Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" березня 2018 р.Справа № 922/4461/16
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Погорелова О.В.
судді: Тацій О.В. , Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши справу
за позовом ФОП Ушакова Вячеслава Сергійовича, м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Верифікаційни проекти", м. Харків
про стягнення 531335,00 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Ушаков В.С.
відповідача - Головко Р.В., Букін О.С.,
Позивач, ФОП Ушаков В.С. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ПрАТ "Верифікаційні проекти", відповідач, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь за надану правову допомогу за період з 23.06.2015 по 29.07.2016 в сумі 288610,00 грн. та штраф 100% від ціни договору у розмірі 242725,00 грн. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг відповідно до умов договору №8 від 23.06.2015 та договору №8/1 від 24.06.2016. В якості правових підстав позивач посилається на ст.ст. 1, 2, 11, 525, 526, 610, 612 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.02.2017 позов ФОП Ушакова В.С. був задоволений повністю. Стягнуто з ПрАТ "Верифікаційні проекти" на користь Фізичної особи-підприємця Ушакова В.С. заборгованість за надану правову допомогу за період 23 червня 2015 року по 29 липня 2016 року в сумі 288610,00 грн., штраф 100% від ціни договору в розмірі 242725,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 970,03 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2017 було скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено частково. Стягнуто з ПрАТ "Верифікаційні проекти" на користь Фізичної особи-підприємця Ушакова В.С. заборгованість в сумі 288 610,00 грн., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 3621,19 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4032,83 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2017 у справі №922/4461/16 були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №922/4461/16 головуючим суддею визначено суддю Погорелову О.В.
Ухвалою суду від 11.10.2017 справа №922/4461/16 була призначена до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2017 о 10:45.
15.11.2017 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує на те, що директор ПрАТ "Верифікаційні проекти" ОСОБА_5 у 2016 році перебував у довірливих відносинах з адвокатом Ушаковим В.С. У вказаний період Ушаков В.С. здійснював представництво інтересів ОСОБА_5 по цивільній справі № 640/13718/16-ц у Київському районному суді м. Харкова (стягнення заборгованості за договором позики). З січня 2016 року та станом на дату подання відзиву директор ПрАТ "Верифікаційні проекти" ОСОБА_5 перебуває поза межами території України у зв'язку з сімейними обставинами. Враховуючи наведене ОСОБА_5 залишав свої підписи на чистих аркушах паперу з метою виготовлення процесуальних документів по справі № 640/13718/16-ц та передавав їх Ушакову В.С. У 2016 - 2017 роках ОСОБА_6 перебувала поза межами території України тривалі проміжки часу, у зв'язку з чим також залишала свої підписи на чистих аркушах паперу з метою виготовлення документів та передавала їх Ушакову В.С. Відповідач вважає, що аркуші з підписами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 могли бути протиправно використані для виготовлення договорів та актів наданих послуг, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.
Крім того, відповідач у відзиві вказує на те, що між сторонами фактично не могло виникнути ніяких правовідносин за договором №8 від 23.06.2015, оскільки в період його підписання, колишній керівник ПрАТ "Верифікаційні проекти" ОСОБА_6, ще не мала повноважень щодо його укладення, тому що була призначена на посаду лише в липні 2015 року, що в свою чергу свідчить про недійсність такого договору. Відсутність ОСОБА_6 на посаді директора ПрАТ "Верифікаційні проекти" станом на дату укладання договору підтверджується витягом з ЄДР, який наявний у матеріалах справи.
Відповідач наполягає на тому, що жоден з актів прийому-передачі послуг та звірки взаємних розрахунків посадові особи ПрАТ "Верифікаційні проекти" не підписували. Також посадові особи підприємства не підписували спірні договори про надання правової допомоги № 8 від 23.06.2015 та № 8/1 від 24.06.2016, на які посилається позивач.
Крім того, відповідач вказує на те, що Ушаков В.С. на протязі 2008-2016 років систематично звертався до судів з позовами до своїх клієнтів щодо оплати наданих послуг, що на думку відповідача може свідчити про умисне здійснення Ушаковим В.С. діяльності спрямованої на оману своїх клієнтів з метою подальшого звернення до суду з позовами про стягнення вигаданого боргу за послуги, які він фактично не надав.
