Постанова від 28.03.2018 по справі 753/6193/15-ц

Постанова

Іменем України

28 березня 2018 року

м. Київ

справа № 753/6193/15-ц

провадження № 61-4365св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю туристична агенція «Відновлення - Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю туристичної агенції «Відновлення - Україна» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року у складі судді Сухомлінової С. М. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Антоненко Н. О., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю туристичної агенції «Відновлення - Україна» (далі - ТОВ ТА «Відновлення - Україна»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел» (далі - ТОВ «Ньюз Тревел») про захист прав споживачів, стягнення збитків.

Позов мотивовано тим, що у грудні 2014 року вона уклала з ТОВ ТА «Відновлення - Україна» договір на туристичне обслуговування подорожі до Домініканської Республіки, за умовами якого вона сплатила відповідачу 101 020,00 грн. Однак у січні 2015 року туристичний оператор ТОВ «Ньюз Тревел» відмовився виконувати свої обов'язки з обслуговування туристів. Так, рішенням Господарського суду міста Києва стягнуто з ТОВ «Ньюз Тревел» на користь ТОВ ТА «Відновлення - Україна» збитки в розмірі 88 834,00 грн, які раніше були сплачені позивачем за нездійснену туристичну подорож.

Уточнивши під час розгляду справи позовні вимоги, ОСОБА_3 остаточно просила стягнути на свою користь із ТОВ ТА «Відновлення - Україна» 88 834 грн 60 коп., а з ТОВ «Ньюз Тревел» та з ТОВ ТА «Відновлення - Україна» солідарно 12 185 грн 40 коп. на відшкодування майнової шкоди.

ТОВ ТА «Відновлення - Україна» позову ОСОБА_3 не визнало та подало у жовтні 2015 року зустрічний позов про стягнення з останньої на свою користь 12 тис. грн за надані посередницькі послуги. Зустрічний позов мотивовано тим, що згідно з договором на туристичне обслуговування товариство має право на отримання від ОСОБА_3 комісійної плати в розмірі 12 тис. грн за надані посередницькі послуги.

Представник відповідача ТОВ «Ньюз Тревел» до суду не з'явився та не подав до суду своїх пояснень стосовно заявлених позовних вимог.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ТА «Відновлення - Україна» на користь ОСОБА_3 88 834 грн 60 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ ТА «Відновлення - Україна» відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що наявні правові підстави для стягнення з ТОВ ТА «Відновлення - Україна» заподіяних збитків, оскільки майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності ТОВ «Ньюз Тревел», який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги та порушив умови договору між туристом та ТОВ ТА «Відновлення - Україна», з вини якого замовнику (туристу) завдано збитків. При цьому суд виходив із того, що грошові кошти, які повинен отримати позивач на відшкодування збитків, турагент ТОВ ТА «Відновлення - Україна» вже отримало за судовим рішенням, а тому і повинен відшкодувати позивачу завдані збитки. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив із того, що ТОВ ТА «Відновлення - Україна» добровільно повернуло позивачу 12 тис. грн, чим підтвердило факт невиконання ним умов договору на туристичне обслуговування.

Останньою ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року апеляційну скаргу ТОВ ТА «Відновлення - Україна» відхилено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року залишено без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги; порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, не встановлено.

У грудні 2016 року ТОВ ТА «Відновлення - Україна» подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення, які заявник просить скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 та задовольнити зустрічний позов ТОВ ТА «Відновлення - Україна».

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не звернули уваги на дійсні обставини справи та надані сторонами докази, не з'ясували питання про те, які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Посилається на те, що ТОВ ТА «Відновлення - Україна» як турагент за відповідним договором, укладеним із позивачем, здійснило функції посередника між замовником туристичних послуг - ОСОБА_3 та їх надавачем - ТОВ «Ньюз Тревел», у повному обсязі виконало свої зобов'язання за цим договором, які полягали у бронюванні комплексу туристичних послуг, що реалізуються туроператором. Оскільки надавачем туристичних послуг позивачу було ТОВ «Ньюз Тревел» (туроператор), що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва, то останнє і повинно нести відповідальність перед позивачем. Також посилається на те, що не отримувало грошових коштів, стягнутих вищевказаним рішенням Господарського суду міста Києва, і як тільки вони будуть повернуті турагенту виконавчою службою, то останній без зволікань передасть їх ОСОБА_3

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року до Верховного Суду передано вищевказану цивільну справу.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей 213, 214, 315 ЦПК України 2004 року щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що 15 грудня 2014 року ОСОБА_4 сплачено ТОВ ТА «Відновлення - Україна» 16 тис. грн за надання туристичних послуг.

