28 березня 2018 року м. Ужгород№ 807/102/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач - Головне управління державної фіскальної служби у Закарпатській області - представник - не з'явився;
відповідач - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89" - представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області в особі представника Подойма Наталії Віталіївни до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89" про стягнення податкового боргу, -
13 лютого 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Головне управління державної фіскальної служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) особі представника Подойма Наталії Віталіївни (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, РНОКПП 26572383347) до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89" (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Шевченка, будинок 43, код ЄДРПОУ 364228735), якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі представника позивача; 3. Винести судове рішення, яким стягнути податковий борг з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №89", код ЄДРПОУ - 05480507 із місцезнаходженням: 89656, Закарпатська обл., Мукачівський район, с. Горонда, вул. Елеваторна, буд. 9 у розмірі 14 836,04 грн., зокрема по платежу 52 18010100 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" у розмірі 12 592,14 грн. в т.ч. пеня в сумі 19,93 грн.; по платежу 51 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" у розмірі 813,68 грн. в т.ч. пеня в сумі 813,58 грн.; по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених у Україні товарів, робіт (послуг)" у розмірі 1430,22 грн. в т.ч. пеня в сумі 381,58 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках."
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що станом на 02 лютого 2018 року за відповідачем рахується податком борг у розмірі 14836,04 грн., а саме: по платежу 52 18010100 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" у розмірі 12592,14 грн. в т.ч. пеня в сумі 19,93 грн.; по платежу 51 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" у розмірі 813,68 грн. в т.ч. пеня в сумі 813,58 грн.; по платежу 30 14010100 "Податок на додану вартість із вироблених у Україні товарів, робіт (послуг)" у розмірі 1430,22 грн. в т.ч. пеня в сумі 381,58 грн.. Вказаний боргу відповідачем не сплачений.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, відповідно до пункту 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд розглядати справу за наявними матеріалами, без участі представника інспекції (а.с. 17).
Відповідач у судове засідання не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України. Заперечення проти позову суду не надано.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, Дочірньє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №89" знаходиться за адресою: область, Мукачівський район, с. Горонда, вул. Елеваторна, 9, код ЄДРПОУ 05480507 (а.с.а.с. 21-23).
Відповідно до статті 46 пункту 46.1 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до статті 49 пункту 49.1 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до статті 57 пункту 57.1 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідачем до контролюючого органу самостійно було подано: звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19 лютого 2015 року № 1500002962 за 2015 рік, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2332,47 грн. (по 583,00 грн. за І-III квартали та 583,47 грн. за IV квартал). Проте самостійно задекларована сума податку сплачена Відповідачем лише частково - у розмірі 1166,00 грн. Залишок несплаченої суми боргу становить 1166,47 грн. (а.с.а.с. 19, 20); звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 16 лютого 2016 року № 1600002829 за 2016 рік, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5277,74 грн. (по 1319,00 грн. за І-ІІI квартали та 1320,74 грн. за IV квартал). Проте самостійно задекларована сума податку залишається відповідачем не сплаченою у повному обсяз (а.с.а.с. 44, 45); звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 20 лютого 2017 року № 1700009445 за 2017 рік, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 6128 грн. (по 1532 грн. за кожен квартал). Проте самостійно задекларована сума податку залишається відповідачем не сплаченою у повному обсязі (а.с.а.с. 42, 43); звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19 лютого 2015 року №1500002962 за 2015 рік, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 13897,38 грн. (по 3474 грн. за І-ІIІ квартали та 3475,38 грн. за IV квартал). 20 грудня 2017 року відповідачем було подано уточнюючу декларацію № 22471 та зменшено податкове зобов'язання на 3475,28 грн. Залишок несплаченої суми боргу становить 0,10 грн. (а.с.а.с. 40,41)
Відповідно до статті 46 пункту 46.1 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до статті 49 пункту 49.1 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до статті 57 пункту 57.1 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 56 пункту 56.11 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Головним управлінням ДФС у Закарпатській області було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати податку на додану вартість податкової звітності відповідачем. За результатами вищевказаної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки від 18 жовтня 2017 року № 685/12-01/5480507 (а.с. 37).
На підставі даного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0020761201 від 03 листопада 2017 року, яким нараховано суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 1048,64 грн. (20% від суми сплаченого боргу) (а.с. 34).
Відповідно до статті 129 пункту 4 ПК України грошовими зобов'язаннями визначеними підпунктами 129.1.1 та 129.1.2. пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), на в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Контролюючим органом у відповідності до статті 129 ПК України було нараховано пеню за порушення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, яка складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 19,93 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 813,58 грн.,з податку на додану вартість - у розмірі 6781,72 грн., та із земельного податку - у розмірі 76809,81 грн., податку на додану вартість із вироблених у Україні товарів, робіт (послуг) в сумі 381,58 грн. Вказана сума пені залишається відповідачем несплаченою в повному обсязі.
Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно статті 59 пункту 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Зазначене судом податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачеві (а.с. 11).
Згідно зі статтею 59 пунктом 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу було вручено відповідачу податкову вимогу від 08 вересня 2017 року № 6595-17, що підтверджується особисто підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення, про її отримання 23 жовтня 20017 року (а.с. 38).
При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковою (інтегрованою) карткою платника податків та розрахунком податкового боргу ( а.с.а.с. 24-32,35,46).
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 102 пункту 102.4 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, такі відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.
Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) особі представника Подойма Наталії Віталіївни (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, РНОКПП 26572383347) до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89" (90600, Закарпатська область, м.Рахів, вул. Шевченка, будинок 43, код ЄДРПОУ 364228735) - задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89" (89656, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Горонда, вул. Елеваторна, 9, код ЄДРПОУ 05480507) податковий борг у розмірі 14 836,04 (чотирнадцяти тисяч вісімдесяти тридцяти шести грн. 04 коп.) грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 28 березня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 02 квітня 2018 року.
СуддяС.Є. Гаврилко