Номер провадження: 22-ц/785/372/18
Номер справи місцевого суду: 523/4925/17
Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.
Доповідач Цюра Т. В.
02.04.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Кононенко Н.А., Сегеди С.М.
За участю секретаря судового засідання: Цихиселі Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2017 року про задоволення скарги Приватного підприємства «Адвокатська компанія Пєткова» на дії державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, заінтересована особа - ОСОБА_2 в особі правонаступника ОСОБА_3 ,-
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2017 року скаргу Приватного підприємства «Адвокатська компанія Пєткова» на постанову про закінчення виконавчого провадження державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Свідерської М.Г від 27 квітня 2015р року (ВП №44403344) про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №523/2672/13, виданим 26 вересня 2013 року Суворовським районним судом міста Одеси - задоволено.
Поновлено строк для подання скарги на постанову державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Свідерської М.Г. від 27 квітня 2015 року ВП (№44403344) про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №523/2672/13, виданим 26 вересня 2013 року Суворовським районним судом міста Одеси.
Визнано неправомірною постанову державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Свідерської М.Г від 27 квітня 2015 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №523/2672/13, виданим 26 вересня 2013 року Суворовським районним судом міста Одеси.
Зобов'язано Суворовський відділ ДВС ГТУЮ в Одеській області в особі державного виконавця - Свідерську Марію Григорівну відновити виконавче провадження ВП (№44403344) за виконавчим листом №523/2672/13, виданим 26 вересня 2013 року Суворовським районним судом міста Одеси.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Суворовський відділ державної виконавчої служби м. Одесиподав до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ПП «Адвокатська компанія Пєткова» відмовити в повному обсязі.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
В судове засідання, призначене на 27 березня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам.
Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що на виконанні у Другому Суворовському ВДВС Одеського МУЮ (ВП №44403344) знаходився виконавчий лист №523/2672/13, виданий Суворовським районним судом міста Одеси 26 вересня 2013 року, за яким, згідно рішенню апеляційного суду Одеської області від 31 липня 2013 року, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП «Адвокатська компанія Пєткова» 82099,26 грн.
Постановою про закінчення виконавчого провадження від 27 квітня 2015 року, виконавче провадження ВП №44403344 було закінчено на підставі пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку зі смертю ОСОБА_2, актовий запис №3251 від 21.03.2015 року.
На час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 квітня 2015 року, за виконавчим провадженням ВП №44403275, була чинною редакції Закону України «Про виконавче провадження» (зі змінами станом 05.04.2015)р.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» (зі змінами станом 05.04.2015)р. у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (зі змінами станом 05.04.2015)р. виконавче провадження підлягає закінченню у разі: смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Правовідносини щодо стягнення грошового зобов'язання входять до складу спадщини, оскільки вони не виключені ст. 1219 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (зі змінами станом 05.04.2015)р. виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: 1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (зі змінами станом 05.04.2015). державний виконавець, враховуючи, що виниклі правовідносини допускають правонаступництво повинен був зупинити виконавче провадження, а не закінчити виконавче провадження.
З урахування встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що постанова державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Свідерської М.Г. від 27 квітня 2015 року (ВП №44403344) про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №523/2672/13, виданим 26 вересня 2013 року Суворовським районним судом міста Одеси є неправомірною.
Згідно розрахунку від 16 червня 2015 року, наданому Другим Суворовським ВДВС, з ОСОБА_2, за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року, за виконавчим листом №523/2672/13, стягнуто 760,70 грн., тобто залишилась не стягнутою заборгованість в сумі 81138,98 грн.
02.09.2015р., позивач надіслав заяву до Четвертої одеської держнотконтори про висування вимог до спадкоємців померлого боржника. Листом від 21.09.2015р., держнотконтора повідомила позивача про те, що 21.09.2015р., було видано свідоцтво про право на спадщину дочці померлого ОСОБА_3 на 1/2 частину АДРЕСА_1 , та того ж дня 21.09.2015р., ОСОБА_3, яка була співвласницею зазначеної квартири, здійснила її відчуження. Із вимогою про погашення боргу спадкодавця разовим платежем, позивач до спадкоємця ОСОБА_3, не звертався.
Вищевказані відомості зазначені і в рішенні Суворовського районного суду м. Одеси по цивільній справі №523/17597/15-ц за позовом Приватного підприємства «Адвокатська компанія Пєткова» до ОСОБА_3 про стягнення боргу, якимв задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Судом також встановлено, що Рішенням апеляційного суду Одеської області від 07 липня 2016 року, за апеляційною скаргою ПП «Адвокатська компанія Пєткова», рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17 травня 2016 року було скасовано та позовні вимоги ПП «Адвокатська компанія Пєткова» до ОСОБА_3 задоволені.
Ухвалою від 01 березня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зробив висновок, що ПП «Адвокатська компанія Пєткова» помилково, на підставі статей 1281, 1282 ЦК України, намагалися стягнути з ОСОБА_3, як спадкоємиці ОСОБА_2, залишок боргу, що був стягнутий зі спадкодавця (ОСОБА_2) рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 24 травня 2012 року по справі №1527/3527/12, оскільки, ПП «Адвокатська компанія Пєткова» повинно пред'явити вимоги до ОСОБА_3, як спадкоємиці ОСОБА_2, у відповідності із Законом України «Про виконавче провадження».
Положеннями Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява N 40450/04) від 15 жовтня 2009 року, встановлено, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Враховуючи, що стягувач неодноразово намагався виконати рішення суду, а також той факт, що державним виконавцем було неправомірно закінчено виконавче провадження, а іншої можливості виконати рішення аніж шляхом проведення виконавчих дій є неможливо, суд дійшов вірного висновку про поновлення скаржнику строку для звернення зі скаргою.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що відсутні підстави для поновлення строку для звернення зі скаргою є неспроможними з огляду на зазначені положення та з урахуванням того, що копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2017 року скаржник отримав 23 березня 2017 року, а звернувся зі скаргою до суду 04.04.2017 року.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія приходить до висновку, що підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія ,-
Апеляційну скаргу Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси- залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2017 року про задоволення скарги Приватного підприємства «Адвокатська компанія Пєткова» на дії державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, заінтересована особа - ОСОБА_2 в особі правонаступника ОСОБА_3 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Н.А. Кононенко
С.М. Сегеда
Повний текст судового рішення складено 02.04.2018 року