ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2018Справа № 910/1189/18
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
(м. Київ)
до Комунального підприємства "Київпастранс" (м. Київ)
про стягнення 16 156,40 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 16 156,40 грн. страхового відшкодування.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем страхового відшкодування за пошкодження застрахованого у позивача транспортного засобу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.18. відкрито провадження у справі № 910/1189/18 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
16.02.18. відповідачем через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав відсутності обґрунтованого оціненого розміру заподіяного збитку власнику автомобіля Toyota, д.р.н. НОМЕР_1.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
23.09.15. між позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник, Вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 35246Га05АВ (Договір), відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу Toyota, д.р.н. НОМЕР_1. Даний Договір укладено строком з 24.09.15. по 23.09.16.
17.02.16. по проспекту Московському 9 в місті Києві із застрахованим згідно умов Договору автомобілем марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_1 сталася подія, що має ознаки страхового випадку, а саме обриву на застрахований ТЗ електричного дроту тролейбусної лінії, внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження.
Внаслідок вказаної події було пошкоджено автомобіль Toyota, д.р.н. НОМЕР_1, власнику вказаного транспортного засобу була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до рахунку-фактури від 19.02.16., складеної за системою Audatex ремонтної калькуляції № 1.003.16.0 від 19.02.16., страхового акту від 26.02.16. становить 16 156,40 грн., яка була виплачено позивачем платіжним дорученням № 226646 від 29.02.16.
Згідно зі ст. 29 п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Згідно з листом Верховного Суду України від 19.07.11. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, на противагу твердженням відповідача, ні нормами законодавства про страхування, ні договором страхування, укладеним між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням виключно звіту суб'єкта оціночної діяльності, а тому, правомірним є визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі рахунку-фактури від 19.02.16., складеної за системою Audatex ремонтної калькуляції № 1.003.16.0 від 19.02.16.
Крім того, жодних заперечень чи скарг від Страхувальника не надходило, отже сума, визначена позивачем, була прийнята та погоджена Страхувальником.
З огляду на вказане суд приймає вказані документи як належний доказ розміру матеріальної шкоди.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Висновком інспектора поліції відділу поліції № 1 Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції в місті Києві по матеріалам перевірки ЖЄО № 9961 від 22.02.16. встановлено, що падіння електричного дроту тролейбусної лінії на автомобіль марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_1 сталась внаслідок обриву такого електричного дроту в м. Києві по проспекту Московському, 9
У відповідності до відповіді КП «Київпасранс» № 053/01/4257 від 27.12.17. балансоутримувачем контактної тролейбусної мережі на проспекті Московському в м. Києві є Відокремлений підрозділ КП «Київпастранс» Служба енергетичного забезпечення та зв'язку.
Оскільки відповідач є балансоутримувачем колійного господарства міського наземного електричного транспорту, контактної мережі трамвайних та тролейбусних ліній, кабельної мережі, тягових підстанцій, спеціалізованого рухомого складу, та транспортних засобів, комплексу програмно-технічних засобів автоматизованої системи диспетчерського управління міським пасажирським транспортом м. Києва, він відповідно до законодавства зобов'язана утримувати їх у належному стані, в тому числі здійснювати відповідні заходи для запобігання пошкодження майна громадян внаслідок обриву контактної тролейбусної мережі.
Позивач двічі звертався до відповідача з претензіями про відшкодування шкоди, однак. Відповіді на такі претензії та доказів оплати пред'явлених до стягнення грошових коштів сторонами до матеріалів справи не подано.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, з огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1 762 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 16 156 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 40 коп. страхового відшкодування та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко