03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2212/2018
21 березня 2018 року м. Київ
Справа № 758/545/17
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Горак Ю.М.,
сторони:
позивач - Київська місцева прокуратура №7 в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Національного авіаційного університету
відповідач - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва С. Репецького
на рішення Подільськогорайонного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року, ухвалене у складі судді Супрун Г.Б. в приміщенні Подільського районного суду м.Києва,
у справі за позовом Київської місцевої прокуратури №7 в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Національного авіаційного університету до ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПАРАЛЛАКС», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
У січні 2017 року Київська місцева прокуратури №7 звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Національного авіаційного університету до ОСОБА_3, треті особи: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Параллакс», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що в ході досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 та ч.4 ст. 190 КК України, було встановлено факт незаконного вибуття з державної власності об'єктів нерухомого майна.
Так, з метою збільшення ефективного використання державного майна навчальних закладів та зміцнення матеріально-технічної бази Національного авіаційного університету, наказами Міністерства освіти і науки від 16 лютого 2011 року № 137 «Про передачу гуртожитку з балансу Міжгалузевого інституту управління на баланс НАУ» та від 25 лютого 2011 року № 197 « Про внесення змін до наказу Міністерства від 16 лютого 2011 року № 137» передано на баланс Національного авіаційного університету цілісний майновий комплекс, який складається, зокрема з двох земельних ділянок, гуртожитків та господарських будівель, про що складено акт приймання-передачі від 18 квітня 2012 року.
Наказом НАУ від 27 квітня 2012 року №113/од «Про прийняття майна» прийнято майно на баланс Національного авіаційного університету цілісний майновий комплекс, що складається з двох гуртожитків, господарських споруд та земельної ділянки по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_2 та забезпечено його подальшу експлуатацію у структурі студентського містечка університету.
З метою усунення розбіжностей в адресі гуртожитку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що за даними міських підприємств «Київводоканал» та «Київенерго» та на картах міста Києва знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, наказом НАУ від 31 серпня 2012 № 190/од «Про зміну адреси гуртожитку» прийнято адресу «АДРЕСА_5» як дійсну та відображену в бухгалтерському обліку зміну адреси гуртожитку «по АДРЕСА_6» на «по АДРЕСА_7», в зв'язку з чим, відповідні зміни внесені до АС «Юридичні особи».
Відповідно до даних автоматизованої системи «Юридичні особи» майно (будівлі, споруди, інші основні засоби і матеріальні цінності), що знаходиться на балансі Національного авіаційного університету, в тому числі і гуртожитки по АДРЕСА_17, є державною власністю, перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України та закріплено на праві господарського відання за Національним авіаційним університетом.
До місцевої прокуратури надійшло звернення від заступника Міністра освіти і науки України Греби Р.В. щодо захисту інтересів держави, які порушені внаслідок незаконного вибуття із державної власності об'єктів нерухомості - двох гуртожитків, розташованих за адресою: АДРЕСА_9
В ході досудового розслідування встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. від 17 березня 2016 року за №13738575 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (літера А), загальною площею 964,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10 за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17 березня 2016 № 794, укладеного з ОСОБА_7.
Також, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. від 17 березня 2016 року за № 13742401 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (літера А), загальною площею 1076,96 кв.м. за адресою: АДРЕСА_12 за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17 березня 2016 року №795, укладеного з ОСОБА_7.
Укладаючи договори купівлі-продажу № 794 та № 795, ОСОБА_7 підтверджено право власності на спірне майно свідоцтвами про право власності серії НОМЕР_1
Однак, згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації від 18 жовтня 2016 року № 13266 (И-2016) нерухоме майно за адресами: АДРЕСА_11 на праві власності не зареєстровано.
Крім того, відповідно інформації Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 07 листопада 2016 року №062/02/08-11196, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, правонаступником якого є Департамент, свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 не видавались.
Надалі, ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі продажу від 20 вересня 2016 року, зареєстрованих за № 1239 та № 1236, спірне майно передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПАРАЛЛАКС».
Також встановлено, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. від 24 вересня 2016 року за № 16577398 та №16578815 зареєстровано право власності на об'єкти спірного нерухомого майна за ОСОБА_5 на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року № 752/6527/16-ц.
У подальшому ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі продажу від 26 вересня 2016 року № 597 та № 599, спірне майно передано у власність ОСОБА_3
На момент подачі позовної заяви об'єкти нерухомості - нежитлова будівля (літера А), загальною площею 964,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 877759380000) та нежитлова будівля (літера А), загальною площею 1076,96 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_12 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 877980380000) зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3.
Спірне майно незаконно вибуло із державної власності, а тому підлягає витребуванню від ОСОБА_3 на користь Міністерства освіти і науки України.
Просив витребувати з чужого незаконного володіння на користь Міністерства освіти і науки нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_13 загальною площею 964, 9 кв.м. та нежитлову будівлю за адресою м. Київ, АДРЕСА_5, загальною площею 1076, 96 кв.м.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року відмовлено у задоволені позовних вимог Київської місцевої прокуратури №7 в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Національного авіаційного університету до ОСОБА_3, треті особи: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Параллакс», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Не погоджуючись з рішенням, заступник прокурора міста Києва Репецький С. подав апеляційну скаргу, в який просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема зазначив, що звертаючись до суду з позовом, Київська місцева прокуратура №7 просила витребувати спірне майно з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відчуження спірного майна відбувалось поза волею та без участі власника, а саме Міністерства освіти і науки України. ОСОБА_7 не набув права власності на спірні об'єкти нерухомості у спосіб, передбачений діючим законодавством, тому він та наступні набувачі не були власниками спірного майна і не мають законних прав розпоряджатися ним.
