ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.03.2018Справа №910/10/18
За позовомКомунального підприємства Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос"
простягнення 358 515,61 грн.
Суддя Бойко Р.В.
при секретарі судового засідання Бариновій О.І.
Представники сторін:
від позивача:Христенко С.В.
від відповідача:Шейко В.В.
вільний слухач:ОСОБА_3
У грудні 2017 року Комунальне підприємство Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва" (надалі - Підприємство) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос" (надалі - Товариство) про стягнення 358 515,61 грн., з яких 138 636,96 грн. - попередня оплата за договором підряду №5 від 20.04.2017, 5 613,22 грн. - інфляційні витрати, 1 754,80 грн. - 3% річних, 106 750,46 грн. - пеня в розмірі 0,5% від суми попередньої оплати за кожен день прострочення, 28 123,50 грн. - пеня в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, 13 863,67 грн. - штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт понад 30 днів, 63 773,00 грн. - штраф у розмірі 0,2% від вартості невиконаних робіт понад 30 днів та у розмірі 0,1% за кожні наступні 10 днів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не приступив до виконання своїх зобов'язань за договором підряду №5 від 20.04.2017 (надалі - Договір) з виконання підрядних робіт по будівництву відкритого спортивного майданчику із штучним покриттям та ним відповідно не освоєно сплачену позивачем попередню оплату за вказаним договором підряду, у зв'язку з чим Комунальне підприємство Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос" сплачену ним суму попередньої оплати та штрафні санкції.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2018 (після усунення позивачем недоліків позовної заяви, які стали підставою для залишення її без руху, згідно ухвали суду від 09.01.2018) відкрито провадження у справі №910/10/18 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2018.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2018 відмолено у задоволенні клопотання відповідача про об'єднання справ в одне провадження.
Суть заперечень відповідача проти позовних вимог, наведених у відзиві, що надійшов до суду 05.02.2018, зводиться до того, що ним виконано підрядні роботи у визначений Договором строк, а позивач починаючи з липня 2017 року ухиляється від підписання актів виконаних робіт.
Суть відповіді позивача на відзив, яка надійшла до суду 19.02.2018, зводиться до того, що відповідач зобов'язаний був виконати підрядні роботи до 31.07.2017, проте ТОВ "Укрбілрос" лише у вересні 2017 року було направлено позивачу акти прийому-здачі виконаних робіт. Крім того, позивач вказує, що відповідачем не було усунено зауваження позивача, а тому відповідно останнім вказані акти не підписані.
Суть заперечень відповідача на відповідь позивача, які надійшли до суду 20.02.2018, полягає у тому, що за доводами ТОВ "Укрбілрос" акти прийому-здачі виконаних робіт за спірним договором та відповідні документи, передання яких замовнику передбачене Договором, були направленні позивачу листом від ІНФОРМАЦІЯ_2. Щодо тверджень позивача про направлення відповідачу зауважень щодо усунення недоліків, то ТОВ "Укрбілрос" вказує, що вказаного листа з зауваженнями відповідач не отримував, зауваження, що надані до листа не містять підпису особи, що їх склала. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не було направлено відповідачу жодного обґрунтованого зауваження у десятиденний строк з моменту передання актів виконаних робіт.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2018 у справі №910/10/18 відмовлено Підприємству у задоволенні клопотання про призначення комплексної будівельно-економічної експертизи у зв'язку з відсутністю необхідності у її проведенні для вирішення даного спору, а долучені до вказаного клопотання докази залишено без розгляду з тих підстав, що вони подані з пропуском встановленого ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу строку та не були заздалегідь надіслані/надані відповідачу, як це передбачено ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/10/18 та призначено її до розгляду по суті на 22.03.2018.
В судове засідання 22.03.2018 представники учасників справи з'явились, надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а відповідач - заперечує проти них та просить відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 22.03.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
20.05.2017 між Комунальним підприємством Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос" (підрядник) укладено Договір підряду №5 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 від 29.05.2017 до Договору) підрядник зобов'язується виконати роботи згідно робочого проекту по об'єкту Реконструкція відкритого спортивного майданчику зі штучним покриттям з тренажерами, розміром 7х17 метри, на території Лиманського НВК "Гімназія-загальноосвітній навчальний заклад І ступеню" за адресою: вул. Незалежності, 44, м. Лиман, Донецька область, а замовник - прийняти і сплатити за виконані роботи.
Надалі судом будуть цитуватись умови Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 від 29.05.2017 до Договору.
Склад робіт та строки виконання основних етапів робіт визначаються календарним планом робіт (Додаток №2 до цього Договору), який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.3 Договору (п. 1.2 Додаткової угоди №1 від 29.05.2017)).
У пункті 3.1 Договору сторони погодили, що договірна ціна робіт є твердою та визначається в Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору, і становить 198 052,80 грн. у тому числі ПДВ 20% - 33 008,80 грн.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі 70%, що становить 138 636,96 грн. у тому числі ПДВ 20% - 23 106,16 грн., від ціни Договору, визначеної пунктом 3.1 даного Договору для виконання робіт, зазначених у п. 1.1 цього Договору, у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №117 від 23.04.2014 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Підрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату на виконання робіт протягом 85 календарних днів з дати отримання попередньої оплати. По закінченню терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику, а у разі неповернення, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від суми попередньої оплати за кожен день прострочки.
Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись на підставі акту прийому-здачі виконаних робіт за формами КБ-2в, КБ-3, до яких повинні додаватись сертифікати на матеріали, виконавча документація, документи, що підтверджують вартість матеріалів та паспорти на обладнання, акти випробування обладнання та інша документація згідно з чинним законодавством за повністю завершені роботи. Недоліки у виконанні робіт, виявлені у процесі приймання закінчених робіт, які виникли з вини підрядника, повинні бути усунуті підрядником протягом строків, визначених замовником. По факту виконання робіт підрядник складає та надає замовнику акт виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником акти виконаних робіт або надати обґрунтовану письмову відмову від їх підписання протягом 10 календарних днів з дня одержання. У разі ненадання замовником обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт у вказаний строк, роботи згідно даних актів виконаних робіт вважаються виконаними та прийнятими замовником і підлягають оплаті (п. 4.2 Договору).
Згідно пункту 4.5 Договору замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від оплати за Договором у разі порушення підрядником строків виконаних робіт за договором.
У пункті 5.1 Договору сторони погодили, що початок та закінчення виконання робіт визначається сторонами даного договору в календарному плані. Підрядник має право не приступати до виконання робіт у разі невиконання замовником зобов'язань, передбачених пунктом 4.1 Договору. Строки виконання робіт в даному випадку збільшуються на період невиконання замовником вказаних зобов'язань. Підрядник може виконати роботи достроково. Календарний план (Додаток №2) та план фінансування будівництва (додаток №3) є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 8.2 Договору за порушення строків виконання робіт з підрядника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості, а у разі здійснення попередньої оплати підрядник, крім сплати штрафних санкцій, повертає замовнику неосвоєні вчасно кошти з урахуванням індексу інфляції. Крім сплати штрафних санкцій підрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за цим Договором. У випадку прострочення підрядником строків здачі робіт замовнику більш ніж на 30 календарних днів, підрядник сплачує замовник штраф у розмірі 0,2 відсотка від вартості робіт за договором та за кожні наступні 10 днів прострочення штраф у розмірі 0,1 відсотка від договірної вартості робіт.
У пункті 14.3 Договору зазначено, що до договірної документації, крім Договору входять:
- проектно-кошторисна документація (згідно акту прийому-передачі);
- договірна ціна з кошторисами (Додаток №2);
- план фінансування будівництва (Додаток №3).
Перелічені документи набувають статусу договірних після підписання Договору.
У відповідності до Графіку виконання робіт (у редакції Додаткової угоди №1) підрядні роботи відповідачем повинні були бути виконані у квітні-липні 2017 року.
Позивачем на виконання своїх зобов'язань за п. 4.1 Договору було перераховано відповідачу суму попередньої оплати у розмірі 138 636,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 від 26.04.2017.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача (викладеними у позовній заяві) про те, що відповідач, незважаючи на те, що Підприємством перераховано суму попередньої оплати за договором, не приступив до виконання підрядних робіт з реконструкції об'єкту, а відтак у нього наявний обов'язок згідно п. 4.1 Договору повернути неосвоєну суму попередньої оплати у повному обсязі та сплатити передбачені Договором штрафні санкції.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Укладений між Підприємством та Товариством Договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються, в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.
Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Оскільки, у п. 4.1 Договору сторонами передбачена попередня оплата виконаної роботи у розмірі 70% від ціни Договору, що становить 138 636,96 грн., замовником було перераховано підряднику вказану суму коштів, що підтверджується платіжним дорученням №5 від 26.04.2017.
Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як вбачається з п. 1.2 Договору та Графіку виконання робіт (у редакції Додаткової угоди №1) підрядник зобов'язаний був виконати підрядні роботи до липня 2017 року.
Приписами частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України передбачено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Таким чином, відповідач повинен був виконати підрядні роботи за Договором до 31.07.2017.
Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що відповідачем не лише не виконано підрядних робіт у визначений Договором строк (тобто, до 31.07.2017), а й навіть не почато виконання таких робіт у зв'язку з чим просив суд стягнути з Товариства суму сплаченої ним попередньої оплати, оскільки остання не використана підрядником та у відповідності до п. 4.1 Договору підлягає поверненню замовнику.
Проте в подальшому у своїй відповіді на відзив Підприємство змінило свої твердження про те, що Товариство не приступило до виконання своїх зобов'язань за Договором підряду, на твердження про невиконання підрядних робіт у визначений Договором строк. Представником позивача підтверджено в судовому засіданні, що відповідач приступив до виконання робіт за Договором, проте вказував, що з огляду на те, що сторонами не підписано актів прийому-передачі робіт за формами КБ-2в, КБ-3, то роботи вважаються не виконаними.
Положеннями частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
На підставі наведеної норми господарського процесуального закону суд приходить до висновку, що викладені позивачем доводи щодо того, що Товариство не приступило до виконання робіт за Договором є необґрунтованими та не відповідають дійсності.
Зважаючи, що Підприємством в подальшому було надано пояснення та докази того, що між сторонами велась поштова переписка з приводу прийняття виконаних за Договором робіт ще у липні 2017 року, суд приходить до висновку, що станом на дату складення даної позовної заяви (вих. №06-21/12/2017 від 21.12.2017) та станом на дату звернення із даним позовом до суду (26.12.2017) позивачу було достеменно відомо, що відповідач приступив до виконання робіт та в будь-якому разі освоїв (принаймні частково) суму попередньої оплати, сплачену Підприємством.
Більше того, відповідачем було долучено до відзиву видаткові накладні №51 від 09.06.2017 на суму 459 480,24 грн., №52 від 16.05.2017 на суму 187 658,89 грн., №38 від 30.04.2017 на суму 580 664,40 грн., №74 від 30.06.2017 на суму 113 678,16 грн., №РН-151 від 24.05.2017 на суму 23 136,00 грн., №РН-104 від 28.04.2017 на суму 11 568,00 грн. на підтвердження понесених ним витрат для закупівлі будівельних матеріалів, необхідних для виконання підрядних робіт за укладеними між сторонами у квітні 2017 року Договорами підряду №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 12 щодо реконструкції спортивних об'єктів у Донецькій області.
Наведені докази з урахуванням того, що на розгляді господарського суду міста Києва перебувають тотожні позовні вимоги Підприємства до Товариства за кожним із наведених договорів, окрім Договору підряду №8, (справи №910/10/18, №910/11/18, №910/24/18, №910/25/18, №910/28/18, №910/29/18, №910/30/18, №910/31/18, №910/33/18), в яких заявлено тотожні вимоги по поверненню сплачених позивачем сум попередньої оплати в повному обсязі, спростовують доводи Підприємств про не освоєння Товариством сум попередньої оплати в повному обсязі.
Попри це, частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відтак, відповідач на виконання своїх зобов'язань за Договором зобов'язаний був виконати підрядні роботи до 31.07.2017.
Позивач факт виконання відповідачем робіт за Договором заперечує та вказує, що Товариством лише 04.09.2017 було надано Підприємству акти прийому-здачі виконаних робіт за формами КБ-2в, КБ-3, проте позивачем 12.09.2017 було надано зауваження, які до теперішнього часу не усунуті. Крім того, Підприємство зазначає, що відповідачем не надано разом із актами сертифікати на матеріали, виконавчу документацію, документи, що підтверджують вартість матеріалів та паспорти на обладнання, акти випробування обладнання та іншу документацію згідно з чинним законодавством за повністю завершені роботи, як це передбачено п. 4.2 Договору.
На думку позивача, наведені обставини підтверджують факт невиконання Товариством підрядних робіт у визначений Договором строк, проте суд не погоджується з такими доводами Підприємства з огляду на наступне.
По-перше, відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання відповідачем робіт.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі №922/4783/16, від 23.02.2015 у справі №910/7686/13, від 11.05.2012 у справі №21/5005/14068/2011 та в п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)".
З відповіді позивача вих. №02-09/01/2018 від 09.01.2018 на претензію відповідача (№2 від 18.12.2017) вбачається, що Підприємство підтверджує, що ним було одержано від Товариства 11.07.2017 та 28.07.2017 акти прийому-передачі виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3 разом із документами, передбаченими п. 4.2 Договору.
Крім того, як вбачається із листа Товариства №1907/2017-3 від ІНФОРМАЦІЯ_2, який був одержаний позивачем ІНФОРМАЦІЯ_2 (вх. №1-19/07/2017), на усунення зауважень Підприємства відповідачем було надано позивачу у відповідності до п. 4.2 Договору документи, зокрема, загальний журнал робіт, виконавчу схему фундаментів огорожі, виконавчу схему "пирогоснования", виконавчу схему на установку закладних деталей тренажерів, акти прихованих робіт, фото виробництва робіт, довідки КБ-3, сертифікати та паспорти на будівельні матеріали, акт прийому передачі об'єкта будівництва, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат.
Тобто, суд приходить до висновку, що ще з 11.07.2017 між сторонами розпочався процес приймання-передавання виконаних підрядних робіт та усунення недоліків, однак сторонами не надано суду доказів з приводу вказаних обставин, а відтак у суду відсутня можливість надати правову оцінку вказаним діям сторін на предмет їх відповідності умовам Договору та положенням чинного законодавства.
Згідно умов п. 4.2 Договору замовник зобов'язаний підписати подані підрядником акти виконаних робіт або надати обґрунтовану письмову відмову від їх підписання протягом 10 календарних днів з дня одержання. У разі ненадання замовником обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт у вказаний строк, роботи згідно даних актів виконаних робіт вважаються виконаними та прийнятими замовником і підлягають оплаті (п. 4.2 Договору).
Позивач вказує, що листом №02-28/07/2017 від 28.07.2017 ним було обґрунтовано причини відмови від підписання наданих відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 актів, однак ним не надано жодних доказів направлення вказаного листа відповідачу.
Більше того, в своїй позовній заяві позивач взагалі не посилався на будь-які взаємовідносини сторін з приводу приймання-передавання виконаних підрядних робі у липні-серпні 2017 року, а лише зазначав про направлення 12.09.2017 зауважень, які відповідачем не були усунуті, та відповідно до даної позовної заяви Підприємством не залучено жодних документів (листів) сторін з приводу прийняття робіт у липні-серпні 2017 року.
У зв'язку з невиконанням Підприємством своїх зобов'язань з прийняття виконаних робіт Товариством було направлено йому претензію №0708/2017-2 від 07.08.2017, яка була одержана представником відповідача 10.08.2017, що підтверджується доданою відповідачем до відзиву експрес-накладною №59000274256597.
Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок позивача подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, зважаючи на те, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано того, що Товариством було надано Підприємству акти за формами КБ-2в та КБ-3 разом із документами, передбаченими п. 4.2 Договору ще у липні 2017 року (зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_2), а позивачем не доведено направлення відповідачу обґрунтованих зауважень або відмови від підписання вказаних актів протягом 10 календарних днів з дня їх одержання, суд приходить до висновку, що підрядні роботи за Договором є такими, що прийняті Підприємством.
Крім того, про правомірність таких висновків також свідчить додана відповідачем до відзиву копія видання "Залізничник Донбасу" №28 від 29 липня - 4 серпня 2017 року, в якій міститься стаття під назвою "Лиман обновляется на глазах".
Так, вказана стаття містить інформацію щодо відкриття головою Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військово-цивільної адміністрації) ОСОБА_4 спортивного майданчику саме на території Лиманського НВК "Гімназія-загальноосвітній навчальний заклад І ступеню", містить фото вказаних спортивних майданчиків з присутніми на них дітьми та підлітками, які займаються на тренажерах. Крім того, згідно даної статті головою Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_4 було вручено ще шість сертифікатів на спортивні майданчики, окрім цього.
До того ж, матеріали справи також містять надані відповідачем фотографії об'єкту будівництва як станом на 10.08.2017, так і станом 05.03.2018 (автентичність яких позивачем не заперечувалась), з яких вбачається, що саме цей майданчик був урочисто відкритий ІНФОРМАЦІЯ_2 головою Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_4
Аналогічна інформація міститься і в інформаційних ресурсах в мережі Інтернет, зокрема:
- на порталі "Новини Лиманщини" за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (новина від ІНФОРМАЦІЯ_2, публікація " ІНФОРМАЦІЯ_3");
- на порталі "Антикризовий медіа-центр" за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/ (новина від ІНФОРМАЦІЯ_2, публікація "ІНФОРМАЦІЯ_5").
Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
З огляду на наведене, завершення будівельних робіт та відкриття спірного спортивного майданчику для загального користування (принаймні ІНФОРМАЦІЯ_2), на думку суду, є загальновідомими обставинами, оскільки вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі, а також наведені обставини підтверджуються публікаціями в засобах масової інформації та в мережі Інтернет, зокрема, на офіційному урядовому порталі Донецької обласної державної адміністрації (публікація від ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_7" (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_6/).
Наведені інформаційні ресурси та публікація на офіційному урядовому порталі Донецької обласної державної адміністрації спростовує доводи представника позивача, що у наданій відповідачем копії видання "Залізничник Донбасу" №28 від 29 липня - 4 серпня 2017 року міститься недостовірна інформація.
Крім того, суд не вбачає підстав вважати, що посадова особа - голова Донецької обласної державної адміністрації міг допустити знаходження дітей та підлітків на об'єкті незавершеного будівництва, який побудований з грубими порушеннями, не відповідає технічній документації та роботи за яким не прийняті позивачем.
В той же час, суд з метою постановлення мотивованого судового рішення, в якому необхідно надати оцінку всім доречним доводам сторін у справі, вважає за необхідне надати правову оцінку доводам позивача щодо невідповідності виконаних робіт умовам Договору та обґрунтованості відмови позивача від підписання актів за формами КБ-2в та КБ-3.
Так, позивач зазначає, що ним було обґрунтовано відмовлено у підписанні спірних актів, одержаних від позивача ІНФОРМАЦІЯ_2, з посиланням на лист №02-28/07/2017 від 28.07.2017.
По-перше, ухвалою суду від 15.03.2018 не прийнято до розгляду вказаний лист Підприємства з підстав, наведених у вказаній ухвалі (несвоєчасність подання).
