Справа № 591/5750/17
Провадження № 2/591/468/18
29 березня 2018 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Альфа-Банк», 3-ті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і свої вимоги мотивує тим, що між Позичальником ОСОБА_4 та Відповідачем укладено Кредитний договір № SME0009159 від 28 лютого 2008 року. В забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_4 за даним кредитним договором передано в іпотеку Відповідачу нежиле приміщення по вулиці Заливна, будинок 1 в місті Суми. 15 лютого 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за заявою ПАТ «Альфа-Банк» було вчинено виконавчий напис № 2314, згідно з яким звернено стягнення на вказане нерухоме майно. У даному виконавчому написі зазначено, що власниками вказаного предмета іпотеки є Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Стріла» та ОСОБА_1. Посилаючись на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, так як при його вчиненні нотаріус не пересвідчився у безспірності вимог стягувача та не звернув увагу на те, що виконавчий напис вчинений поза межами строку давності, позивач просив суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і зазначив додатково,що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис №2314, відносно предмету іпотеки за адресою: м. Суми, вул. Заливна, буд.1, право власності на який позивачу ОСОБА_1 не належить, а тому просить суд позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Альфа-Банк» до суду повторно не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить підпис в поштовому повідомленні.
3-ті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. В судове засідання не з»явилися.
31 жовтня 2017 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрите провадження у справі і призначено до розгляду на 06 грудня 2017 року. Слухання справи відкладалося з різних причин.
Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_5, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом при розгляді справи встановлено, що 28 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір за №SME0009159, згідно з умовами якого останній отримав кредит в сумі 290000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5% річних, на строк 60 місяців.
З метою забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором від 28 лютого 2008 року між ТОВ Фірма «Стріла» та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено договір іпотеки за №SME0009159/1, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку банку нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Заливна, буд. 1.
08 грудня 2012 року ТОВ Фірма «Стріла», ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» укладено додатковий договір до Договору іпотеки №SME0009159/1 від 28 лютого 2008 року, за яким позивач ОСОБА_1 виступив майновим поручителем у зв»язку з набуттям права власності на частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Заливна, буд. 1.
За заявою ПАТ «Альфа-Банк» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 15 лютого 2016 року вчинив виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на вказане нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Заливна, будинок 1 з метою погашення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 23 лютого 2015 року по 20 січня 2016 року у загальному розмірі 290 000 доларів США.
У спірному виконавчому написі зазначено, що власниками вказаного предмета іпотеки є Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Стріла» та ОСОБА_1.
Стосовно заявлених позовних вимог суд зазначає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного:
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов»язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв»язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункти 2.2, 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ цього ж Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Так, п.п.1, 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.
Зокрема, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов»язання (п. 1 Переліку документів).
В той же час, одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов»язанням до закінчення строку виконання основного зобов»язання, подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов»язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов»язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв»язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов»язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Отже, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Таким чином, для вирішення питання щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мають бути встановлені: належність у кредитора права звернення стягнення на предмет застави для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також необхідно встановити наявність (відсутність) об»єктивних обставин, коли виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.
Крім того, з»ясовуючи питання про строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, необхідно врахувати, що згідно правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
Як вбачається з оспорюваного виконавчого напису нотаріуса від 15 лютого 2016 року, строк, за який проводиться стягнення для задоволення вимог банку на суму 290 000 доларів США, становить з 23 лютого 2015 року по 20 січня 2016 року та складається із: заборгованості за кредитом в сумі 222397,86 доларів США та заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 76971,17 доларів США.
Однак, у досудовій вимозі банку, направленій 14 січня 2016 року на адресу позивача, вказана заборгованість визначена станом на дату розрахунку 28 грудня 2015 року, проте, в такому ж самому розмірі, що і на виконавчому написі нотаріуса.
Останній платіж по кредиту був здійснений 28 грудня 2012 року, що вбачається з розрахунку заборгованості.
Також у довідці розрахунку заборгованості станом на 20 січня 2016 року за кредитним договором № SME0009159 від 28 лютого 2008 року вказано, що прострочення платежу складає 1854 днів.
Отже, прострочення виконання зобов»язань за вказаним даним кредитним договором відбулося більше 5 років.
Згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, викладеному у додатку №1 до кредитного договору №SME0009159 від 28 лютого 2008 року, датою сплати щомісячного платежу є 23 число кожного місяця.
Отже, днем, коли банк довідався або повинен був довідатись про порушення свого права є наступний після настання сплати чергового платежу день, тобто, 24 січня 2013 року.
Таким чином, строк, протягом якого міг бути вчинений виконавчий напис, обчислювався саме з 24 січня 2013 року і закінчився 24 січня 2016 року (24 січня 2013 року + 3 роки).
Однак, враховуючи, що виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки був вчинений нотаріусом лише 15 лютого 2016 року, тобто поза межами трирічного строку з дня виникнення у ПАТ «Альфа-Банк» права вимоги за кредитним договором №SME0009159 від 28 лютого 2008 року, тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню як такий, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства.
Судом також встановлено, що згідно Договору про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю від 12 серпня 2013 року, що посвідчений Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 припинено спільну часткову власність ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Стріла», а ОСОБА_1 перейшло у приватну власність в будинку під номером 1 в місті Суми по вулиці Заливній під літерою А об»єкт №2, а саме: приміщення №1 площею - 43, 2 кв.м., приміщення №2 площею - 20,7 кв.м., туалет №4 площею - 2,0 кв.м., кабінет №5 площею - 9,5 кв.м., знаходиться на першому поверсі будівлі.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкта нерухомого майна на сторінці 32 зазначено, що право власності на нежиле приміщення, об»єкт №2 за адресою: м. Суми, вул. Заливна, буд. 1 (загальна площа 75, 4 кв.м., опис: приміщення №1 площею - 43,2 кв.м., приміщення №2 площею -20,7 кв.м., туалет №4 площею - 2,0 кв.м., кабінет №5 площею-9,5 кв.м.) належить не позивачу ОСОБА_1, а ОСОБА_7 на підставі договору міни, що посвідчений 26 грудня 2014 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (номер запису про право власності 8271788).
При цьому, в даній Інформаційній довідці відсутній запис про знаходження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 в іпотеці ПАТ «Альфа-Банк».
Тобто судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис №2314, відносно предмету іпотеки за адресою: м. Суми, вул. Заливна, буд. 1, право власності на який позивачу ОСОБА_1 не належить.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс 17 та постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15.
Таким чином, існують підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 15 лютого 2016 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Заливна, буд. 1, а тому суд вважає за необхідне позов задоволити і визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2314, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 15 лютого 2016 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення, загальною площею 303,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Заливна, буд. 1.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2314, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 15 лютого 2016 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення, загальною площею 303,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Заливна, буд. 1.
Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Альфа-Банк»( місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна,4/6, ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1,зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2єва, буд.№24 Б, кВ.№96, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 02 квітня 2018 року.
СУДДЯ КЛИМЕНКО А.Я.