Справа №295/9541/15-к
1-р/295/22/18
30.03.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву Державної установи «Бердичівський виправний центр (№108) про роз'яснення судового рішення у відповідності до ст. 380 КПК України, -
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 15.01.2018 року ОСОБА_3 визнано винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 309 ч. 1, 185 ч. 3 КК України та призначити покарання:
- за ст. 309 ч. 1 КК України - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 1700 грн.,
- за ст. 185 ч. 3 КК України з застосуванням вимог ст. 69 КК України у вигляді 3 років обмеження волі.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено засудженому остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
21.03.2018 року до суду надійшла заява від Державної установи «Бердичівський виправний центр (№108), в якій просять роз'яснити яким чином потрібно зараховувати період тримання під вартою з 21.06.2017 року по 15.02.2018 року: «з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Строк відбутого засудженим покарання у виді обмеження волі визначити відповідно до співвідношення, встановленого ч. 1 ст. 72 КК України, а саме: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі» згідно редакції КК України від 26.11.2015 року або «з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі» згідно редакції КК України від 21.06.2017 року.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо роз'яснення судового рішення.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце засідання повідомлялися належним чином. Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Згідно ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
За змістом наведеної норми закону роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення у більш ясній та зрозумілій формі. У ході роз'яснення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Суддя звертає увагу на те, що за заявою про роз'яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз'яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.
У силу ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст.72 КК України викладено у такий редакції: «попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального судуу постанові від 13 березня 2018 року по справі № 440/853/17 зробив висновок щодо застосування ч. 5 ст. 72 КК України, з якого слідує, що у випадку, коли станом на 20 червня 2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України відсутні підстави для застосування відносно неї положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище цієї особи.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, зокрема, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне роз'яснити вирок суду.
Керуючись ст. 380 КПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Роз'яснити, що вироком Богунського районного суду м. Житомира від 15.01.2018 року відносно ОСОБА_3 період тримання під вартою з 21.06.2017 року по 15.02.2018 року потрібно зарахувати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк відбуття покарання зараховується час перебування під вартою, відповідно до співвідношення, встановленого ч. 1 ст. 72 КК України, а саме: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1