По-друге, зі слів представника позивача, у вказаному листі Підприємство підтверджує факт одержання від Товариства актів прийому-здачі виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3, загального журналу робіт, виконавчої схеми фундаментів огорожі, виконавчої схеми вузла "пирооснования", виконавчої схеми на установку закладних деталей тренажерів, акти прихованих робіт, фото виробництва робіт сертифікатів на матеріали, підсумкової відомості ресурсів та разрахунку загальновиробничих витрат по об'єкту "Реконструкція відкритого спортивного майданчику зі штучним покриттям з тренажерами, розміром 7х17 метри, на території Лиманського НВК "Гімназія-загальноосвітній навчальний заклад І ступеню" за адресою: вул. Незалежності, 44, м. Лиман, Донецька область", однак зазначає, що не може підписати акти прийому-здачі виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3 з огляду на: 1) невідповідність акту виконаних робіт договірній ціні; 2) головним архітектором проекту ОСОБА_5 під час перебування на будівельному майданчику 03.07.2017 було виявлено порушення щодо додержання проектно-кошторисної документації.
Щодо виявлених ОСОБА_5 порушень суд зазначає наступне.
Відповідачем до свого відзиву було долучено лист Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, який здійснював авторський нагляд, згідно якого останнім було перевірено основу 7 спортивних майданчиків та зроблено загальний висновок щодо всіх майданчиків в цілому, який зводився до того, що "присутні порушення в товщині окремих слоїв конструктиву на спортивних майданчиках, що не принципово відрізняється від проектного рішення. В цілому товщина основ витримана та досягає від 210 до 280 мм (в центрі майданчику). Остаточне рішення щодо введення об'єктів в експлуатацію погодити з замовником.".
При цьому як вбачається із додатків до листа Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (Додаток №5) по об'єкту "Реконструкція відкритого спортивного майданчику зі штучним покриттям з тренажерами, розміром 7х17 метри, на території Лиманського НВК "Гімназія-загальноосвітній навчальний заклад І ступеню" за адресою: вул. Незалежності, 44, м. Лиман, Донецька область" товщина основ досягає від 250 до 270 мм (в центрі майданчику), в той час як згідно робочого проекту ("Состав основания под тренажерную площадку") товщина основи визначена в межах від 230 мм до 310 мм.
Тобто, особою, з якою позивачем укладено договір авторського нагляду за будівництвом та який є автором проекту (ОСОБА_6О.) за наслідками огляду спірного об'єкту підтверджено відповідність обсягів виконаних робіт та факт їх виконання станом на 03.07.2017.
Щодо невідповідності виконаних робіт договірній ціні, то суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Товариство вказує, що сторонами було узгоджено, що на приготування важкого бетону з щебеню, клас бетону В15 необхідно було витратити 0,02244 кубічні метри бетону - 600х600, однак коли підряднику були доставлені тренажери (під установку яких і виконувались відповідачем роботи з реконструкції відкритого спортивного майданчику) виявилось, що відповідно до Керівництва з експлуатації (доданої відповідачем до заперечень на відповідь на відзив) приямок необхідно було зробити більшим (700х700) та заповнити його бетоном малої фракції та звеличити приямки на 30%. Відповідачем було демонтовано вже створену конструкцію та перероблено її у відповідності до вимог Керівництва з експлуатації тренажерів. При цьому, відповідач стверджує, а позивачем не спростовано таких тверджень, що в актах виконаних робіт не закладено витрати на створення первинної конструкції та її демонтаж, а лише зазначено вартість робіт, які виконувались у відповідності до вимог Керівництва з експлуатації тренажерів.
Оскільки, відповідні тренажери не закуповувались підрядником, а були лише поставлені іншою особо на замовлення замовника на об'єкт реконструкції для їх монтажу, суд вважає, що невідповідність виконаних робіт договірній ціні за Договором сталася не з його вини Товариства.
Більше того, із змісту вказаного листа неможливо встановити які саме недоліки наявні у виконаних відповідачем роботах по спірному об'єкту, яким чином вони повинні бути усунені та в які строки (тобто, у вказаному листі відсутній перелік конкретно визначених недоліків виконаних робіт).
З огляду на наведене, посилання позивача на вказаний лист №02-28/07/2017 від 28.07.2017 як на обґрунтовану відмову від підписання актів виконаних робіт є недоречними.
