ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.03.2018Справа № 910/18954/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Виробничо-комерційної фірми "Надежда"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн"
про стягнення 1 256 163, 20 грн.
за участю представників:
від позивача: від відповідача: від третьої особи:Бєлокриницький А.О., довіреність № б/н від 21.11.17 р. Василевський О.Л., довіреність № 0117-194 від 29.12.2017 р. Петров О.Г., довіреність № б/н від 14.11.17 р.
До господарського суду м. Києва звернулась Виробничо-комерційна фірма "Надежда" (далі - ВКФ "Надежда") з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПрАТ "СК "УСГ") про стягнення страхового відшкодування у сумі 1 256 163,20 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, як страховик, не виконав умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (екпедитора) № 324-2111-17-00001 від 25.01.2017 р., а саме - не сплатив суму страхового відшкодування у зв'язку із настанням страхового випадку, що стався 21.05.2017 р. (крадіжка товару).
У позові ВКФ "Надежда" просить стягнути з ПрАТ "СК "УСГ" на користь власника товару - ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" суму страхового відшкодування у розмірі 1 256 163,20 грн.
Провадження у справі за вказаним позовом було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2017 р. та до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" (далі - ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн").
Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2017 р. та відповідно до Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, що набрала чинності 15.12.2017 р., розгляд справи вирішено здійснювати у загальному позовному провадженні, підготовче засідання призначено на 25.01.2018 р., сторонам надано строк до 20.01.2018 р. для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
У підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - слідчого Броварського ВП ГКНП в Київській області Крепкова Д.В., ТОВ «НП Логістик», ТОВ «Агенство комплексної безпеки Охоронна фрма». За результатами розгляду вказаних клопотань у їх задоволенні судом було відмовлено, як у необгрунтованих, оскільки рішення господарського суду по даній справі не вплине на права і обов'язки зазначених осіб, ці особи не будуть наділені новими правами та на них не будуть покладені нові обов'язки у майбутньому.
Крім того, після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (01.03.2018 р.) відповідач подав клопотання про витребування додаткових доказів по справі, а саме - витребування у слідчого національної поліції України ГУ НП в Київській області Броварського відділу поліції Крепкова Д.В. протоколу огляду місця події.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Оскільки клопотання про витребування доказів було подане відповідачем поза межами підготовчого засідання (після закриття підготовчого засідання) та із порушенням строку, встановленого судом до 20.01.2018 р., а відповідного клопотання щодо поновлення строку на звернення з клопотанням про витребування додаткових доказів із зазначенням поважності причин для поновлення цього строку, відповідачем суду не надано, суд залишив клопотання ПрАТ "СК "УСГ" без розгляду.
Під час розгляду справи по суті, представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку, а оскільки вантаж прибув у пункт призначення в справному транспортному засобі /вагоні/контейнері, без слідів проникнення та з непорушеною пломбою/замком/печаткою вантажовідправника або митних органів, даний випадок не є страховим та у ПрАТ "СК "УСГ" не виникло обов'язку щодо сплати страхового відшкодування. Також вказав, що позивачем невірно визначена сума страхового відшкодування, оскільки ним не враховані обмеження відповідальності страховика при внутрішних перевезеннях (п. 6.4.1.3 договору страхування). Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи - ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" у судовому засіданні зазначив, що він, як власник вантажу, має право на відшкодування від ВКФ "Надежда" (перевізника цього вантажу) збитків, пов'язаних з його втратою у сумі 1 266 163,20 грн. Проте, вважав, що оскільки відповідальність перевізника була застрахована у відповідача, то збитки має відшкодувати страхова компанія.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.07.2015 р. між ВКФ "Надежда" (перевізник) та ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" (замовник) був укладений договір перевезення вантажу № 70681, відповідно до якого перевізник зобов'язується автомобільним транспортом, у відповідності до заявок замовника доставити довірений йому вантаж до пунктів призначення та видати його вантажоотримувачеві, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену цим договором плату.
Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність ванатажу, наданого для перевезення з моменту його прийняття до перевезення і до моменту передачі у пункт призначення вантажоотримувачу. Протягом перевезення перевізник несе повну матеріальну відповідальність за пошкоджння або знищення вантажу (п. 1.2 договору експедиторських послуг).
Також в судовому засіданні встановлено, що 25.01.2017 р. між ВКФ "Надежда" (страхувальник) та ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) був укладений договір добровільного страхування вантажів № 324-2111-17-00001 (далі - договір страхування).
Відповідно до п. 1.1 договору страхування предметом даного договору є майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником або іншою особою майну третіх осіб, включаючи власників вантажу та багажу, під час експлуатації будь-якого виду транспортного засобу та здійснення перевезень чи транспортного експедирування вантажу.
Відповідно до п. 4.1 договору страхування страховий випадок - це раптова, непередбачувавана і ненавмисна для страхувальника та потепілої особи подія, яка відбулась в процесі перевезення (експедирування) вантажу страхувальником у строк дії цього договору та на території страхування, яка зазначена в п. 1.4 частини 1 цього договору, і з настанням якої виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування.
Відповідно до п.п. 4.2.1.2 договору страхування страховим випадком вважається, зокрема, відповідальність за знищення (втрату) та/або пошкодження вантажу, що є обов'язком особи, відповідальної за вантаж, щодо відшкодування завданого нею збитку через власні дії або бездіяльність, який виник внаслідок таємного викрадення частини або всього вантажу під час зупинки або стоянки транспортного засобу.
Загальна страхова сума за договором страхування сторонами визначена у розмірі 10 000 000,00 грн. (п. 1.2.1 договору страхування).
Даний договір страхування розповсюджується лише на ті страхові випадки, які відповідають наступним умовам у часі: - фактичне перевезення (експедирування) вантажу та подія, наслідки якої можуть призвести до виникнення відповідальності страховика, відбулися в строк дії цього договору; - перша письмова претензія надйшла до страхувальника у строк дії цього договору (п. 8.9)
Відповідно до розділу 11 договору виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком при настанні страхового випадку, передбаченого умовами договору, на підставі письмової заяви страхувальника про настання страхового випадку та інших документів, передбачених вказаним розділом.
Строк дії договору встановлений з 00 год. 00 хв. 15.02.2017 р. і діє до 24 год. 00 хв. 14.02.2018 р. (п. 1.8 договору страхування).
З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2017 р. ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" (третя особа) за накладною № 1500445400 та згідно з подорожнім листом № 416 від 20.05.2017 р. передало ВКФ "Надежда" (позивачу) тютюнові вироби (сигарети) у кількості 1 100 коробів на загальну суму 11 893 644,00 грн. для їх перевезення з пункту навантаження: Харківська область, Польовий в'їзд, селище Докучаєвське, 1 до пункту розвантаження: Київська обл., м. Бровари, Об'їздна дорога, 68.
Судом також встановлено, що 21.05.2017 року під час розвантаження автомобіля НОМЕР_2, на складі вантажоодержувача - ТОВ «Нова Пошта Логістік» (м. Бровари, Об'їздна дорога, 68) було виявлено нестачу 3 палет вантажу (120 коробів сигарет). Указаний факт був зафіксований комісією у складі водія автомобіля перевізника та комірника вантажоодержувача, у присутності охоронника вантажу перевізника в акті приймання продукції по кількості та якості № 00/179 від 21.05.2017 р.
16.06.2017 р. та 10.07.2017 р. до ВКФ "Надежда" (позивача) звернувся власник втраченого вантажу - ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" (третя особа) із претензіями № 141 та № 151 (відповідно), у яких вимагав сплатити вартість 120 коробок втраченого вантажу у загальній сумі 1 266 163,20 грн.
У свою чергу, ВКФ "Надежда" 22.05.2017 р. звернулася до ПрАТ "СК "УСГ" (відповідача) з заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування третій особі - ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" відповідно до умов договору страхування.
Відповідач, розглянувши заяву страхувальника, а також подані з нею документи, 30.06.2017 р. прийняв рішення про відмову позивачу у виплаті страхового відшкодування (лист № 03/3348), посилаючись на те, що заявлена подія (викрадення вантажу) сталась без будь-яких пошкоджень автомобіля, без спрацювання охоронної сигналізації та при наявності справної пломби, а тому у відповідності до п. 4.2.1 та п. 5.2.25 договору страхування не відноситься до страхових випадків та відшкодуванню не підлягає.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
У пункті 4.2.1.2 договору страхування сторони передбачили обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування внаслідок таємного викрадення частини або всього вантажу під час зупинки або стоянки транспортного засобу.
Згідно з п. 9.4.4 договору страхування страховик зобов'язаний при настанні стахового випадку здійснити відшкодування третім особам в розмірах і в строки, визначені умовами цього договору.
Страховик протягом 15 робочих днів з дати отримання від страхувальника всіх необхідних документів, передбачених розділом 11 цього договору, приймає рішення (складає страховий акт) про виплату страхового відшкодування (або відмову у виплаті), про що протягом 10 робочих днів письмово повідомляє страхувальника з обгрунтуванням причин (п. 12.5 договору).
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт настання страхового випадку - таємне викрадення 120 коробок тютюнових виробів, які належать ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" з причепу вантажівки марки "Сканія", д.н.з. НОМЕР_3, що належить перевізнику - ВКФ "Надежда". Указані обставини були перевірені слідчим Броварського відділу поліції ГУ НП в Київській області Крепковим Д.В., яким відкрито кримінальне провадження № 12017110130001887 від 22.05.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 (таємне викрадення чужого майна) КК України.
Проте, відповідач вказує на те, що таємного викрадення товару не було, оскільки з пояснень охоронника ОСОБА_6 від 24.05.2017 р., водія автомобіля ОСОБА_7 від 30.06.2017 р. слідує, що перед початком розвантаження на автомобілі була присутня пломба, скоба та сигналізація, будь - яких зауважень щодо цілісності у них не виникало.
Отже, відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на п. 5.2.25 договору, яким встановлене виключення із страхового випадку, що не підлягає відшкодуванню, а саме - недостача вантажу, який прибув у пункт призначення в справному транспортному засобі/вагоні/контейнері, без слідів проникнення та з непорушеною пломбою/замком/печаткою вантажовідправника, а тому вважає, що подія, яка сталась 21.05.2017 р. із вантажем ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" не відноситься до страхового випадку, передбаченого договором страхування.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки у матеріалах справи міститься частина матеріалів досудового розслідування, зокрема, постанова слідчого Броварського відділу поліції ГУ НП в Київській області Крепкова Д.В., винесена за клопотанням директора ВКФ "Надежда", про надання відомостей щодо досудового розсідування кримінального провадження за № 12017110130001887. Згідно з цією постановою досудовим розслідуванням встановлено, що 21.05.2017 р. приблизно у нічний час доби, за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Кільцева, 68, невстановалена особа, шляхом пошкодження навісного замку та скоби дверей, таємно проникла до причепу вантажівки марки "Сканія", д.н.з. НОМЕР_3, звідки викрала 120 коробів табачних виробів марки «Marlboro». При цьому, ознаки таємного проникнення до причепу вантажівки марки "Сканія", д.н.з. НОМЕР_3, шляхом пошкодження навісного замку та скоби дверей причепу вказаного автомобіля були встановлені в ході проведення невідкладних слідчих дій на місці скоєння злочину 21.05.2017 р.
Отже, матеріалами вказаного досудового розслідування кримінального провадження 12017110130001887 підтверджується факт таємного проникнення невідомої особи до автомобіля НОМЕР_2, саме шляхом пошкодження навісного замку, скоби дверей причепу вказаного автомобіля, а також пошкодження пломби, якою були опечатані двері причепу вантажівки. Отже, суд відхиляє посилання відповідача на п. 5.2.25 договору страхування, оскільки вказаним пунктом передбачена втрата вантажу без слідів проникнення до транспортного засобу та без пошкодження пломби на ньому.
Доводи відповідача про те, що крадіжка сталась у світлу пору доби (з 8-00 год. ранку до початку розвантаження о 12-00 год.) на території складських приміщень ТОВ «Нова Пошта Логістік», про що службою безпеки ПрАТ "СК "УСГ" було зазначено у своїй службовій записці, також спростовуються матеріалами досудового розслідування, оскільки у постанові слідчого Броварського відділу поліції ГУ НП в Київській від 11.09.2017 р. зазначено факт настання такої події - приблизно у нічний час.
Твердження відповідача про неналежність матеріалів досудового розсідування (зокрема постанови Броварського відділу поліції ГУ НП в Київській області від 11.09.2017 р.) до належних доказів по даній справі та на відсутність вироку про вчинення протиправного діяння, який би вказував, що подія, яка сталась 21.05.2017 р., є крадіжкою, суд не приймає, оскільки постанова слідчого та матеріали досудового розслідування є належними та достатніми підставами вважати, що настав страховий випадок.
При цьому умовами пункту 11.1.5 договору страхування передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі комплексу документів, включаючи, довідку органів Міністерства внутрішніх справ, яка підтверджує факт звернення органів перевізника (експедитора) через крадіжку вантажу або інші надзвичайні події кримінального під час перевезення (експедирування) вантажу або довідку - підтвердження правоохоронних органів про відкриття кримінальної справи за фактом крадіжки чи іншої кримінальної події.
Крім того, обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування пов'язується саме з настанням страхового випадку, а не з завершенням кримінального провадження по факту крадіжки та винесенням за нею у кримінальній справі вироку (вказана позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 21 червня 2017 року у справі № 910/14091/16).
Посилання ПрАТ "СК "УСГ" на договір про охорону транспортних засобів та вантажів № 01/02/17 - Н, укладений позивачем із охоронною фірмою - ТОВ «Агентство комплексної безпеки - Охоронна фірма», за яким саме на дану охоронну фірму покладений обов'язок забезпечити схоронність вантажу, є безпідставним, оскільки правовідносини сторін за цим договором не впливають на обов'язок страховика сплатити страхове відшкодування у зв'язку із настанням страхового випадку за договором страхування.
Усі інші доводи відповідача про відсутність ознак страхового випадку події, що сталась 21.05.2017 р. із вантажем ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" також спростовуються наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що таємне викрадення частини вантажу - 120 блоків тютюнових виробів, яке сталося 21.05.2017 р. за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Кільцева, 68, є страховим випадком, передбаченим договором страхування.
Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Отже, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу. Перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, спричинених непереборною силою. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, не зумовленого непереборною силою, відповідно до частини першої статті 924 ЦК України не звільняє перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.
З наявної у матеріалах справи товарно-транспортної накладної № 1500448787 від 20.05.2017 р. вбачається, що вантажем, який прийнятий до перевезення є тютюнові вироби у кількості 1 110 коробів, загальною масою 13,413 тон. Отже, вантаж був прийнятий перевізником у належному порядку, про що свідчать підписи та печатки відповідальних осіб.
Водночас, за актом приймання продукції за кількістю та якістю від 21.05.2017 р. при відкритті автомобіля перевізника була виявлена недостача продукції у кількості 120 коробів.
Отже, враховуючи ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 924 Цивільного кодексу України, правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-2086цс15, саме ВКФ "Надежда" є зобов'язаною стороною у відшкодуванні збитків, заподіяних власнику вантажу - ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн".
Відповідно до п.п. 4.1 - 4.3.2 Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного, повітряного, водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) ПрАТ «СК «УСГ», зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України за № 1550767 від 26.08.2005 р. (далі - Правила), страховим ризиком згідно цих Правил є ризик завдання шкоди третім особам внаслідок діяльності страхувальника, а страховим випадком - є настання відповідальності страхувальника за шкоду, завдану третім особам внаслідок діяльності страхувальника. При цьому страховий випадок вважається таким, що настав, якщо відповідальність страхувальника за шкоду, завдану третім особам визнано судом або визнано страховиком, страхувальником та третьою особою за взаємною згодою.
У той же час, судом встановлено, у договорі страхування сторони домовились, що страховик зобов'язаний при настанні стахового випадку відшкодування здійснити третім особам в розмірах і в строки, визначені умовами цього договору (п. 9.4.4).
Отже, на підставі зазначених умов та правил у відповідача виник обов'язок по виплаті страхового відшкодування на користь власника товару - ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн".
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Вирішуючи питання про суму страхового відшкодування, суд приймає до уваги вартість однієї тисячі сигарет FA053971.04 Marlboro (Red FWD), яка відповідно до накладної ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" № 1500445400 від 17.04.2017 р. складає 1 055,136 та кількість сигарет в одному коробі - 10 000 тис сигарет. Отже, вартість одного коробу становить 10 551,36 грн., а вартість втрачених 120 коробів сигарет Marlboro (Red FWD) - 1 266 163,20 грн.
При цьому, суд враховує, що договором добровільного страхування була встановлена франшиза у сумі 10 000,00 грн. (п. 1.2.2), з урахуванням чого, відповідач повинен сплатити третій особі суму страхового відшкодування, яка становить 1 256 163,20 грн.
Доводи ПрАТ «СК «УСГ» про те, що вказана сума обмежується умовами п. 6.1.4.3 договору страхування, суд не приймає, оскільки даний пункт договору визначає не розмір страхового відшкодування, яке страховик зобов'язаний сплатити внаслідок настання страхового випадку, а є обмеженням відповідальності перевізника перед третіми особами, яка передбачена Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до Протоколу якої Україна приєдналась 16.10.2012 р.
Так, відповідно до пункту 1 статті 1 розділу 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась 01.08.2006 р., ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Водночас, відповідно до п. 12.2 договору страхування загальний розмір страхового відшкодування визначається з розміру шкоди, яку завдано третій особі, з урахуванням чинного законодавства України, міжнародних актів, конвенцій, угод, тощо.
Таким чином, обмеження відповідальності перевізника під час здійснення внутрішніх перевезень на території України визначені нормами законодавства України.
Пунктом 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР № 401 від 27 червня 1969 року встановлено, що автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, зокрема, в розмірі дійсної вартості втраченого або невистачаючого вантажу.
При цьому, пункт 12.4.1 договору страхування (розділ 12 визначення порядку і умов виплати страхового відшкодування) встановлює обмеження виплати страхового відшкодування лише розміром субліміту, вказаного у п.п. 1.2.2, 1.2.4 договору. Як встановлено судом, зазначений розмір субліміту був врахований позивачем при розрахунку суми страхового відшкодування, яка підлягає виплаті третій особі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що страхове відшкодування має бути сплачене власнику вантажу у сумі 1 256 163,20 грн., тобто позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат за надану професійну правничу допомогу, покладаються на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 77 400,00 грн., про що заявив позивач, суд зазначає наступне.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат у сумі 77 400,00 грн. представник позивача долучив договір надання правової допомоги № 01/3107/2017 від 31.07.2017 р., укладений між ВКФ "Надежда" та Адвокатським об'єднанням "Правопорядок", додаткову угоду № 2 від 16.10.2017 р. до нього, за якою одна година роботи адвокатського об'єднання складає 1 800,00 грн., відповідний ордер на представництво інтересів позивача в суді адвокатом Бєлокриницьким А.О. № 000024 від 21.11.2017, звіт адвокатського об'єднання про надання правничої допомоги № 01/2018 від 27.02.2018 р., рахунок-фактуру адвокатського об'єднання від 27.02.2018 р. на суму 7 200,00 грн., рахунок-фактуру адвокатського об'єднання від 27.02.2018 р. на суму 70 200,00 грн., а також докази оплати правничої допомоги позивачем - платіжне доручення № 188 від 27.02.2018 р. на суму 50 200,00 грн. та банківську виписку з рахунку адвокатського об'єднання про перерахування зазначеної суми коштів (50 200,00 грн.) позивачем.
При цьому встановлено, що доказів оплати ВКФ "Надежда" іншої частини суми за представництво та надання правової допомоги, а також витрат, пов'язаних із виїздом представника у судові засідання та на ознайомлення із матеріалами справи з міста Харкова до міста Києва від 23.11.2017 р., від 18.12.2017 р., від 19.01.2018 р., від 25.01.2018 р., у загальному розмірі 27 200,00 грн. матеріали справи не містять. Отже, встановлено, що сплату вартості послуг позивач підтвердив лише на суму 50 200,00 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлена позивачем - 77 400,00 грн.
У той же час, відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (п. 6.5), господарський суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
У даному випадку суд приймає до уваги той факт, що спір у справі відповідає середньому рівню складності, підготовка позову не займає великого обсягу правових знань та часу, тривалість розгляду справи не перевищила 5 засідань, вартість послуг адвоката повинна бути адекватною, у зв'язку з чим суд зменшує розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 30 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 126, 236-237 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Виробничо-комерційної фірми "Надежда" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" про стягнення 1 256 163,20 грн. задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб'юшн" (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, будинок 45, ідентифікаційний код 39540982) страхове відшкодування у сумі 1 256 163 (один мільйон двісті п'ятдесят шість тисяч сто шістдесят три) грн. 20 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524) на користь Виробничо-комерційної фірми "Надежда" (61125, м. Харків, вул. Орєшкова, буд. 12, ідентифікаційний код 22629098) витрати по сплаті судового збору в сумі 18 842 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 46 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 19 березня 2018 року.
Повний текст рішення складений 30 березня 2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.