Постанова
Іменем України
29 березня 2018 року
м. Київ
справа № 750/2962/16-к
провадження № 51-944км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокурора на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від
30 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270010001392, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2016 року ОСОБА_8 засуджено за: ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік; за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 2 років.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він на початку грудня 2014 року, 25 лютого 2015 року та 9 вересня 2015 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном та корисливий мотив, перебуваючи у кімнаті АДРЕСА_2 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , шляхом обману отримав від ОСОБА_7 сережки з металу жовтого кольору вагою 1,37 г 585 проби, вартістю 550 грн., що належать ОСОБА_6 , а також, діючи повторно, шляхом обману, отримав від ОСОБА_7 належний їй телефон марки «Samsung C3050» , вартістю 400 грн, та портативний DVD - плеєр «Elenberg DVD», вартістю 650 грн, які він продав та отримані грошові кошти витратив на власні потреби.
Крім того, ОСОБА_8 на початку січня і на початку травня 2015 року, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , зловживаючи довірою ОСОБА_6 , діючи повторно, шляхом обману, отримав від останньої належну їй плойку для волосся «Roventa CF3342», вартістю 310 грн., планшет «Vido» вартістю 450 грн, а також 15 червня 2015 року, перебуваючи у кімнаті № 5 будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_6 ЖК-монітор «HL720S» розміром 17 дюймів вартістю 700 грн., що належить їй. Вказані речі ОСОБА_8 продав та отримані грошові кошти витратив на власні потереби, чим спричинив осатаній шкоду на вищевказані суми.
Також, ОСОБА_8 у середині січня 2015 року, перебуваючи біля будинку
АДРЕСА_5 , зловживаючи довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, шляхом обману отримав від останньої належний їй телефон марки «Samaung C3010», вартістю 400 грн., який продав та отримані грошові кошти витратив на власні потреби.
Окрім того, він же, протягом травня - серпня 2015 року, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_6 , зловживаючи довірою ОСОБА_10 , діючи повторно, шляхом обману протягом вказаного періоду отримував від останньої належні їй речі: ноутбук марки
«Asus K-53», вартістю 6000 грн.; планшет марки «Sony Xperia Tablet Z SGP321», вартістю 4250 грн.; ноутбук «Medion Akoya P7624-MD-98920», вартістю 5000 грн., грошові кошти у сумі 150 євро, що відповідно до курсу національної валюти станом на 17 червня 2015 року складало 3725,80 грн., ланцюжок із металу жовтого кольору вагою 1,26 г 585 проби вартістю 806,45 грн., каблучку із металу жовтого кольору вагою 5,55 г 583 проби вартістю 2264,37 грн.; сережку із металу жовтого кольору вагою 0,26 г 585 проби та хрестик із металу жовтого кольору вагою 0,52 г 585 проби, загальною вартістю 369,83 грн., які він продав, а отримані грошові кошти витратив на власні потреби; грошові кошти у сумі 1500 грн.; грошові кошти у сумі 800 грн., які він витратив на власні потреби, фен марки «Philips ph 4891» вартістю 350 грн.; грошові кошти у сумі 1400 грн.; грошові кошти у сумі 500 грн.; грошові кошти у сумі 8000 грн.; грошові кошти у сумі 6000 грн.; грошові кошти у сумі 700 грн.; грошові кошти у сумі 4000 грн.; грошові кошти у сумі 2500 грн.; грошові кошти у сумі 500 грн.,
які він витратив на власні потреби.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 30 березня 2017 року вирок місцевого суду змінено в частині призначення покарання, а саме: на підставі
ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах, які є аналогічними за своїм змістом потерпілі та прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.
Стверджує, що в рішенні апеляційного суду всупереч вимог ст. 419 КПК України, відсутні переконливі доводи щодо обґрунтованості застосування до ОСОБА_8 положень ст. 75 КК України та те, що вказане рішення не відповідає положенням
ст. 370 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційні скарги потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокурора захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8 просить залишити їх без задоволення як безпідставні.
У судовому засіданні прокурор та потерпілі виступили на підтримку касаційних скарг, вказавши, що рішення суду апеляційної інстанції суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та потерпілих, перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 434 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_8 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України в касаційних скаргах не оспорюються.
Викладені у касаційних скаргах доводи потерпілих та прокурора про те, що апеляційний суд, приймаючи рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням не дотримався вимог кримінального закону, є обґрунтованими.
Згідно з положеннями ст. 65 КК України, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як убачається з ухвали апеляційного суду та матеріалів кримінального провадження, ці вимоги суд не виконав та не обґрунтував у мотивувальній частині ухвали свій висновок про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, а лише послався на обставини, що пом'якшують покарання.
Задовольняючи апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_11 і ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, апеляційний суд належним чином не мотивував, які саме дані про його особу дають підстави для висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а ті обставини, що засуджений скоїв злочин вперше, щиро розкаявся, позитивно характеризується та має захворювання серцево-судинної системи, не дають підстав для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.
Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи. Зокрема, апеляційний суд застосовуючи ст. 75 КК України, в повній мірі не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, кількість епізодів злочинної діяльності, вартості майна та суми коштів, якими заволодів засуджений, дані про особу засудженого ОСОБА_8 , в тому числі його попередню соціальну поведінку, даних про відшкодування шкоди.
Також апеляційним судом не враховано позицію потерпілих, які наполягали на призначенні засудженому покарання у виді реального позбавлення волі.
За змістом кримінального закону ступінь тяжкості вчиненого злочину передбачає не тільки врахування самої категорії тяжкості, визначеної ст. 12 КК, а й індивідуальних особливостей злочинного діяння.
Виходячи з положень ст. 50 КК рішення суду про призначення покарання, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Як ґрунтовно зазначили потерпілі та прокурор, апеляційний суд при розгляді провадження щодо ОСОБА_8 не дотримався вказаних вимог Закону, а тому доводи касаційної скарги, про неправильне застосування ст. 75 КК України, є обґрунтованими.
Ухвалюючи своє рішення суд апеляційної інстанції зазначені обставини не врахував, доводи потерпілих та прокурора залишив поза увагою.
Таким чином, покарання призначене ОСОБА_8 із застосування ст. 75 КК України не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого в наслідок м'якості.
Отже, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і особі засудженого, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду суду належить урахувати вказівки суду касаційної інстанції, ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційних скаргах й ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, яке б відповідало положенням ст. 370 КПК України.
Якщо під час нового розгляду кримінального провадження не будуть встановлені інші обставини, які можуть вплинути на висновки суду щодо виду та розміру покарання ОСОБА_8 , то призначене йому покарання із застосуванням
ст. 75 КК України слід вважати м'яким.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційні скарги потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокуроразадовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 30 березня 2017 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3