Справа: 164/2681/17
п/с 2/164/122/2018
(з а о ч н е)
2 квітня 2018 року. ОСОБА_1.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Токарської І.С.,
при секретарі Панасюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду в смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та способу їх утримання, -
ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, обґрунтовуючи заяву тим, що 13 жовтня 2016 року шлюб з відповідачем було розірвано, проте від даного шлюбу мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до судового наказу Маневицького районного суду Волинської області від 6 червня 2016 року на користь позивача з відповідача було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки урозмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 14 березня 2016 року та до досягнення дочкою повноліття. На даний час ОСОБА_3 працює вчителем фізкультури в с. Трубки Іваничівського району Волинської області, отримує заробітну плату, а отже має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, тому просила суд стягнути на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки, в розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
В судовому засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, однак до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги відтримала, просила задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи.
Ухвалою Маневицького районного суду від 2 квітня 2018 року ухвалено розгляд даної справи проводити у відсутності відповідача ОСОБА_3, постановити рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 2 ст. 182 вищевказаного Кодексу передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 Сімейного кодексу України).
Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 13 жовтня 2016 року шлюб між подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований виконавчим комітетом Милятинської сільської ради Іваничівського району Волинської області, актовий запис № 1, - розірвано (а.с. 4).
Згідно свідоцтва про народження серії 1-ЕГ № 217998, виданого виконавчим комітетом Милятинської сільської ради Іваничівського району Волинської області 9 червня 2015 року, ОСОБА_4 народилася 26 травня 2015 року (а.с. 3).
Відповідно до судового наказу, виданого Маневицьким районним судом Волинської області 4 квітня 2016 року, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнуто на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 березня 2016 року до досягнення нею повноліття (а.с. 5).
Із довідки, виданої відділом державної виконавчої служби Іваничівського району Волинської області 25 січня 2017 року, № 03-27/103 вбачається, що у період з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2016 року ОСОБА_2 не отримувала аліменти від ОСОБА_3, згідно виконавчого листа № 164/840/16-ц, виданого Маневицьким районним судом Волинської області 6 червня 2016 року (а.с. 10).
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_3 спроможний сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, який є достатнім з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття, а тому суд приходить висновку про часткове задоволення позову.
Крім того, відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути 640 гривень судового збору.
На підставі ст.ст. 180-182 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 280-282 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки с. Старий Чорторийськ Маневицького району Волинської області, вул. Сокола, 26, аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_3, згідно судового наказу Маневицького районного суду Волинської області від 4 квітня 2015 року у справі № 164/840/16-ц.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Маневицького районного суду І.С. Токарська