16 грудня 2014 року між ТОВ ТА «Відновлення - Україна» та ОСОБА_3 укладено договір на туристичне обслуговування, за умовами якого ТОВ ТА «Відновлення - Україна» зобов'язалося здійснити бронювання комплексу туристичних послуг, а саме: подорожі до Домініканської Республіки, що реалізується туроператором на замовлення туриста, який зобов'язується оплатити його. Під час укладення договору турист зобов'язаний сплатити повну вартість туру або внести передоплату, розмір якої залежить від кількості днів і дати початку тура, але не менше 30 % від вартості замовлених послуг (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.4.1 договору турагент зобов'язується забезпечити бронювання туристичних послуг відповідно до замовлення туриста, своєчасно передавати документи, необхідні туристам для здійснення подорожі, а саме: ваучер, страховий поліс, авіаквитки на авіарейси за розкладом перевізника та/чи інші документи відповідно до замовлення (пункт 3.4.2 договору), інформувати туриста про основні вимоги до оформлення в'їзних/виїзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в'їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у тому числі строк їх оформлення (пункт 3.4.3 договору), інформування туриста про умови надання туристичних послуг відповідно до Закону України «Про туризм» (пункт 3.4.4 договору).

18 грудня 2014 року ОСОБА_4 сплачено ТОВ ТА «Відновлення - Україна» 85 025 грн за надання туристичних послуг.

Відповідно до агентського договору від 11 лютого 2014 року № 0211/2, укладеного між турагентом та туроператором, турагент зобов'язується за дорученням та від імені туроператора за винагороду здійснювати посередницьку діяльність із укладення договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

17 грудня 2014 року ТОВ ТА «Відновлення - Україна» перерахувало на рахунок ТОВ «Ньюз Тревел» 88 897 грн 60 коп. за туристичні послуги за межами України згідно з рахунками-фактурами від 17 грудня 2015 року №№ SF-284302, 284300, що підтверджується платіжними дорученнями від 17 грудня 2014 року №№ 3795, 3796.

16 січня 2015 року ТОВ «Ньюз Тревел» електронним листом повідомило

ТОВ ТА «Відновлення - Україна», що з 17 січня 2015 року ТОВ «Ньюз Тревел» призупиняє відправку туристів на відпочинок та для повернення коштів, сплачених за заброньовані та оплачені тури, необхідно підготувати та подати пакет документів згідно з процедурою повернення коштів, зазначеною в розділі «Агентствам» на сайті туроператора.

21 січня 2015 року ТОВ ТА «Відновлення - Україна» повернуло ОСОБА_4 12 тис. грн.

Також суд установив, що ТОВ ТА «Відновлення - Україна» у січні 2015 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з

ТОВ «Ньюз Тревел» заборгованості за ненадані туристичні послуги, у тому числі

і ОСОБА_3 у розмірі 88 834 грн 60 коп., а в квітні 2015 року ТОВ ТА «Відновлення - Україна» повинно отримати ці кошти за рішенням суду.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про туризм»за неналежне виконання своїх обов'язків туроператор, турагент несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Установивши, що за умовами укладеного між позивачем та ТОВ ТА «Відновлення - Україна» договору останнє не несе відповідальності за фактичне невиконання умов договору - нездійснення бронювання готелю, суд правильно вважав, що в такому випадку відповідальність за невиконання зобов'язання за укладеним договором визначається законом у вигляді відшкодування збитків.

