Справа № 159/48/18
Провадження № 3/159/183/18
27 березня 2018 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. Логвинюк Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, що надійшли від Ковельського відділу поліції ГУ Національної поліції у Волинській обл. про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, 21.09.93 р. н., гр. України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, неодруженого, утриманців не має, раніше не піддавався адмінстягненню,
за ч. 1 ст. 130, ст. 122 - 2 КУпАП,
ОСОБА_1 о 01 год. 55 хв. 31.12.17 р. у м. Ковелі Волинської області, по вул. Володимирській керував автомобілем марки «ВАЗ», д. н. АС 4541 АК, з явними ознаками алкогольного сп»яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітке мовлення), від проходження медичного огляду в установленному порядку відмовився у лікувальному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, він же, о 01 год. 55 хв. 31.12.17 р. у м. Ковелі Волинської області, по вул. Володимирській керував автомобілем марки «ВАЗ», д. н. АС 4541 АК, та не виконав вимогу поліцейського про зупинку, що подавалась за допомогою гучномовця та звукової і світової синалізації (маячки червонного та синього кольору), чим порушив п. 2.4 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122 - 2 КУпАП.
В судовому засіданні 17.01.18 р. ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаних вище правопорушень заперечив, пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього за ст. 122 - 2 КУпАП не відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, п. 2 та в цілому розд. II «Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», п. 8 розд. XIII «Деякі аспекти діловодства у справах» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.15 р. № 1 395 (далі - Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів). Всупереч вимогам п. 8 розд. II. «Документування адміністративних правопорушень» Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, що затверджена Наказом МВС України від 06.11.15 р. № 1 376 (далі - Інструкція з оформлення матеріалів), екземпляр такого протоколу поліцейським йому не вручався. Поліцейський ОСОБА_2 спочатку у його присутності склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вже згодом - у його відсутності - за ст. 122 - 2. Посвідчення водія поліцейський вирвав у нього з рук десь о 01 год. 20 хв. на місці стоянки по вул. Володимирській біля буд. № 24. Висновок щодо результатів медичного огляду щодо нього складений на підставі акта медичного огляду. На складання акта медичного огляду свідок ОСОБА_3В мала б затратити не менше 25 - 30 хв., так як передбачено обстеження через 20 хв.. Зазначає про розбіжності, суперечності у часі щодо його місцезнаходження у момент т. з. вчинення адміністративного правопорушення, що є видуманим поліцейськими. У вказаний час він фактично знаходився у коридорі приймального відділення Ковельської ЦРЛ разом з поліцейськими ОСОБА_2, ОСОБА_4, черговим лікарем приймального відділення Ковельської ЦРЛ - свідком ОСОБА_3, медсестрою - свідком ОСОБА_5. Те, що він керував автомобілем марки «ВАЗ» по вул. Володимирській; не виконав вимогу поліцейських про зупинку, був біля АЗС «ОККО», не відповідає дійсності. Підписи свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5 у протоколі про адмінправопорушення за ст. 122 - 2 КУпАП різняться з підписами у висновку щодо результатів медичного огляду, у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому вважає їх підробленими поліцейськими. Зазначає, що оскільки він працює у ПП «Флорентес» і має значне навантаження, серед обов»язків - своєчасне доставлення ввечері, вночі - з місця роботи працівників до місця проживання, а з 25.12.17 р. працював посилено по 10 - 15 год. на добу, втомлювався, міг набути неохайного вигляду. 