10.2.4
Іменем України
27 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/164/18
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Шляхтун М.М.
та
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (договір про надання правничої допомоги
від 15.01.2018 б/н, ордер від 15.01.2018 серія АА № 058154,
свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю
від 23.08.2012 № 1063)
від відповідача - не прибув
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_2
до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09 січня 2018 року № 8 про відмову в переході на пенсію за віком згідно з пунктом 2 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_2;
- зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи в пільгових умовах з 12 жовтня 1981 року по 23 грудня 1982 року на Шахті «Штерівська»;
- зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити ОСОБА_2 призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04 грудня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.12.2017 він звернувся до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, встановленого відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що він в період з 12.10.1981 по 23.12.1982 працював на посаді «подземный горонорабочий» шахти «Штерівська п/о «Донбасантрацит, яка включена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Рішенням Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09.01.2018 № 8 позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням віку на підставі того, що у останнього відсутній необхідний страховий стаж та наявність такого стажу підтверджено документами, які видані підприємством, що знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Посилаючись на норми статті 48 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 14 та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпункту 1, 2 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, вважає рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09.01.2018 № 8 про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 16.02.2018 № 3410, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити. (арк. спр. 40-41). Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що під час розгляду наданих позивачем до заяви про перехід на пенсію за віком документів встановлено, що архівна довідка, уточнююча особливий характер роботи або праці, необхідних для призначення пільгової пенсії на ім'я ОСОБА_2, від 02.08.2013 № 1-1/1158 видана державним підприємством «Донбасантрацит», що знаходиться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. На фірмовому бланку архівної довідки від 02.08.2013 № 1-1/1156 зазначений неправильний код ЄДРПОУ підприємства. Згідно з довідкою від 02.08.2013 № 1-1/1158, яка видана на підставі табелів обліку спусків в шахту за період з 12.10.1981 по 23.12.1982, встановлено, що в 1981 році відпрацьовано 44 дні, з них фактично спусків в шахту 183 дні, що складає стаж роботи згідно з частиною другою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 0 років 11 місяців 19 днів. Надані позивачем: особова картка форми Т-2, копії наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи, виданих на ім'я позивача, завірені печаткою державного підприємства «Донбасантрацит» Луганської народної республіки, що не дає права на зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу роботи і, як наслідок, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки діяльність державного підприємства «Донбасантрацит» на тимчасово окупованій території в м. Красний Луч (м. Хрустальний) вважається незаконною, а видані документи - недійсними.
З посиланням на норми пункту 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідач зазначив, що Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області звільнено від сплати судового збору.
У письмових поясненнях від 23.03.2018 за № 5535/08 Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області вказало, що у період роботи позивача до 01.01.1992 гірником підземним маркшейдерського відділу був чинним Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. Підпунктом «б» (робітники, пов'язані з підземними роботами) пункту 2 розділу І цього Списку передбачені посади маркшейдерів та їх помічників, головних (старших) маркшейдерів, але виконання маркшейдерських робіт не вимагає зайнятості щоденно повний робочий день у підземних умовах, внаслідок чого зайнятість вказаних працівників повний робочий день у підземних умовах шахт потрібно підтвердити табелями спуску і виїзду із шахти. Пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, встановлено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. Пунктом 7 вказаного Порядку застосування Списків № 1 і № 2 передбачено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. З посиланням на пункт 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, та пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, відповідач зазначив, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Уточнююча довідка від 02.08.2013 № 1-1/1157 не підтверджує зайнятість позивача повний робочий день на посаді гірника підземного маркшейдерського відділу, яка передбачена Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. В уточнюючій довідці не зазначено тривалість роботи в особливо шкідливих умовах праці за Списком № 1 за відповідні періоди роботи. Разом з тим, в архівній довідці від 02.08.2013 № 1-1/1158, яка видана на підставі табелю обліку спусків в шахту за період з 12.10.1981 по 23.12.1982, містить інформацію про фактичну кількість днів, відпрацьованих в шкідливих умовах повний робочий день, якою встановлено, що в 1981 році відпрацьовано 44 дні, в 1982 році - 208 днів. Позивач фактично відпрацював за період з 12.10.1981 по 23.12.1982 252 чол/дн., що складає 11 місяців 19 днів і не відповідає вимогам частини другої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (арк. спр. 121-123).
На письмові пояснення відповідача від 23.03.2018 за № 5535/08 представник позивача подала письмові пояснення від 26.03.2018 б/н, в яких вказала, що згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. В спірний період роботи позивача діяла постанова Рада Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах». Так, до Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, віднесені «Гірничі роботи» (розділ 1) «Видобування вугілля»; «Підземні роботи» (підрозділ 1) «Всі робочі, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобуванню вугілля». Відомостями, які містяться в трудовій книжці позивача та у копії наказу від 13.10.1981 № 147-к, підтверджується, що позивач був прийнятий на роботу гірничим підземним з повним робочим днем під землею. Така посада включена до Списку № 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою державним підприємством «Донбасантрацит» 02.08.2013, підтверджено той факт, що позивач за період з 12.10.1981 по 23.12.1982 виконував гірничі роботи в виробництві на підземній ділянці за професією «гірничий підземний», що передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови від 22.08.1956 № 1173. Зазначена довідка містить додаткові відомості, які підтверджують, що позивач в страйках участі не приймав, у відпустках без збереження заробітної плати не знаходився. Також в цій довідці зазначено, що робота проходила під землею при 5-денній робочій неділі із 6-часовим робочим днем. Обґрунтування відповідачем своєї позиції із посиланням на підрозділ 2 розділу 1 Списку № 1 щодо роботи позивача на поверхні безпідставні, оскільки твердження відповідача про те, що позивач був маркшейдерським робітником і виконував маркшейдерські роботи, повністю спростовується документами і жодним чином не узгоджується із найменуванням професії та характером робіт, які виконував позивач. Крім того, ця підстава не була зазначена в обґрунтування відмови позивачу у призначенні пенсії. Також представник позивача вважає, що відповідач безпідставно розрахував пільговий стаж не за календарно відпрацьованими днями, а по спускам у шахту із застосуванням кратності при розрахунку стажу (арк. спр. 126-129, 130-133).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях від 26.03.2018 б/н.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 38, 120). У відзиві на позовну заяву від 16.02.2018 № 3410 та письмових поясненнях від 23.03.2018 за № 5535/08 просив розглянути справу за його відсутності (арк. спр. 40-41, 121-123).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) перебуває на обліку в Рубіжанському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та з 20.07.2016 отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується матеріалами пенсійної справи та повідомленням відповідача про призначення позивачу пенсії по інвалідності (арк. спр. 42-63).
08.12.2017 позивач звернувся до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, додавши до заяви згідно з розпискою-повідомленням від 08.12.2017 № 1966-242 трудову книжку, довідку про заробітну плату, документи про стаж (арк. спр. 66-94).
Згідно з розпорядженням Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09.01.2018 № 166270 позивач не має права на пенсію за віком внаслідок того, що відповідно до розрахунку стажу стаж роботи згідно з частиною другою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 0 років 11 місяців 19 днів (арк. спр. 64-65).
Рішенням Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09.01.2018 № 8 «Про відмову в переході на пенсію за віком згідно з п. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кочерзі Олександру Лукичу» відмовлено в переході на пенсію за віком згідно з частиною другою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки надані ОСОБА_2 документи видані підприємством, розташованим на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, - державним підприємством «Донбасантрацит», а стаж роботи згідно з частиною другою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 0 років 11 місяців 19 днів (арк. спр. 22-23, 95-96).
Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік (частина друга статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Тобто, для встановлення права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідна підстава, зокрема, зайнятість повний робочий день на підземних роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, надання уточнюючої довідки про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) передбачено лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
З трудової книжки ОСОБА_2 від 18 квітня 1977 року серія АТ-І № 4212545, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої державним підприємством «Донбасантрацит» від 02.08.2013 № 1-1/1157, архівної довідки, що уточнює особливий характер роботи або праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, виданої державним підприємством «Донбасантрацит» від 02.08.2013 № 1-1/1158, вбачається, що позивач у період з 12.10.1981 по 23.12.1982 працював на шахті «Штерівська» в/о «Донбасантрацит» гірником підземним з повним робочим днем під землею (арк. спр. 10-12, 14, 15, 67-69, 77, 78, 79).
Згідно з підрозділом 1 розділу 1 Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, робота позивача гірником підземним з повним робочим днем під землею надає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Тобто спірний період повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що позивач у спірний період працював на шахті «Штерівська» в/о «Донбасантрацит» не маркшейдером або його помічником, не головним (старшим) маркшейдером, а гірником підземним з повним робочим днем під землею у маркшейдерському відділі, що не є тотожнім, внаслідок чого всі доводи відповідача, пов'язані з обчисленням пільгового стажу роботи маркшейдерів, не мають значення для спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
З огляду на викладене до пільгового стажу позивача зараховується весь період роботи з 12.10.1981 по 23.12.1982 на шахті «Штерівська» в/о «Донбасантрацит» гірником підземним з повним робочим днем під землею, що складає у календарному обчисленні 1 рік 2 місяці 12 днів.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Оскільки стаж на підземних роботах позивача складає повний рік пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується для позивача на 1 рік згідно з частиною другою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» як на підставу для неприйняття поданих позивачем разом з заявою документів внаслідок видачі таких документів підприємством, що розташоване на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, судом визнаються безпідставними, оскільки цей підзаконний акт не вирішує питання безпосереднього функціонування підприємств та організацій, які знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та, відповідно, не встановлюють прямої заборони приймати документи, які ними видані до окупації відповідної території України.
Надані позивачем до заяви від 08.12.2017 документи (окрім копій особової картки форми Т-2 № 8831, наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи) видані до окупації м. Красний Луч Луганської області, містять штамп підприємства та печатку, підписані уповноваженими особами, а тому мали бути прийняті органом Пенсійного фонду при вирішенні питання про переведення ОСОБА_2 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Копії особової картки форми Т-2 № 8831, наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи засвідчені печаткою державного підприємства «Донбасантрацит» Луганської народної республіки, яке розташоване у м. Красний Луч Луганської області на тимчасово окупованій території.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Оскільки копії особової картки форми Т-2 № 8831, наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи видані та засвідчені підприємством, яке не було створено у порядку, передбаченому законами України, суд не приймає ці документи як належний та допустимий доказ.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Красний Луч Луганської області.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.12.1996 по справі «Лоізіду проти Туреччини» дійшов такого висновку «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен був взяти до уваги інформацію зазначену у документах, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до управління за переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Також суд зазначає, що інформація, яка міститься в копіях особової картки форми Т-2 № 8831, наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи, в сукупності з фактичними даними, які відображені в трудовій книжці позивача, в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої державним підприємством «Донбасантрацит» від 02.08.2013 № 1-1/1157, архівній довідці, що уточнює особливий характер роботи або праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, виданої державним підприємством «Донбасантрацит» від 02.08.2013 № 1-1/1158, підтверджує, що позивач у період з 12.10.1981 по 23.12.1982 працював на шахті «Штерівська» в/о «Донбасантрацит» гірником підземним з повним робочим днем під землею.
Оскільки стаж на підземних роботах позивача складає повний рік і пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується для позивача на 1 рік згідно з частиною другою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд дійшов висновку, що позивач має право перейти з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, у зв'язку з чим рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09 січня 2018 року № 8 «Про відмову в переході на пенсію за віком згідно з п. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кочерзі Олександру Лукичу» є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи в пільгових умовах з 12.10.1981 по 23.12.1982 на шахті «Штерівська» та здійснити позивачу призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.12.2017.
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 45 вказаного Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), та зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08 грудня 2017 року та вирішити питання про переведення ОСОБА_2 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, що стаж позивача на підземних роботах з 12.10.1981 по 23.12.1982 на шахті «Штерівська» в/о «Донбасантрацит» складає 1 рік 2 місяці 12 днів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 1409,60 грн, що підтверджено квитанцією від 17.01.2018 № 0.0.941299586.1 на суму 704,80 грн та квитанцією від 26.01.2018 № 0.0.950460339.1 на суму 704,80 грн.
Оскільки позов задовольняється частково, відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн з відповідача, який з 15 грудня 2017 року позбавлений пільг щодо сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 93009, АДРЕСА_1) до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565, місцезнаходження: 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, будинок 35 А) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09 січня 2018 року № 8 «Про відмову в переході на пенсію за віком згідно з п. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кочерзі Олександру Лукичу».
Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08 грудня 2017 року та вирішити питання про переведення ОСОБА_2 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні позовних вимог про зобов'язання Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи в пільгових умовах з 12 жовтня 1981 року по 23 грудня 1982 року на Шахті «Штерівська» та здійснити ОСОБА_2 призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04 грудня 2017 року відмовити.
Стягнути з Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565, місцезнаходження: 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, будинок 35 А) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 93009, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 02 квітня 2018 року.
Суддя ОСОБА_3