Ухвала
02 квітня 2018 року
м. Київ
Провадження № 51-5140 ск 18
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 05 березня 2018 року щодо нього,
встановила:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
ОСОБА_4 подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону, а саме не зазначив, які порушення по оскаржуваним рішенням допущені судами, з огляду на положення статей 412-414 вказаного Кодексу
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Засуджений у касаційній скарзі фактично просить суд касаційної інстанції провести переоцінку доказів кримінального провадження щодо нього, вказує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також, ОСОБА_4 не вказує про конкретні порушення закону, допущені апеляційним судом при розгляді даного кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, з огляду на ст. 419 КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
У порушення наведених вимог, до скарги взагалі не долучено оскаржувані копії судових рішень, які можна отримати в суді першої інстанції та мають бути оформлені відповідно до п. 13.7. Інструкції з діловодства від 17 грудня 2013 року № 173.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
При повторному зверненні до суду засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ним копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3