Відповідач вказує на те, що відповідно до рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" адвоката Ушакова В.С. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
У судовому засіданні 15.11.2017 оголошувалась перерва до 20.11.2017 до 12:00.
Ухвалою суду від 20.11.2017 було задоволено клопотання відповідача та у справі була призначена судова комплексна технічна почеркознавча експертиза, провадження у справі №922/4461/16 було зупинено.
У зв'язку з набуттям чинності 15.12.2017 Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції та у відповідності до п. п. 9 п.1 Розділу XI Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, провадження у справі було поновлено; справа №922/4461/16 була призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження; у справі розпочато підготовче провадження та призначене підготовче засідання на 05.02.2018 о 09:30.
Провадження у справі було поновлено у зв'язку з необхідністю розгляду клопотань судових експертів, що надійшли до суду 26.12.2017, про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №24344 від 15.12.2017 та про надання дозволу на пошкодження оригіналів документів.
Ухвалою суду від 09.01.2018 провадження у справі зупинялось до вирішення питання про відвід судді Погорелової О.В. за заявою позивача.
30.01.2018 від відповідача до суду була подана заява в якій він надає суду для долучення до матеріалів справи копію висновку експертного дослідження від 25.11.2015 №12, що було проведено Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром.
05.02.2018 позивачем суду була подана відповідь на відзив, в якій він вказує на те, що ним, відповідно до умов спірних договорів були вчинені усі юридичні дії, необхідні для досягнення позитивного результату, які були прийняті відповідачем та не оплачені. Відповідач ніяких претензій щодо кількісних або якісних показників отриманої ним правової допомоги не висував. Крім того, позивач вказує на неправомірне долучення до матеріалів справи рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та зазначає, що проставляння відповідачем печатки підприємства та підписів директорів на чистих аркушах паперу з метою подальшої передачі іншим особам (адвокату) містить у собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 190, 364-1, 366, 367 КК України. Також відповідач наполягає на тому, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та висновок експертного дослідження №12 від 25.11.2015 були відсутні у матеріалах справи №922/4461/16 під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.
Ухвалою суду від 05.02.2018 підготовче засідання було відкладено до 07.02.2018 до 11:15.
Ухвалою суду від 07.02.2018 підготовче засідання було відкладено до 21.02.2018 до 10:15.
Ухвалою суду від 21.02.2018 клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи було задоволено, справа №922/4461/16 була призначена до розгляду у колегіальному складі суду.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.02.2018 для розгляду справи №922/4461/16 був визначений наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Погорелова О.В., суддя Тацій О.В., суддя Светлічний Ю.В.
Ухвалою суду від 21.02.2018 справа №922/4461/16 була прийнята до колегіального розгляду за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання було призначене на 28.02.2018 об 11:30.
Ухвалою суду від 28.02.2018 було закрите підготовче провадження у справі №922/4461/16 та справа була призначена до судового розгляду по суті на 12.03.2018 об 11:15.
Відповідно до рішення зборів суддів господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28 березня 2016 року, у зв'язку з хворобою судді Тацій О.В., судове засідання у справі №922/4461/16 було перенесено на 26.03.2018 о 12:00.
У судовому засіданні позивач, підтримав позову у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Присутні у судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує не те, що між ним, ФОП Ушаковим Вячеславом Сергійовичем (Адвокат), та Приватним акціонерним товариством "Верифікаційні проекти" (Клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги №8 від 23 червня 2015 року (надалі - договір №8), відповідно до предмету якого Адвокат, в обсязі та на умовах визначених цим Договором, зобов'язався надавати Клієнту правову допомогу щодо здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта в кримінальному провадженні; представництво інтересів Клієнта в кримінальному провадженні або під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; представництво інтересів Клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання інших видів правової допомоги, не заборонених законом, а Клієнт, за виконані Адвокатом дії по наданню правової допомоги, зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) та фактичні витрати, пов'язані з виконанням цього Договору.
У п. 1.2 договору №8, сторони погодили, що виконані Адвокатом дії по наданню правової допомоги відбиваються в Досьє на Клієнта та, за вимогою Клієнта, в звіті про хід виконання його доручень. Будь-яка інформація про Клієнта, а також питання, з яких клієнт, звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз'яснень адвоката, та данні Досьє на Клієнта та звіт про хід виконання доручення Клієнта є предметом адвокатської таємниці, в яких фіксується здійснення Адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта. У разі пред'явлення клієнтом вимог до адвоката у зв'язку з адвокатською діяльністю Адвокат звільняється від обов'язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів.
У відповідності до пункту 2.1 договору №8, Адвокат зобов'язується, зокрема, щомісяця складати та підписувати акти прийому-передачі послуг, а також скласти та підписати акт прийому-передачі послуг, після закінчення строку дії договору, його дострокового припинення за взаємною згодою Сторін чи розірвання на вимогу однієї з Сторін.
Зі змісту пункту 2.4 договору №8 вбачається, що Клієнт зобов'язаний сплатити гонорар в розмірі та на умовах, визначених цим Договором; щомісяця підписувати акти прийому-передачі послуг не пізніше наступного дня від його отримання, дня закінчення строку дії Договору, його дострокового припинення за взаємною згодою Сторін чи розірвання на вимогу однієї з Сторін.
Розділом 3 договору №8 сторони погодили ціну договору та порядок розрахунків.
Положеннями пункту 3.1. договору №8 передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі 665,00 грн. за кожну добу в період дії цього Договору. Загальна сума (ціна) договору складає 242 725,00 грн. Сторони визначили, що розмір гонорару Адвоката не може бути меншим ніж 250 гривень за одну людино-годину надання Адвокатом правової допомоги за цим Договором та меншим ніж 20615,00 грн. на місяць в період дії Договору.
Фактичні витрати Адвоката, пов'язані з наданням правової дороги, та гонорар Адвоката, сплачуються Клієнтом щомісяця в період дії Договору але сума (ціна) договору повинна бути сплачена, згідно пп. 3.1. п. 3 цього Договору, не пізніше 23.06.2016 (пункт 3.2. договору №8).
Пунктом 4.1. договору №8 передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 23.06.2016 або моменту досягнення позитивного результату, або виконання Адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату по справі. На підтвердження факту досягнення позитивного результату або виконання Адвокатом всіх дії, необхідних для досягнення позитивного результату, складається акт прийому-передачі послуг та на вимогу Клієнта надається звіт.
Крім того, як вказує позивач у позові, між ним, ФОП Ушаковим Вячеславом Сергійовичем (Адвокат), та Приватним акціонерним товариством "Верифікаційні проекти" (Клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги №8/1 від 24 червня 2016 року (далі - договір №8/1), відповідно до предмету якого Адвокат, в обсязі та на умовах визначених цим Договором, зобов'язався надавати Клієнту правову допомогу щодо здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта в кримінальному провадженні; представництво інтересів Клієнта в кримінальному провадженні або під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; представництво інтересів Клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання інших видів правової допомоги, не заборонених законом, а Клієнт, за виконані Адвокатом дії по наданню правової допомоги, зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) та фактичні витрати, пов'язані з виконанням цього Договору.
У п. 1.2 договору №8, сторони погодили, що виконані Адвокатом дії по наданню правової допомоги відбиваються в Досьє на Клієнта та, за вимогою Клієнта, в звіті про хід виконання його доручень. Будь-яка інформація про Клієнта, а також питання, з яких клієнт, звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз'яснень адвоката, та данні Досьє на Клієнта та звіт про хід виконання доручення Клієнта є предметом адвокатської таємниці, в яких фіксується здійснення Адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта. У разі пред'явлення клієнтом вимог до адвоката у зв'язку з адвокатською діяльністю Адвокат звільняється від обов'язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів.
У відповідності до пункту 2.1. договору №8/1, Адвокат зобов'язується, зокрема, щомісяця складати та підписувати акти прийому-передачі послуг, а також скласти та підписати акт прийому-передачі послуг, після закінчення строку дії договору, його дострокового припинення за взаємною згодою Сторін чи розірвання на вимогу однієї з Сторін.
Зі змісту пункту 2.4. договору №8/1 вбачається, що Клієнт зобов'язаний сплатити гонорар в розмірі та на умовах, визначених цим Договором; щомісяця підписувати акти прийому-передачі послуг не пізніше наступного дня від його отримання, дня закінчення строку дії Договору, його дострокового припинення за взаємною згодою Сторін чи розірвання на вимогу однієї з Сторін.
Розділом 3 договору №8/1 сторони погодили ціну договору та порядок розрахунків.
Положеннями пункту 3.1. договору №8/1 передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі 20615,00 грн. на місяць в період дії Договору Загальна сума (ціна) договору складає 242725,00 грн. Сторони визначили, що розмір гонорару Адвоката не може бути меншим ніж 250 гривень за одну людино-годину надання Адвокатом правової допомоги за цим Договором та меншим ніж 20615,00 грн. на місяць в період дії Договору.
Фактичні витрати Адвоката, пов'язані з наданням правової дороги, та гонорар Адвоката, сплачуються Клієнтом щомісяця в період дії Договору не пізніше кожного шостого числа наступного місяця після місяця, в якому було понесені витрати (пункт 3.2. договору №8/1).
Пунктом 4.1. договору №8/1 передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 23.06.2017 або моменту досягнення позитивного результату, або виконання Адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату по справі. На підтвердження факту досягнення позитивного результату або виконання Адвокатом всіх дії, необхідних для досягнення позитивного результату, складається акт прийому-передачі послуг та на вимогу Клієнта надається звіт.
Як зазначає позивач у позовній заяві, ним на виконання спірних договорів були надані відповідачу послуги з надання правової допомоги про що між сторонами підписувались акти прийому-передачі послуг від 30 квітня 2015 року, від 31 липня 2015 року, від 31 серпня 2015 року, від 30 вересня 2015 року, від 31 жовтня 2015 року, від 30 листопада 2015 року, від 31 грудня 2015 року, від 29 січня 2016 року, від 29 лютого 2016 року, від 31 березня 2016 року, від 30 квітня 2016 року, від 31 травня 2016 року, від 23 червня 2016 року, від 30 червня 2016 року та від 29 липня 2016 року.
В свою чергу в порушення умов договорів відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, зокрема, за надання правової допомоги щомісяця не пізніше кожного шостого числа наступного місяця не сплатив гонорар (винагороду) та фактичні витрати в розмірі 288610,00 грн.
Крім того, в порушення умов вищевказаних договір (пп. 5.6. п. 5), відповідач, без залучення адвоката, 15 вересня 2015 року та 03 листопада 2015 року допустив на підприємство правоохоронні органи з питань, що стосуються предмету договору про надання правової допомоги №8 від 23 червня 2015 року, що передбачає сплату штрафу в розмірі 242725,00 грн. не пізніше шостого числа наступного місяця, в якому стався зазначений у даному пунктів випадок.
Крім того, між позивачем та директором ПрАТ "Верифікаційні проекти" ОСОБА_5ВА. був підписаний акт звіряння розрахунків, відповідно до якого заборгованість ПрАТ "Верифікаційні проекти" має заборгованість за надану правову допомогу у розмірі 531335,00 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій та направляючи справу №922/4461/16 на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 20.09.2017 зазначив, що приймаючи рішення по даній справі суди попередніх інстанцій не з'ясували належним чином питання щодо того, які саме послуги правового характеру надавались СПД ФО Ушаковим Вячеславом Сергійовичем Приватному акціонерному товариству "Верифікаційні проекти" та чи були такі послуги виконані у повному обсязі, та чи виконані вони належним чином.
Суди попередніх інстанцій не звернули й увагу на те, що договір про надання правової допомоги від 23.06.2015 підписаний від імені Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" директором - ОСОБА_6, а договір про надання правової допомоги від 24.06.2016 підписаний від імені Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" директором - ОСОБА_5
Колегія суддів касаційної інстанції зазначила і про те, що при новому розгляді даної справи суди попередніх інстанцій повинні надати належну правову оцінку висновку експертного дослідження від 25.11.2015 №12 та рішенню від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", які містяться в матеріалах справи.
Згідно ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно приписів статей 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що:
адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст. 14 Правил адвокатської етики, що затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (надалі - Правила), адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.
Згідно ст. 18 Правил, адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі.
Згідно ст. 26 Правил, адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.
Отже, наведене дає підстави суду дійти висновку, що наданню правових послуг адвокатом повинно передувати доручення клієнта.
На підтвердження надання правових послуг за спірними договорами, позивач посилається на акти прийому-передачі послуг від 30 червня 2015 року, від 31 липня 2015 року, від 31 серпня 2015 року, від 30 вересня 2015 року, від 31 жовтня 2015 року, від 30 листопада 2015 року, від 31 грудня 2015 року, від 29 січня 2016 року, від 29 лютого 2016 року, від 31 березня 2016 року, від 30 квітня 2016 року, від 31 травня 2016 року, від 30 червня 2016 року та від 31 липня 2016 року (т. 1, а.с. 142-155); акт звіряння розрахунків від 01.08.2016 (т. 1 а.с. 141), який підписаний та скріплений печатками ФОП Ушакова В.С. та генеральним директором ПрАТ "Верифікаційні проекти" ОСОБА_5 та в якому зазначено, що даним актом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 531335,00 грн.; витяг адвокатського досьє на підзахисну особу ПрАТ "Верифікаційні проекти" (т. 2 а.с. 54-57).
Проаналізувавши зміст вказаних документів, суд дійшов висновку, що вони не можуть бути прийняті судом до уваги як належні докази, які б свідчили про виконання позивачем спірних договорів про надання правових послуг, з огляду на наступне.
У договорі про надання юридичних послуг, рахунках та актах наданих юридичних послуг мають міститися відомості, які є: достатніми; вагомими; чіткими та взаємоузгодженими.
Ступінь деталізації опису юридичної послуги у договорі та в первинному документі законодавством не встановлено. Проте, достатність, вагомість, чіткість відомостей про надання юридичних послуг має визначатися через можливість встановлення переліку дій, що будуть здійснені особою, яка надає юридичні послуги; порядок виконання зазначеного переліку дій; визначення бажаного (запланованого) результату їх надання та його форму.
Окрім первинних документів, що підтверджують факт надання юридичних послуг (акт виконаних робіт, касовий чек, банківські виписки), мають бути реальні результати роботи щодо надання юридичних послуг (складена позовна заява, розроблений договір, письмові консультації тощо).
Відповідними доказами можуть бути кореспонденція з юридичних питань, документація, яка підтверджує виконання певних юридичних дій (дозволи, ліцензії, реєстраційні свідоцтва тощо), належним чином оформлені юридичні висновки, копії судової документації з вказівкою прізвища представника.
Акти прийому-передачі послуг, надані позивачем, є ідентичними за своїм змістом та в них зазначено, що на виконання пп. 1.2, 1.4 п. 1, пп. 4.1 п. 4 Договору №8 від 23.06.2015 про надання правової допомоги адвокат здійснив відповідні дії, необхідні для досягнення позитивного результату зміст та обсяг яких є предметом адвокатської таємниці. Відповідно до пп. 3.1 п. 3 договору за надану правову допомогу клієнт повинен сплатити адвокату гонорар у розмірі 20615,00 грн.
За переконанням суду, вказані акти прийому-передачі послуг, не можуть підтверджувати виконання договору позивачем, оскільки не містять у собі чіткого переліку дій, що були здійснені особою, яка надає юридичні послуги, за дорученням клієнта, порядку виконання зазначеного переліку та досягнення бажаного результату.
Витяг з адвокатського досьє, наданий позивачем, містить загальний перелік видів правової допомоги, без деталізації опису юридичних послуг та порядку їх виконання. Окрім того, жодна з правових послуг, зазначена у досьє, не підтверджена документально (складена позовна заява, розроблений договір, письмові консультації, кореспонденція з юридичних питань, документація, яка підтверджує виконання певних юридичних дій (дозволи, ліцензії, реєстраційні свідоцтва тощо).
Щодо акту звіряння розрахунків від 01.08.2016 (т. 1 а.с. 141), який підписаний та скріплений печатками ФОП Ушакова В.С. та генеральним директором ПрАТ "Верифікаційні проекти" ОСОБА_5 та в якому зазначено, що даним актом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 531335,00 грн., суд зазначає наступне.