30.12.17 р. також був важкий, напружений робочий день, що закінчився біля 01 год. ночі. 31.12.17 р., так як працівник Микола живе по вул. Володимирській, він мав підвезти останнього додому. Він поспішав, збільшив швидкість руху і не врахував дорожніх умов, адже вже приморозило, була ожеледиця і його «крутануло», занесло на дорозі; він вдарився об бордюр і машина заглохла. Він вимушений був зупинитися. Так як декількаразові спроби завести легковий автомобіль виявились безуспішними, то його підіпхнули і він перебував у крайньому положенні на проїзній частині. Він займався замком запалювання. Хлопці по своїх потребах знаходились недалеко від місця стоянки автомобіля. Було 01 год. 20 хв.. Із - за повороту назустріч з»явився поліцейський легковий автомобіль та, під'їхавши, зупинився на своїй смузі руху навпроти його автомобіля. З поліцейського автомобіля різко вискочило двоє поліцейських і кинулись до його автомобіля. Один із поліцейських - середнього зросту - відразу рвонув дверцята його автомобіля зі сторони водія, де за кермом сидів він, і скомандував вийти з автомобіля, що він негайно виконав, та звертаючись до нього, вимогливо заявив: «Документи». Він розгубився і дістав з кишені телефон, де у чохлі було посвідчення водія, техпаспорт, які пред»явив поліцейському, та які той різко вирвав з руки і скомандував: «Сідай в нашу машину», що він виконав. На протязі декількох хвилин було з'ясовано його особу, на вимогу він віддав ключі від автомобіля, повідомив причину його і товаришів місцезнаходження, зупинки та стоянки, про своє і батька відношення до міліції та почув звинувачення, що він п'яний. Це він намагався спростувати розповіддю про важкість і напруженість роботи у передсв»яткові дні. Запевнивши його у тому, що розберуться по тому, що він розповів, зрушили з місця незважаючи на його прохання пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля у присутності його товаришів. Як з'ясувалось, вони їхали до приймального відділення ЦРЛ без зупинки і зв»язування з черговим поліції. Його товариші, автомобіль залишились на місці вимушеної зупинки, стоянки на вул. Володимирській, біля буд. № 24. Своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 - 2 КУпАП, не визнає. Від підпису про ознайомлення з правами і обов'язками він не відмовлявся, так як протокол був складений у його відсутності. Поліцейський ОСОБА_2 не мав при собі Конституції України, КУпАП, при складанні протоколу про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП; неточно цитував ст. 63 Конституції України, відмовився озвучити ст. 268 КУпАП. Відео, що зазначене у протоколі, у справі відсутнє; відсутній запис про тимчасове вилучення у нього посвідчення водія при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поставити свій підпис у протоколі він не відмовлявся, так як не був присутніми при складанні такого, що є сфальсифікованим. Покликаючись на ст. 251 КУпАП, зазначає, що саме вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122 - 2 КУпАП є основним доказом порушення вимог п. 2.4 ПДР України. З покликанням на ст. 9 КУпАП, зазначає, що у своїх діях за 31.12.17 р., що викладені, винуватості не визнає. Покликаючись на ст. 62 Конституції України, зазначає, що у Законі України «Про Національну поліцію» детально не прописано порядку зупинки транспортного засобу (далі - т/з). Покликаючись на п. п. 1 - 9 ч. 1 ст. 35 Закон України «Про Національну поліцію», зазначає, що поліцейським передумови, причини, обставини подій, що спричинили невиконання вимоги про зупинку не надані, у тексті протоколу обґрунтування порушення п. 2.4 ПДР України відсутнє, як і докази порушення ним п. п. 1 - 9. Покликаючись на постанову КМ України від 22.03.17 р. № 161 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань безпеки дорожнього руху», зазначає, що під час руху по вул. Володимирській він не бачив і не чув, щоб з поліцейського автомобіля йому як водію легкового автомобіля подавалась вимога, як зазначено у п. 8.9. Доказів встановлення невиконання ним вимоги поліцейських, не надано. Покликаючись на ст. 252 КУпАП, зазначає про підстави до закриття провадження за п. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що ряд дій, особливості спілкування поліцейського ОСОБА_2 з ним не відповідали вимогам ст. ст. 29, 30, 32, 33, 35 Закону України «Про Національну поліцію», наказу МВС України від 28.04.16 р. № 326 «Про затвердження Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, що оскаржуються.
Тоді ж ОСОБА_1 подано суду письмові пояснення від 17.01.18 р., що за своїм змістом є аналогічні вищевикладеним поясненням.
