Рішення від 03.04.2018 по справі 139/173/18

Справа № 139/173/18

Провадження № 2/139/71/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 15 липня 2010 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 250 гривень щомісячно з 07 липня 2010 року до досягнення ним повноліття. На даний час у позивача погіршилося матеріальне становище у зв'язку з подорожчанням продуктів харчування та інших товарів першої необхідності, а тому позивач 06 березня 2018 року заявила до суду позов, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів і визначити їх у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.

У підготовчому засіданні позивач підтримала свою позовну вимогу, а відповідач визнав її.

Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд визнав за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Суд, розглянувши справу у судовому засіданні, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5, 19, 20).

На підставі рішення Теплицького районного суду від 15 липня 2010 року (а.с. 6) відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3, 20 червня 2010 року (а.с. 5), в розмірі 250 гривень щомісячно із 07 липня 2010 року до досягнення ним повноліття.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 181 СК України, існує два способи стягнення аліментів: у частці від доходу або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Абзац 2 частини 3 ст. 181 СК України передбачає, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, законодавець не пов'язує питання способу стягнення аліментів із бажаннями відповідача і не надає право суду вирішувати питання способу стягнення аліментів на власний розсуд, а наділяє лише позивача правом обирати конкретний спосіб стягнення аліментів.

Отже, вимога ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів підлягає до задоволення.

Щодо визначення розміру аліментів, суд враховує наступне:

У ч. 8 ст. 7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Як ствердили суду сторони, їх спільний неповнолітній син в даний час утримується лише матір'ю - позивачем за цим позовом, а розмір аліментів, визначений рішенням суду від 15 липня 2010 року, вочевидь не може задовольнити потреби дитини та забезпечити її належне харчування, одяг, витрати на освіту і розвиток.

Сімейне законодавство зобов'язує суд при визначенні розміру аліментів враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних осіб, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів позивач заявила як 1/4 частина заробітку (доходу), відповідач визнав таку вимогу, такий розмір аліментів на одну дитину, крім іншого, узгоджується із положеннями ч. 5 ст. 183 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ЦПК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивач звернулася до суду з цим 01 березня 2018 року, а тому саме з цієї дати аліменти мають бути стягнені іншим способом.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про стягнення аліментів. Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Тобто, станом на день розгляду справи в суді, мінімальна ставка судового збору за позовами майнового характеру становить 704 гривні 80 копійок.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 181, 182, 183 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81,197-198, 200, 259, 264, 265, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. На зміну рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 15 липня 2010 року у справі № 2-281/2010 із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 (вул. І. Діброви, 12), стягувати на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 березня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ______________

Попередній документ
73129246
Наступний документ
73129248
Інформація про рішення:
№ рішення: 73129247
№ справи: 139/173/18
Дата рішення: 03.04.2018
Дата публікації: 04.04.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів