1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 27 березня 2018 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року, щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Довжанськ Луганської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України,
за участі: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 21 квітня 2018 року включно.
Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначив, що обґрунтованість підозри на даній стадії досудового розслідування є достатньою, а обставини свідчать про те, що закінчити досудове розслідування у встановлені строки не виявляється за можливе, та заявлений ризик не зменшився в частині необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Не погоджуючись з таким рішення, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року та ухвалити рішення, яким застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою.
Так, автор апеляційної скарги зазначає, що підозрюваний свою вину у інкримінованих злочинах не визнав, заперечує участь у інкримінованих йому незаконних діях та вважає, що щодо його особи має місце помилка.
Додає, що матеріали клопотання містять ряд протоколів впізнання ОСОБА_6 за фотознімками, проте за два місяці, що минули не проведено жодного одночасного допиту, під час якого мали б підтвердити, що ОСОБА_6 саме та особа, яку впізнали на фото.
Також захисник стверджує, що за період часу, який минув з моменту затримання підозрюваного, з останнім проведена лише одна слідча дія - одночасний допит із потерпілим ОСОБА_9 .
Крім того, щодо ризиків захисник зазначає, що підозрюваний був затриманий на території, контрольованій Збройними Силами України, куди останній приїхав отримувати виплати, та до цього приїздив неодноразово, літав через аеропорти України закордон.
Також захисник посилається на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, родину, раніше не судимий та має постійне місце проживання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 30 жовтня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017000000003433 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.
30 жовтня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 437 КК України, та того ж дня його оголошено у розшук у зв'язку із переховуванням від органу досудового розслідування.
28 грудня 2017 року ОСОБА_6 затримано на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
29 грудня 2017 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Постановою заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора від 15 лютого 2018 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 22 червня 2018 року.
19 лютого 2018 року прокурор відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , строком до 22 квітня 2018 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року зазначене клопотання задоволено.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був допитаний вказаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та з урахуванням необхідності виконання ряду слідчих (розшукових) дій, проведення яких необхідно завершити, що неможливо до спливу терміну досудового розслідування.
Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання прокурора задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 21 квітня 2018 року.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Що стосується посилань в апеляційній скарзі щодо відсутності доказів, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то колегія суддів вважає їх непереконливими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_6 , який має міцні соціальні зв'язки, родину, раніше не судимий та має постійне місце проживання, - не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків, потерпілого та інших учасників кримінального провадження, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень та інших осіб, які є, а також можуть бути свідками у зазначеному кримінальному провадженні, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинить інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, оскільки останній в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Крім того, слідчий суддя, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 176 КПК України, з огляду на те, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, обґрунтовано не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, КПК України, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу, продовжив запобіжний захід у вигляді тримання йому під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 21 квітня 2018 року включно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/1569/2018 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1