Справа № 490/8217/17 02.04.2018 02.04.2018 02.04.2018
Номер провадження: 33/784/84/18
.
Апеляційний суд Миколаївської області
Справа № 33/784/84/18 Головуючий суду І інстанції
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя Скрипченко С.М.
Суддя апеляційного суду
Чебанова-Губарєва Н.В.
2 квітня 2018 року м. Миколаїв
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області Чебанова-Губарєва Н.В.,
за участю секретаря - Єфіменка О.В.,
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3
розглянула апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 грудня 2017 року відносно
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Южноукраїнську Миколаївської області, мешкає в АДРЕСА_1,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 077923, 16.09.2017 р. о 03.10 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фіат Пунто», реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Олега Григор'єва в районі буд. № 2-А в м. Миколаєві, був зупинений працівниками поліції та мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці. Від продуття алкостера «Драгер» на місці зупинки відмовився в присутності двох свідків, але пройшов медичний огляд, згідно висновку № 1454 від 16.09.2017 р. ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, ОСОБА_4 просить оскаржувану постанову скасувати.
Зазначає, що складений у відношенні ОСОБА_2 протокол серії БР № 077923 не містить чітких відомостей про місце його складання та про місце вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, зазначено, що місцем його складання є як вул. Правди в м. Миколаєві, так і вул. ОСОБА_5, в той час як з розпорядження Миколаївського міського голови від 19.02.2016 р. № 28р «Про перейменування об'єктів топоніміки» не вбачається, що назва вул. Правди змінювалась.
Звертає увагу на те, що складений у відношенні ОСОБА_2 протокол серії БР № 0779923 містить відомості про те, що ОСОБА_2 вчинено два правопорушення, які виключають одне одного. Так, з указаного протоколу вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та знаходився у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
На думку апелянта, вказані обставини у сукупності з фактом розгляду адміністративного матеріалу за відсутності притягнутої до адміністративної відповідальності особи вказують на наявність передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обставин, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи яке апелянт зазначив, що призначення судового розгляду в місцевому суді на 15.12.2017 р. було здійснено 16.01.2018 р. Копію оскаржуваної постанови він отримав 19.01.2018 р.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, Центральним районним судом м. Миколаєва розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 призначався на 19.10.2017 р., 10.11.2017 р. та 15.12.2017 р., про що йому направлялись відповідні повідомлення. Будь-яких заяв ОСОБА_2 про перенесення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував.
15.12.2017 р. за результатами розгляду справи ухвалено постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, цього ж дня її копію канцелярією Центрального районного суду м. Миколаєва направлено на поштову адресу ОСОБА_2, однак відомості про отримання даного поштового відправлення відсутні. Крім того, 19.01.2018 р. також направлено копії постанови від 15.12.2017 р. ОСОБА_2 та його захиснику ОСОБА_4, які останній отримав цього ж дня. 29.01.2018 р. відповідно штрихкодовому ідентифікатору міжнародного поштового відправлення Укрпошти, який знаходиться на конверті з апеляційною скаргою, відправлена апеляційна скарга захисника ОСОБА_4
Враховуючи вищевикладене, вважаю причину пропуску захисником ОСОБА_2 ОСОБА_4 строку поважною, а тому необхідно поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, є законним та обґрунтованим.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 077923 від 16.09.2017 р. зазначено, що 16.09.2017 р. о 03.10 год. в м. Миколаєві по вул. Олега Григор'єва, 2-А водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Фіат Пунто», реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці), від продуття атлкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу відмовився в присутності двох свідків. Згідно висновку медичного огляду № 1454 від 16.09.2017 р., перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1454 від 16.09.2017 р., акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1454 від 16.09.2017 р. та роздруківки тестування на алкоголь за допомогою приладу «Драгер» від 16.09.2017 р., ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту склав 0,39 ‰.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суддя обґрунтовано прийняв до уваги наявні у матеріалах провадження про адміністративне правопорушення докази та дійшов висновку про керування водієм ОСОБА_2 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів апелянта про наявність суперечливих відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 в частині місця вчинення правопорушення, то вони є необґрунтованими, оскільки розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 21.05.2016 № 197-р «Про перейменування об'єктів топоніміки та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків» в м. Миколаєві вул. Правди перейменована на вул. ОСОБА_5. А тому протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що складений відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про вчинення ОСОБА_2 двох правопорушень є безпідставними та апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 допущено одне правопорушення, а саме: порушено вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи, що ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду був присутній та надав пояснення, апеляційний суд вважає, що таким чином його право на захист поновлено.
Отже, з урахуванням наведеного, рішення судді є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим, і підстав для скасування постанови судді, як того просить апелянт, не вбачається.
30.03.2018 р. до Апеляційного суду Миколаївської області надійшло клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та голови Миколаївської округи НСОУ «Пласт» з проханням звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності та передати його на поруки Відокремленому підрозділу Молодіжної Організації Пласт Національної Скаутської організації України. Разом із клопотанням надані протокол позачергових сходин Миколаївської округи Пласт Національної Скаутської організації України, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копія заяви ОСОБА_2 про прийняття в члени Пласту - Національної Скаутської Організації України, характеристики на ОСОБА_2
Розглянувши дане клопотання та долучені документи, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно ч. 1 ст. 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Застосування до правопорушника положень ст. 21 КУпАП є правом, а не обов'язком органу (посадової особи), уповноваженого вирішувати справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи суспільну небезпеку вчиненого діяння, грубе порушення правил дорожнього руху, а також те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є малозначним, а керування джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп'яніння може привести до тяжких наслідків, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість задоволення клопотання про передачу ОСОБА_2 на поруки Відокремленому підрозділу Молодіжної організації Пласт Національної Скаутської організації України.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
відмовити у задоволенні клопотання голови Миколаївської округи НСОУ «Пласт» про передачу ОСОБА_2 на поруки Відокремленому підрозділу Молодіжної Організації Пласт Національної Скаутської організації України.
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 грудня 2017 року залишити без задоволення.
Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Миколаївської області Н.В. Чебанова-Губарєва