Так, згідно з частиною другою статті 22 ЦК України збитками серед іншого є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, правильними, законними та обґрунтованими є висновки місцевого суду, із якими підставно погодився й апеляційний суд, про часткове задоволення позову ОСОБА_3 та стягнення з ТОВ ТА «Відновлення - Україна» як турагента на її користь заподіяних збитків, які останнє отримало за вищевказаним рішенням суду, тому повинно відшкодувати позивачу ці збитки. При цьому суд правильно виходив із того, що майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності - ТОВ «Ньюз Тревел», який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги та порушив умови договору між туристом ОСОБА_3 та ТОВ ТА «Відновлення - Україна», та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків, що встановлено вищевказаним рішенням суду, ухваленим в іншій (господарській) справі.

Крім того, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ТОВ ТА «Відновлення - Україна», оскільки це товариство добровільно повернуло ОСОБА_4 12 тис. грн, чим підтвердило факт невиконання умов договору на туристичне обслуговування.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з указаними висновками судів, які відповідають одному з основних завдань цивільного судочинства, регламентованому статтею 1 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній станом на час розгляду справи в суді), - справедливому розгляду і вирішенню цивільних справ. Так, відповідно до вимог статті 1 ЦПК України 2004 року завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Аналогічне положення міститься у статті 2 ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року, згідно з частиною другою якої суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Наведені в касаційній скарзі доводи про те, що суди не звернули уваги на дійсні обставини справи та надані сторонами докази, не з'ясували питання про те, які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, є помилковими, оскільки, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог статей 303, 304 ЦПК України 2004 року перевірив доводи апеляційної скарги та навів висновки на їх спростування, внаслідок чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам статті 315 ЦПК України 2004 року.

Статтею 212 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній станом на час розгляду справи в суді) установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що суди надали належну оцінку зібраним у справі доказам, достатньо повно встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо наявних у справі доказів, яким суди не надали належної оцінки, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання в касаційній скарзі на те, що ТОВ ТА «Відновлення - Україна» як турагент за відповідним договором, укладеним із позивачем, здійснило функції посередника між замовником туристичних послуг - ОСОБА_3 та їх надавачем - ТОВ «Ньюз Тревел», у повному обсязі виконало свої зобов'язання за цим договором, які полягали у бронюванні комплексу туристичних послуг, що реалізуються туроператором; оскільки надавачем туристичних послуг позивачу було ТОВ «Ньюз Тревел» (туроператор), що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва, то останнє і повинно нести відповідальність перед позивачем, є безпідставним, зважаючи на те, що рішенням суду, ухваленим в іншій (господарській) справі, стягнуто з ТОВ «Ньюз Тревел» на користь ТОВ ТА «Відновлення - Україна» заборгованість за ненадані туристичні послуги, у тому числі і ОСОБА_3 у розмірі 88 834 грн 60 коп.

Доводи касаційної скарги про те, що товариство не отримувало грошових коштів, стягнутих вищевказаним рішенням Господарського суду міста Києва, і як тільки вони будуть повернуті турагенту виконавчою службою, то останнє без зволікань передасть їх ОСОБА_3, не впливає на правильність висновків судів про наявність правових підстав для стягнення цих грошових коштів саме із ТОВ ТА «Відновлення - Україна», із яким позивач уклала договір на туристичне обслуговування, умови якого не містили відповідальності товариства за фактичне невиконання умов договору - нездійснення бронювання готелю, а тому, як правильно вважав суд, у такому випадку відповідальність за невиконання зобов'язання за укладеним договором визначається законом у вигляді відшкодування збитків згідно зі статтею 22 ЦК України.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю туристичної агенції «Відновлення - Україна» залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: А. С. Олійник

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г.І. Усик

Попередній документ
73157225
Наступний документ
73157227
Інформація про рішення:
№ рішення: 73157226
№ справи: 753/6193/15-ц
Дата рішення: 28.03.2018
Дата публікації: 04.04.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (20.04.2018)
Результат розгляду: Передано для відправки до Дарницького районного суду м. Києва
Дата надходження: 26.01.2018
Предмет позову: про захист прав споживачів і стягнення збитків, ЗП про стягнення коштів