Справа №295/12187/17
Категорія 18
2-а/295/23/18
28.03.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Гумен Н.В.
за участю секретаря судового засідання Скришевської О.Р., учасників судового розгляду: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Яремчук Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Богунського районного суду міста Житомира справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Житомирі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звертаючись до Богунського районного суду міста Житомира, як місцевого адміністративного суду, просив скасувати постанову серії БР № 049699 від 15.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, мотивуючи тим, що позивач 15.10.2017 року на власному автомобілі «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 рухався в м. Житомирі по проспекту Миру в напрямку перехрестя проспект Миру та вулиця Героїв Базару проїхав на перехрестя на жовтий сигнал світлофора, однак він не міг зупинитися не вдаючись до екстреного гальмування, що відповідає п. 8.11 ПДР України, крім того вважає, що постанова складена інспектором без врахування його зауважень та пояснень, свідчень свідків, не відображає дійсних обставин справи, у постанові не зафіксований технічний засіб, яким був здійснений пред'явлений відеозапис фіксування правопорушення, тому вважає, що постанова винесена необґрунтовано та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та просив скасувати постанову серії БР № 049699 від 15.10.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Представник відповідача Яремчук Л.М. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, вважає його необґрунтованим, з підстав викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2017 року інспектором 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Оваденком В.Ю. відносно позивача було складено постанову серії БР № 049699, згідно якої на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Зі змісту вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вбачається, що позивач, керував транспортним засобом Skoda, номерний знак НОМЕР_1, 15.10.2017 року о 12-05 годині, рухаючись по м. Житомиру перехрестя вул. Героїв Базару та проспекту Миру, водій здійснив проїзд перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 е Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 8.7.3. е) Правил дорожнього руху України червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух, крім того за п.п г) та д) п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу.
Відповідно до п. 8.11 Правил дорожнього руху України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Позивач погодився, що виїхав на забороняючий жовтий сигнал світлофора, однак не міг зупинити транспортний засіб не вдаючись до екстреного гальмування, що могло привезти до дорожньо-транспортної пригоди за участю інших транспортних засобів, крім того його проїзд не створив аварійної ситуації на дорозі для інших учасників дорожнього руху.
Згідно положень статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В якості доказу у справі стороною відповідача надано суду відеодиск, на якому міститься відеозапис з автомобільного відеореєстратора щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, на якому зафіксовано та з якого вбачається, що автомобіль, як встановлено в судовому засіданні належить позивачу, рухався через перехрестя, яке регульоване світлофорами, при цьому відеоматеріалом не зафіксовано сигнал світлофора перехресної вулиці.
В той же час, відповідачем, суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність його дій під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, можливості зупинитися не вдаючись до екстерного гальмування, та не надано доказів на яких ґрунтується висновок (постанова) про вчинення особою - ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу проводяться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону.
Як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Дана вимога також порушена відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови.
Зважаючи на вищевикладене, постанова серії БР № 049699 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Водночас, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція).
За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Тому, колегія суддів касаційного суду в постанові Верховного суду від 14 лютого 2018 року по справі №536/583/17 зробила висновок, що такі відомості зазначаються у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Враховуючи вищевикладене, суд критично відноситься до твердження позивача, що інспектором 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Оваденком В.Ю. спірна постанова винесена з порушенням процедури її складення.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено у передбаченому законом порядку правомірність винесення спірної постанови та наявність в діях ОСОБА_1 порушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 251, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 5, 19, 20, 72, 77, 90, 241, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Управління патрульної поліції у м. Житомирі (м. Житомир, вул. Покровська, 96) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 049699 від 15.10.2017 винесену інспектором 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Оваденком Василем Юрійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_1 - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.
У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.