В судовому засіданні 01.03.18 р. ОСОБА_1 додатково пояснив, що його привезли поліцейським автомобілем до приймального відділення Ковельської ЦРЛ о 01 год. 35 хв. Він з двома поліцейськими вийшов з автомобіля поліції. Він з метою проведення огляду з виявлення ознак, стану алкогольного сп'яніння, зайшов у згадане вище приміщення. На той час він поліцейськими не був поінформований про вжиття до нього заходів, передбачених ст. 266 КУпАП. Коли поліцейський ОСОБА_2, він, поліцейський ОСОБА_4 зайшли у кабінет «Реєстрація хворих», там він присів на лаву. ОСОБА_2 став розмовляти з медпрацівниками, розкладати свої папери. Він зрозумів, що поліцейський характеризує його відповідно до зовнішнього вигляду негативно як п'яного і переконує їх у цьому, формуючи упереджену думку. ОСОБА_2 звернувся до нього: «ОСОБА_6, будете проходити медичний огляд». Оцінивши формулювання, у якому було відсутнє покликання на мету, він відповів, що не буде, продовжував сперечатись з поліцейським, який, посилаючись на п. 2.9 ПДР України, переконував його, що він зобов'язаний пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп'яніння. Він почув як ОСОБА_2 у наказовому промовив: «Ви пишіть висновок відмову, я розберуся далі сам» та що на основі висновку ним буде складено протокол, вчергове запитав, чи буде він проходити алкотестер «Драгер» та проінформував про затримання його автомобіля. Тоді він попросив поліцейських представитись, що вони зробили, пред'явивши службові посвідчення. ОСОБА_2 твердив, що він п'яний, незважаючи на його пояснення про вживання валер»янки. Він вів себе адекватно, культурно. О 01 год. 50 хв. у коридорі приймального відділення з»явився його батько. Він виклав суть вказівки ОСОБА_2 лікарю; що огляд на стан сп'яніння не проводився, а на нього за відмову від медичного огляду складатимуть протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Біля нього був поліцейський ОСОБА_4, так як його батько з ОСОБА_2 вийшли з приміщення для розмови, повернулись через 5 хв.. ОСОБА_2 повторно скомандував заходити у кабінет з написом «Реєстрація хворих». Йому не була відома домовленість його батька із ОСОБА_2, та він, заходячи у кабінет, виявив цим свою добровільну згоду на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно процедури проведення огляду водіїв т/з з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Поліцейський ОСОБА_2 М зайшов першим, став діставати документи на стійку перегородки, за якою в сиділи лікар приймального відділення ЦРЛ та медсестра. За ОСОБА_2 зайшов його батько, а за ним - він і зупинився поряд біля лави, а за ними - ОСОБА_4. У кабінеті знаходились незнайомі люди, медпрацівник. Лікар безадресно, не персонально звернулась до присутніх із словами: «Будете проходити медичний огляд, здавати кров, сечу на вміст алкоголю» і його батько сказав: «Не буде». Особисто він - мовчав. Зав'язався спір між його батьком та ОСОБА_2, що слухала черговий лікар приймального відділення ОСОБА_3, медсестра. Медпрацівник запропонувала вирішити спір у коридорі. Поліцейські ОСОБА_2, ОСОБА_4, він і його батько вийшли із кабінету «Реєстрація хворих». Після цього його батько запропонував йому йти додому, але цьому перешкодив ОСОБА_4, і він знову присів на лаву. ОСОБА_2 в цей час намагався викликати лікаря, запросив їх у кабінет, де лікар у стверджувальній формі заявила, звертаючись не безпосередньо до нього: «Відмовляєтесь від медичного огляду, кров і сечу здавати на алкоголь будете?». Згодом лікар, отримавши вказівку від ОСОБА_2, заявила, що він двічі відмовився від медичного огляду, від проходження за допомогою алекотестера, що зафіксовано відеокамерами. Проте, на висловлювання лікаря він - мовчав. Навіть після таких висловлювань, дій він не вважав, що його огляд у Ковельській ЦРЛ на стан сп'яніння завершено, встановлено та визначено лікарем як його категорична відмова як обстежуваного від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з виявлення ознак такого сп'яніння, йому не було оголошено медпрацівниками, поліцейськими; що буде складений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок); не було повідомлено про зміст висновку щодо нього. ОСОБА_2 повідомив, що о 2 год. 08 хв. приступає до складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП щодо нього. При складені адміністративного протоколу він мовчки сидів на лавці у коридорі приймального відділення Ковельської ЦРЛ. ОСОБА_2 в цей час намагався роз'яснити йому ст. 63 Конституції України, почав озвучувати ст. 268 КУпАП. ОСОБА_2 при складенні адміністративного протоколу відзначив, що основним, головним доказом у справі є медичні документи: «ОСОБА_7 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння» та «Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ...», проте йому їх для ознайомлення не надав, як і медпрацівники приймального відділення; не ознайомлювали із їх змістом ні до, ні на час складення вищевказаного протоколу. ОСОБА_2 проголосив текст протоколу серії АП2 №537957, та роз»яснюючи частину ст. 63 Конституції України, запитав: «Отримуєте копію протоколу?», на що він - мовчав, а пропозиції вручення другого екземпляра протоколу не було. З 01 год. 25 хв. до 02 год. 50 хв. ОСОБА_2 М заявляв і доводив, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, наводив ознаки алкогольного сп'яніння, але лише склавши протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вийшовши з приміщення ЦРЛ, за власною ініціативою вручив йому ключі від автомобіля марки «ВАЗ». З ініціативи ОСОБА_2 він був доставлений до місця стоянки цього автомобіля і він разом з батьком приїхав додому. Покликаючись на п. 17 розд. III «Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів» Інструкції про порядок виявленняу водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.15 р. N 1 452/735, (далі - Інструкція про порядок виявлення), зазначає, що будь - який медпрацівник приймального відділення змісту висновку щодо нього не повідомляв. Тому усі дії по процедурі проведення його огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; оформлення відповідного акта та висновку, просить оцінити критично відповідно до п. 22 розд. III Інструкції про порядок виявлення, ст. 266 КУпАП. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає п. п. 1, 2 розд. II «Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», п. 3 розд. XIII «Деякі аспекти діловодства у справах» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів, п. 7 розд. IX, п. 5 розд. XIII «Документування адміністративних правопорушень» Інструкції з оформлення матеріалів, а його бланк підлягав знищенню, списанню. Покликаючись на ст. 254 КУпАП, п. 8 розд. «II. Документування адміністративних правопорушень» Інструкції з оформлення матеріалів, п. 1.10 ПДР України, зазначає, що екземпляр цього протоколу йому не вручався. Зазначає, що номер протоколу 537957 менший від номера протоколу про адміністративне правопорушення, що складений 31.12.17 р. 02 год. 20 хв. за ст. 122 - 2 КУпАП, з чого вбачається порушення ст. 130 КУпАП до порушення ст. 122 - 2 КУпАП, ПДР України. Спочатку поліцейський склав протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у його, а згодом - інший протокол у його відсутності, підтасовуючи, перекручуючи факти, обставини події. Зазначає, що протокол про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; час «02 год. 08 хв.» вказано поліцейським ОСОБА_2 на початку складення адміністративного протоколу до завершення його обстеження та фіксування у акті твердження лікаря про відмову від огляду, де вказаний час 02 год. 15 хв.. Записи у цьому протоколі здійснено невідповідно п. 8 розд. XIII «Деякі аспекти діловодства у справах» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів, розд. I Інструкції про порядок виявлення, ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 8 Порядку направлення водіїв т/з для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, п. 6 розд. IX «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП». Покликаючись на ст. 256 КУпАП, зазначає, що о 01 год. 55 хв. він, поліцейські ОСОБА_2, ОСОБА_4, медпрацівники ОСОБА_3, ОСОБА_5 знаходились поряд у приймальному відділенні Ковельської ЦРЛ. 31.12.17 р. о 01 год. 55 хв. було заповнено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 878. Згідно з п. 6 вказаного вище акта дата і час огляду - 31.12. 17 р. о 01 год. 55 хв., а за Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 878, складеним о 01 год. 55 хв. 31.12. 17 р. - це час уже складеного, оформленого ОСОБА_7 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 878. Цей ж час зафіксовано і в документі без назви, що направлений до Ковельського міськрайсуду Волинської області з Ковельського МТМО. Він же вважає, що такий запис має міститись у гр. 2 Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Але у вищевказаних документах значиться «31.12. 