ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7593/17
провадження № 1-кп/753/370/18
"06" березня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, у лікаря психіатра га лікаря нарколога на обліку не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_5 , 11.07.2016, близько 20 години 42 хвилин, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «ГАЗ-24» д.н.з. НОМЕР_1 , допустив порушення вимог и. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 10.1 ПДР України - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою іншою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Порушення вищевказаних вимог ПДР з боку ОСОБА_5 виразилось в тому. що він, керуючи вищевказаним транспортним засобом, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, маючи технічну можливість уникнути даної дорожньо - транспортної пригоди, шляхом виконання вимог вищевказаних пунктів Правил, рухаючись проїзною частиною провулку Гостинного, в напрямку спортивного стадіону, що розміщений на території парку «Партизанської слави», виїхав за межі проїзної частини, при цьому, не врахував дійсну дорожню обстановку, яка є сукупністю факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості та прийомів керування транспортним засобом, внаслідок чого в подальшому, не зміг уникнути наїзду на перешкоду - дерево, в результаті чого пасажиру вказаного автомобіля ОСОБА_4 , спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля марки «ГАЗ-24» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам вищевказаних пунктів ПДР, а порушення цих вимог з боку останнього, відповідно, знаходиться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо - транспортної пригоди, які настали, а саме із заподіянням пасажиру, ОСОБА_4 , тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які виразилися у вигляді: закритої черепно-лицевої травми у вигляді струсу головного мозку, перелому латеральної, медіальної стінок лівої гайморової пазухи з наявністю рідини в обох пазухах, травматичної екстракції 11, 21, 22 зубів, відламу коронок на 2/3 їх довжини 12, 23 зубів, гематом м'яких тканин в ділянці лівої підочно-ямкової та щічної ділянок, рани верхньої губи.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, та пояснив, що в липні 2016 року він їхав н автомобілі «ГАЗ-24» разом з ОСОБА_4 , який являється його знайомим, по пров. Гостинному. ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння, не справився з керуванням і вчинив наїзд на дерево. Цивільний позов потерпілого визнав повністю в частині відшкодування матеріальної шкоди, моральну шкоду визнав частково.
Також обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи, обвинувачений у вчиненому щиро кається.
Обвинувачений ОСОБА_5 не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечував про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно ст. 66 КК України обставина, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_5 є щире каяття.
Згідно ст. 67 КК України обставина, що обтяжує відповідальність ОСОБА_5 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, що вчинений необережний злочин, особу обвинуваченого - раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, тому суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді штрафу на користь держави.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, крім зазначених вище обставин, враховує та бере до уваги його щире каяття, його відношення до вчиненого, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності та приходить до висновку про можливість не призначати обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом, що не суперечить санкції ч. 1 ст. 286 КК України.
Питання заявленого та підтриманого потерпілим цивільного позову, суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 128, 129 КПК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 щодо відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити повністю, стягнувши із обвинуваченого обґрунтовану суму матеріальних витрат - в розмірі 50000,00 грн., щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому, то позов слід задовольнити частково, з урахуванням нанесеної моральної шкоди, завданої діями обвинуваченого, нанесенням тілесних ушкоджень, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_4 20000,00 гривень.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Також, суд вважає за необхідне, керуючись ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати, які складаються з розміру витрат на залучення експерта.
На підставі наведеного, керуючись ст.66, 67 КК України, ст.373- 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 ( шість тисяч вісімсот) гривень на користь держави, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень та моральної шкоди в розмірі двадцять (двадцять тисяч) гривень.
Речові докази: автомобіль «ГАЗ - 24», д.н.з. НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_6 залишити у його власності.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 2244 гривні 38 копійок на користь держави.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Суддя: