Справа № 135/1430/17
Провадження № 2-о/135/2/18
26.03.2018 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Патраманського І.О.,
присяжних: Мантак Т.Д.,
Коломійця О.С.,
при секретарі
судових засідань Ступак Ю.О.,
за участі
заявниці ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Ладижин Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про оголошення особи померлою, де заінтересована особа: Управління праці та соціального захисту населення, -
ОСОБА_4 звернулася до суду з цією заявою, на обґрунтування якої повідомила, що 10 серпня 2011 року Ладижинським міським судом Вінницької області було винесено рішення про визнання безвісти відсутнім ОСОБА_5. Від того часу будь-яких відомостей про його місце перебування немає. ОСОБА_5 є батьком їхнього малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживає з нею та перебуває на її утриманні, є дитиною інвалідом. Оголошення ОСОБА_5 померлим необхідно для призначення державної допомоги матері на дитину у разі смерті батька дитини. У зв'язку з чим вона просила оголосити ОСОБА_5 померлим з ІНФОРМАЦІЯ_5.
Заявниця ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити заяву про оголошення особи померлою.
Представник Управління праці та соціального захисту населення в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду від начальника управління Кулик О.Г. надійшла заява, у якій остання просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника управління та зазначила, що не заперечує проти задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява частково обґрунтована і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 постійно проживав у місті Ладижин Вінницької області. 10 серпня 2011 року Ладижинським міським судом Вінницької області було винесено рішення про визнання безвісти відсутнім ОСОБА_5, з того часу будь-які відомості про його місце перебування - відсутні. ОСОБА_5, є батьком малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживає із заявницею та перебуває на її утриманні, є дитиною інвалідом. Оголошення ОСОБА_5 померлим необхідно заявниці для призначення державної допомоги матері на дитину у разі смерті батька дитини, і яка не одержує на дитину пенсію в разі втрати годувальника, або державну соціальну допомогу.
Дані факти підтверджуються сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності.
Із свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області, видно, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками записані: ОСОБА_5 та ОСОБА_4, про що складено актовий запис за № 59.
Із довідки № 115 від 30.11.2017 року, виданої Ладижинським коледжом ВНАУ, видно, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи, із них ОСОБА_4 та ОСОБА_6
Із рішення Ладижинського міського суду вінницької області від 10.08.2011 року у справі № 2-о-51/2011 видно, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано безвісно відсутнім з 06.01.2006 року.
Із відповіді Ладижинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Вінницькій області № 946-03.3-07-112 від 23.12.2017 року, що надана на запит суду, видно, що актовий запис про смерть ОСОБА_5- відсутній.
Із акту обстеження КП «Ладжитлосервіс» житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 видно, що ОСОБА_5 у даній квартирі не проживає.
Із відповіді Бершадського об'єднаного управління юстиції Вінницької області № 34/09-39/02-3 від 05.01.2018 року, що надана на запит суду, видно, що ОСОБА_5 на обліку в управлінні Пенсійного фонду України, як отримувач пенсійних виплат, не перебуває.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали суду, що ОСОБА_5 дійсно є батьком ОСОБА_6, у місті Ладижин Вінницької області відсутні відомості про місце його перебування більше трьох років.
Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони зібрані із дотриманням вимог законів, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.
Суд не приймає до уваги вимоги заявниці про те, що ОСОБА_5 необхідно визнати померлим з ІНФОРМАЦІЯ_5, оскільки ці вимоги суперечать ч. 3 ст. 46 ЦК України, згідно з якою фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Тому в цій частині заявлених вимог слід відмовити.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви та оголошення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, померлим. Днем смерті ОСОБА_5 вважати день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
На підставі ст. ст. 89, 95, 258, 259, 263-265, 305-308, 354, 355 ЦПК України, ст.43 ЦК України, суд-
Заяву ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Оголосити померлим ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця селища міського типу Брацлав Немирівського району Вінницької області.
Вважати ОСОБА_5 померлим від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
У задоволенні вимог про визнання ОСОБА_5 померлим з ІНФОРМАЦІЯ_5 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення проголошено «26» березня 2018року.
Суддя
Присяжні