність запобігання спробам незаконно впливати на будь-якого свідка в кримінальному провадженні.
Визначення того, які дії можуть бути розцінені, як незаконний вплив на свідка в розумінні вимог ст. 177 КПК України не є предметом судового вирішення в даній ухвалі суду.
Оскільки суд не поклав на ОСОБА_5 обов'язку утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 , підстав для роз'яснення рішення суду в цій частині не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 372, 380 КПК України,
ухвалив:
у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали суду від 26.03.2018 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.
Суддя