Вказаний акт не може слугувати підтвердженням надання позивачем правових послуг відповідачу, оскільки чинним законодавством не надано юридичної сили акту звірки взаєморозрахунків як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти. Акт звірки має складатись на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів, втім, за своєю правовою природою він носить інформаційний характер та не може вважатися безумовною підставою для стягнення оспорюваної суми. Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
Суд зазначає, що у наданих позивачем актах прийому-передачі послуг не зазначений такий обов'язків реквізит як зміст та обсяг господарської операції.
Отже, за переконанням суду, позивачем, не подано належних доказів вчинення дій по виконанню умов договору щодо надання відповідних юридичних послуг, оскільки матеріали справи не містять доручень клієнта на виконання правових послуг адвокатом; акти виконаних робіт, не можуть підтверджувати виконання договору, оскільки не містять у собі чіткого переліку дій, що були здійснені особою, яка надає юридичні послуги, за дорученням клієнта, порядку виконання зазначеного переліку та досягнення бажаного результату. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують реальні результати роботи позивача щодо надання юридичних послуг (складена позовна заява, розроблений договір, письмові консультації, кореспонденція з юридичних питань, документація, яка підтверджує виконання певних юридичних дій (дозволи, ліцензії, реєстраційні свідоцтва тощо), належним чином оформлені юридичні висновки, копії судової документації з вказівкою прізвища представника.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявляється до стягнення також 242725,00 грн. штрафу, в порядку пункту 5.6 договорів №8 та №8/1.
У відповідності до вимог пункту 5.6 вказаних договорів, Клієнт, який без залучення Адвоката допустив правоохоронні, контролюючі та інші органи державної влади (законодавчої, виконавчої, судової) до перевірки, нагляду або інших форм контролю, що стосуються питань господарської діяльності Клієнта чи інших щодо предмету цього Договору питань, сплачує Адвокату штраф 100% від ціни договору зазначеної в п. 3.1. за кожний зазначений в цьому пункті випадок, не пізніше шостого числа наступного місяця, в якому стався зазначений у даному пунктів випадок.
Підставою для нарахування штрафу в порядку пункту 5.6. договорів слугувало проведення органами досудового розслідування в межах справи №640/8231/14-к обшуку в приміщенні ПрАТ "Верифікаційні проекти" без адвоката Ушакова В.С.
У відповідності до частини 5 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Приписами статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Конституція України в статті 59 проголосила найважливішу соціальну функцію адвокатури - забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. При цьому вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
У відповідності до статті 8 Правил адвокатської етики у межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями; Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника, представника чи особи, яка надає йому правову допомогу, і ні до прийняття доручення, ні в процесі його виконання не вчиняти перешкод у реалізації цієї свободи.
Принцип вільного волевиявлення під час отримання правничої допомоги передбачає свободу у виборі особи захисника та форми захисту. Особа не може бути примушена до отримання як певних видів і об'ємів адвокатських послуг, так і до конкретної особи захисника (адвоката).
Відповідні права та обов'язки адвоката знайшли своє відображення в межах договору №8 та договору №8/1, в частині предмета договору (Розділ 1), прав та обов'язків сторін (Розділ 2), зводячи зміст правової допомоги до виконання доручень клієнта.
Таким чином, покладення на особу Клієнта штрафних санкцій за відмову останньої від отримання послуг адвоката суперечить змісту статті 59 Конституції України, частини 5 статті 27 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" носить дискримінаційний характер, у зв'язку чим пункт 5.6 спірних договорів не може бути підставою для стягнення штрафу.
При цьому, зміст договорів №8 та №8/1 не передбачає обов'язок ПрАТ "Верифікаційні проекти" щодо залучення (сповіщення) адвоката під час проведення перевірки правоохоронними, контролюючими органами та іншими органами державної влади підприємства відповідача.
Відтак, по суті в межах пункту 5.6 договорів №8 та №8/1 встановлено не штрафну санкцію за неналежне виконання зобов'язання, а сформовано нове зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Аналіз цитованих норм закону свідчить про те, що встановлення штрафних санкцій сторонами, можливе лише за невиконання або неналежне виконання сторонами господарських зобов'язань, взятих на себе договором.
Встановлення ж штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, яке не передбачене договором, явно суперечить чинному законодавству і відповідно є незаконним.
Оскільки сторонами договору не було встановлено обов'язок ПрАТ "Верифікаційні проекти" щодо залучення (сповіщення) адвоката під час проведення перевірки правоохоронними, контролюючими органами та іншими органами державної влади підприємства відповідача, покладення на особу клієнта штрафних санкцій за невиконання зобов'язання, яке не передбачене договором, суперечить чинному законодавству.
Поряд з цим за приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
В той же час, норми Кримінально-процесуального кодексу України визначаються допуск органів досудового розслідування до приміщення в якому передбачається проведення обшуку, як обов'язок власника або орендаря такого приміщення.
Виходячи з того, що відповідач не наділений правом не допускати органи досудового розслідування до власного приміщення в діях ПрАТ "Верифікаційні проекти" відсутня вина, як обов'язкового елементу притягнення особи до відповідальності та безпосередньо сплату нею штрафних санкцій.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про неможливість застосування пункту 5.6. договорів, а відтак і неправомірності позовних в частині стягнення 242725,00 грн. штрафу, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.
Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема вказував на те, що між сторонами фактично не могло виникнути ніяких правовідносин за договором №8 від 23.06.2015, оскільки в період його підписання колишній керівник ПрАТ "Верифікаційні проекти" ОСОБА_6 ще не мала повноважень щодо його укладення, тому що була призначена на посаду лише в липні 2015 року, що в свою чергу свідчить про недійсність такого договору. В якості доказів на підтвердження своєї позиції відповідач надав суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.06.2015 щодо відповідача (т. 2 а.с. 137-143), повідомлення про прийняття працівника на роботу (т.3 а.с. 66), наказ генерального директора ПрАТ "Верифікаційні проекти" №5-К від 04.07.2015 (т. 3 а.с. 67), копія трудової книжки ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 68-70) та протокол №1 позачергових Загальних зборів акціонерів ПрАТ "Верифікаційні проекти" від 23.06.2015. Згідно наданих документів вбачається, що ОСОБА_6 була обрана на посаду генерального директора ПрАТ "Верифікаційні проекти" з 04.07.2015.
Крім того, як вбачається з Висновку експертного дослідження №12 від 25.11.2015 проведеного Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром метою його проведення було встановлення документального підтвердження висновків довідки спеціаліста від 12.11.2015 перевірки відповідності бухгалтерського обліку та фінансової і податкової звітності вимогам чинного законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Верифікаційні проекти" за період з 04.07.2015 по поточний період 2015 року. У вказаному висновку зазначений перелік договорів, що були укладені ПрАТ "Верифікаційні проекти" у 2015 році та серед вказаних договорів договору про надання правової допомоги №8 від 23.06.2015 не має. Тобто, висновком експертного дослідження №12 від 25.11.2015 підтверджено той факт, що договір №8 про надання правової допомоги ПрАТ "Верифікаційні проекти" у 2015 році не укладався.
Разом з тим, під час розгляду справи №922/4461/16 відповідачем не було подано суду ані зустрічного позову про визнання цього договору недійсним в рамках цієї справи, ані доказів про звернення до суду з позовом про визнання спірного договору недійсним в окремому провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Щодо вказівки Вищого господарського суду України про надання належної правової оцінки рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 27.06.2017 про "Притягнення до дисциплінарної відповідальності" та експертному дослідженню №12 від 25.11.2015, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 27.06.2017 про "Притягнення до дисциплінарної відповідальності" на адвоката Ушакова В.С. було накладено дисциплінарне стягнення за виявлені у діях адвоката порушення ст. ст. 21, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 8 Правил адвокатської етики, що призвело до негативних наслідків для клієнта за договором про надання правової допомоги при розгляді цивільної справи №640/13718/16-ц.
На думку суду, наявність вказаного рішення КДКА Харківської області від 27.06.2017 ніяким чином не може ані спростувати, ані підтвердити факт належного або неналежного виконання сторонами своїх обов'язків за спірними господарськими договорами.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у цій справі покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено та підписано 30 березня 2018 року.
Головуючий суддя Суддя Суддя О.В. Погорелова О. В. Тацій Ю.В. Светлічний