В подальшому після направлення відповідачем позивачу претензії №1 від 07.08.2017, адвокатського запиту від 10.08.2017 та повторного направлення документів, визначених п. 4.2 Договору, з листом від 04.09.2017, Підприємством направлено Товариству лист вих. №01-12/09/2017 від 12.09.2017 із зауваженнями на акти виконаних робіт №1, 2, в яких, зокрема, вказує про необхідність надання виконавчих схем (які були надані відповідачем ще ІНФОРМАЦІЯ_2), підтверджуючих документів ваги тренажерів (про відсутність вказаних документів у підрядника замовнику достеменно було відомо, оскільки останні не закуповувались підрядником, а закуповувались іншою особою за дорученням замовника). Тобто, після офіційного відкриття та допуску дітей до спірного майданчику, одержавши претензію із доданими до неї актами виконаних робіт (які, як встановлено судом, прийняті в липні 2017 року) позивач як підставою для відмови у їх підписанні зазначено нові зауваження (відмінні від зауважень, наданих у липні 2017 року, і за характером не є прихованими недоліками).
Проте, відповідач заперечує факт направлення йому даного листа відповідачем, а Підприємством не надано належних доказів його направлення Товариству (долучений фіскальний чек від 12.09.2017 не є належним доказом направлення вказаного листа відповідачу, оскільки з його змісту не вбачається адреси, на яку здійснювалось відправлення, та документу, який направлявся, крім того, фіскальний чек є розрахунковим документом відділення поштового зв'язку, який підтверджує надання (оплату) послуг).
Відповідачем було направлено позивачу претензію №2 (вих. №18.12.2017) від 18.12.2017 з вимогою підписати акти прийому здачі виконаних робіт.
У своїй відповіді вих. №02/09/01/2018 від 09.01.2018 на вказану претензію Підприємство вказує конкретні недоліки по актах виконаних робіт та підсумковій відомості ресурсів, а також зазначає, що йому не надавались журнал загальних робіт, акти на приховані роботи, виконавчі схеми на основу майданчика (які були надані Товариством Підприємству ще ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується наявними в матеріалах справи супровідними листами відповідача з вхідною відміткою позивача та самим позивачем у своєму листі №02-28/07/2017 від 28.07.2017).
Така непослідовність доводів позивача та мотивів його відмови від підписання актів прийому-здачі виконаних робіт, надумування ним нових недоліків виконаних підрядних робіт, плутанина в поясненнях та свідченнях, суперечність доводів та підстав зазначених у позові та відповіді на відзив, на думку суду свідчить про зловживання Підприємством своїми правами за Договором та таке зловживання порушує права Товариства, що не відповідає закріпленим у приписах ст. 13 Цивільного кодексу України межам здійснення цивільних прав. Крім того, дії Підприємства порушують засади добросовісності, розумності та справедливості зобов'язання, що суперечить ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що замовник за договором підряду вправі реалізовувати своє право на перевірку виконаних підрядником робіт на предмет їх відповідності умовам відповідного договору та відсутності інших недоліків, однак таке право у відповідності до ч. 1 ст. 883 Цивільного кодексу України зобов'язує його виявити всі недоліки та негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (за виключенням прихованих), а тому заявлення Підприємством нових та нових недоліків виконаних Товариством робіт (у липні 2017 року, у вересні 2017 року, у січні 2018 року), які не є похідними від встановлених вперше, не відповідає приписам ч. 1 ст. 883 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, позов Комунального підприємства Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос" суми попередньої оплати з тих підстав, що останній не приступив до виконання своїх зобов'язань за Договором та не виконав підрядних робіт є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що судом встановлено, що відповідачем виконано роботи у липні 2017 року та такі роботи є прийнятими відповідачем також у липні 2017 року, тобто в межах визначеного умовами Договору строку, то підстави для задоволення заявлених Підприємством до стягнення штрафних санкцій також відсутні.
З огляду на наведене суд вважає за необхідне відмовити Комунальному підприємству Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва" у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Слов'янської районної ради Донецької області "Управління капітального будівництва" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.03.2018.
Суддя Р.В. Бойко