Зважаючи на те, що спірне майно незаконно вибуло з державної власності за відсутності волевиявлення власника з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством щодо відчуження об'єктів державного майна, нерухоме державне майно по АДРЕСА_14 підлягає витребуванню від ОСОБА_3 на підставі ст.388 ЦК України.
Також, судом першої інстанції не враховано, що на наявність права власника на майно не впливає також і та обставина, що воно було предметом угод відчуження, укладених іншими особами, оскільки дійсний власник не був стороною цих угод, а ст. 346 ЦК України не передбачає припинення права власності дійсного власника у зв'язку з реєстрацією правочинів за іншими особами під час його неодноразового відчуження, що відбувалось без участі та поза межами волі дійсного власника. У зв'язку з чим, вважає, єдиним вірним способом захисту порушеного права позивача на майно - є витребування спірного майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_3, а обраний прокурором спосіб захисту порушеного права є вірним, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України.
Крім цього зазначив, що суд першої інстанції неповно дослідив наявні у справі докази, надавши перевагу одним доказами, і не врахував інші.
Судом першої інстанції безпідставно не прийнято докази щодо вибуття спірного майна з державної власності на підставі підроблених свідоцтв про право власності, які не видавались уповноваженим органом та в БТІ м. Києва не реєструвались.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «НВП «ПАРАЛАКС» проти змісту та вимог апеляційної скарги повністю заперечувало і просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що суду не було надано документів, що підтверджують право державної власності та (або) право господарського відання на будівлі Міністерства освіти і науки України чи Національного авіаційного університету, в інтересах яких прокурор звернувся до суду з цим позовом. Вважає обґрунтованими висновки Подільського районного суду м.Києва про те, що до 2012 року гуртожитку за адресою: АДРЕСА_15 взагалі не існувало і позивачем не доведено а ні віднесення спірних будівель до категорії гуртожитків, а ні закріплення їх як об'єктів державної власності за Міністерством освіти і науки України чи Національним авіаційним університетом. Крім того, вважає, що оскільки свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3, які видані Головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ім'я ОСОБА_7 не визнавалися недійсними, доказів про те, що такі підроблені не надано, тому відсутні підстави для витребування майна у останнього власника. За таких обставин вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправильно обраний позивачем спосіб захисту майнових прав.
Від інших учасників справи відзиви не надходили.
Відповідно до п.8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні представник прокуратури м.Києва - Корж О.А., представник Міністерства освіти та науки України - Кравець А.О., представник Національного авіаційного університету - Вороніна Н.П. апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.
Представник ТОВ «НВП «Параллакс» - Пухальська І.С. проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_15 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим колегія вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених у суді першої інстанції вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, але з інших правових підстав.
Судом установлено, що нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_16, загальною площею 964,9 кв.м. та АДРЕСА_18 декілька разів відчужувалось.
ОСОБА_7, який набув спірні будівлі у власність на підставі свідоцтв про право власності серії НОМЕР_2, виданих 27 січня 2006 року Головним управлінням комунальної власності Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), продав спірні будівлі 17 березня 2016 року ОСОБА_6, той продав 20 вересня 2016 року ТОВ «ПАРАЛЛАКС», а від ТОВ «ПАРАЛЛАКС» це майно вибуло на підставі підробленого рішення суду (ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 21 вересня 2016 року) до ОСОБА_5, який продав їх 26 вересня 2016 року ОСОБА_3
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту щодо поновлення свого права власності, оскільки перший правочин, на підставі якого відчужене майно ОСОБА_7, є чинним, недійсним не визнаний. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що спірні приміщення використовувались як гуртожитки, а також ці приміщення належали Міністерству освіти та науки України на праві власності.
Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений у ч.2 ст.16 ЦК України або в іншій спосіб, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зі змісту ст.ст. 387, 388 ЦК України власник за певних умов та передбачених законом підстав може витребувати майно у набувача (володільця) цього майна.
Судом установлено, що рішенням Подільського районного суду м.Києва від 30 листопада 2017 року витребувано у ОСОБА_3 на користь ТОВ «НВП «ПАРАЛЛАКС» нежитлову будівлю (літ.А), загальною площею 964,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_16 та нежитлову будівлю (літ.А), загальною площею 1076,96 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_15. Постановою Апеляційного суду м.Києва від 6 березня 2018 року рішення Подільського районного суду м.Києва від 30 листопада 2017 року в цій частині залишено без змін. Рішення Подільського районного суду м.Києва від 30 листопада 2017 року набрало законної сили.
Судами встановлено, що ТОВ «НВП «ПАРАЛЛАКС» набуло право власності на спірне нерухоме майно в установленому законом порядку, на підставі двох договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «НВП «ПАРАЛЛАКС» та ОСОБА_6, посвідчених нотаріально 20 вересня 2016 року. Право власності товариства на вказане нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 вересня 2016 року.
Отже, зважаючи на те, що спірне нерухоме майно витребувано у ОСОБА_3 на користь ТОВ «НВП «ПАРАЛЛАКС», відсутні підстави вважати, що саме ОСОБА_3 має відповідати перед позивачем.
Позовних вимог до ТОВ «НВП «ПАРАЛЛАКС» у даній справі не заявлено.
Оскільки ТОВ «НВП «ПАРАЛЛАКС» не є відповідачем у даній справі, відсутні підстави для встановлення обставин вибуття спірного майна із державної власності.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3
Прокурор не позбавлений можливості пред'явити позов, визначившись з колом належних відповідачів.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва С. Репецького - задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року - скасувати і ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову Київської місцевої прокуратури №7 в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Національного авіаційного університету до ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПАРАЛЛАКС», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 2 квітня 2018 року.
Суддя-доповідач: О.І.Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус