29 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/530/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі № Б-13785/0-10594/0/6-17 від 04.08.2017 р. та зобов'язати розглянути заяву від 26.06.2017 р. та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач всупереч вимогам законодавства відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не зважаючи на те, що позивачем виконано всі вимоги, передбачені законом для отримання такого дозволу.
З поданого до суду відзиву на позовну заяву представник відповідача посилався на те, що позивач не дотримався всіх вимог законодавства для надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому він не набув права "правомірного очікування", яке б підлягало судовому захисту (а.с.39-42).
Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 26.06.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2, га, на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (за межами населених пунктів, біля с. Павлівка) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі для ведення особистого селянського господарства. До заяви позивач додав: копію паспорту та коду; копію висновку Павлівської сільської ради; копію документів на нерухоме майно; графічні додатки з відображенням бажаного місця розташування (а.с.5-25, 27)
Розглянувши подані позивачем документи відповідач своїм листом № Б-13785/0-10594/0/6-17 від 04.08.2017 року повідомив, що Законом України "Про охорону земель" визначено правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля. Тому, з метою раціонального використання земельних ділянок, Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області. Враховуючи викладене Головне управління вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви (а.с.28).
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Проаналізувавши зміст листа відповідача суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою та суттю даний лист фактично є рішенням, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частина 2 ст. 22 ЗК України вказує, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Так, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України,
Зокрема, ч. 6 ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі(у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч.7 ст.118 відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Матеріали справи свідчать, що відмова у наданні позивачу такого дозволу аргументовані тим, що Законом України "Про охорону земель" визначено правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля. З метою раціонального використання земельних ділянок, управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області.
Відтак, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачем з непередбачених законом та не підтверджених документально підстав було відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з метою ведення особистого селянського господарства.
Суд зазначає, що лист відповідача від 04.08.2017 р. № Б-13785/0-10594/0/6-17 щодо розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і викладена в ньому позиція (фактична відмова) у надані дозволу, не містить визначених ст.118 Земельного кодексу України, підстав для відмови у задоволенні заяви та вмотивованої відмови у його наданні, що не може бути визнано судом правомірним.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову відповідача, викладену у листі № Б-13785/0-10594/0/6-17 від 04.08.2017 р., підлягають задоволенню.
Разом з тим, з огляду на положення КАС України суд зазначає, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади, перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень та виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.14 р. № 21-11а14.
Враховуючи, що відповідачем не розглянуло заяву позивача по суті та у встановленому законом порядку, однак фактично відмолено у наданні дозволу на розроблення документації, у суду немає підстав для зобов'язання останнього надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, а тому в задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача вчинити певні дії слід відмовити. Разом з тим, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права є зобов'язання відповідача належним чином розглянути заяву від 26.06.2017 р., оскільки саме по собі судове рішення про визнання відмови у наданні дозволу протиправною не відновлює порушеного права позивача.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладену в листі 04 серпня 2017 року №Б-13785/0-10594/0/6-17.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 червня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 (ід. номер: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код 39767636) судовий збір в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп..
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_3