17 р., 01 год. 45 хв». «точний час направлення на огляд», а це - за 10 хв. до його керування по вул. Володимирській у м. Ковелі Волинської області. У вказаний час він фактично знаходився у коридорі приймального відділення Ковельської ЦРЛ разом з поліцейським ОСОБА_2, ОСОБА_4, поряд з черговим лікарем приймального відділення Ковельської ЦРЛ ОСОБА_3 та медсестрою ОСОБА_5. Проте, в цей же час, за протоколом № 537958, він керував автомобілем «ВАЗ» по вул. Володимирській, не виконав вимогу поліцейських про зупинку, був біля АЗС «ОККО», що не відповідає дійсності. У протоколі серії АП2 № 537957 свідки посвідчують своїми підписами записаний текст «31.12.17 р. о 01 год. 55 хв. в м. Ковелі, по вул. Володимирській, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ, д. н. АС 4341 АК, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що приводить до висновку, що вони з поліцейськими несли службу, а не знаходились на робочому місці у приймальному відділенні Ковельської ЦРЛ. Зазначає, що підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є відмінними у різних вказаних вище документах, тому вважає їх підробленими поліцейськими. Запах алкоголю з порожнини рота інспектор Бойчук Р. М. у нього об'єктивно виявити не міг при переслідуванні його автомобіля на відстані. Знаходячись примусово у автомобілі поліцейських під час доставляння до Ковельської ЦРЛ при короткотривалому спілкуванні з поліцейськими і в подальшому при перебуванні у приймальному відділенні ЦРЛ, він зблизька зі свого рота на них повітря не видихував. Вказану вище ознаку поліцейські ОСОБА_2, ОСОБА_4 не вказують у своїх рапортах від 31.12. 17 р., але такий запис міститься у направленні № 878 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Покликаючись на п. 6 розд. 1 Інструкції, п. 1 розд. II, п. 1 розд. IX. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції про порядок виявлення, зазначає, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії т/з за наявності ознак з достатніх підстав. На місці стоянки автомобіля марки «ВАЗ 2107» біля буд. № 24 по вул. Володимирській він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а, навпаки, просив здійснити такий як передбачено п. 4 розд. IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів, так як біля автомобіля марки «ВАЗ» знаходились його товариші. Покликаючись на наказ МВС України, МОЗ України № 1 452/735 від 09.11.15 р. «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», п. 1 розд. «І. Загальні положення», зазначає, що там термін «медичного» - відсутній, а у п. 15 розд. III Інструкції про порядок виявлення - наявний. Покликаючись на Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", Наказ від 19.11.96 р. № 347 "Про затвердження Правил визначення придатності за станом здоров'я осіб для роботи на суднах", Наказ від 08.10.07 р. № 718 "Про затвердження Інструкції про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України", ст. 9 Основ законодавства про охорону здоров'я, зазначає, що питання медогляду не може регулюватись інструктивними документами поліцейського відомства чи поліцейським ОСОБА_2. Примусове медобстеження є недопустимим. Покликаючись на ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, ст. ст. 49, 28 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність», зазначає, що дії по медичному огляду проводяться для отримання знань про стан водія з метою їх подальшого використання для притягнення водія до відповідальності, є дослідом. Покликаючись на п. 1 розд. III Інструкції про порядок виявлення, зазначає, що ОСОБА_2 самостійно визначив лікувальний заклад. Покликаючись на наказ МОЗ України «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» № 246 від 21.05. 07 р., «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», Інструкцію про порядок виявлення, зазначає, що ОСОБА_2 було запропоновано медогляд усно, що під керівництвом останнього став проводитись у приймальному відділенні ЦРЛ незаконно. Його батько заявив, що його син не буде проходити медогляд, а він - мовчав. Інформація про його дії щодо ухилення від огляду - відсутня. Процесуальний статус записаних у протокол громадянок - невідомий, вони є упередженими, зазначено не місце їх проживання, а юридичну адреса Ковельського МТМО. Поліцейський ОСОБА_2 лише намагався роз'яснити його права, передбачені ст. 63 Конституції України, роз»яснивши її частину, не роз»яснивши ст. 268 КУпАП; не мав при собі Конституції України, КУпАП. Він, дійсно, відмовився поставити свій підпис по причині нероз'яснення йому прав і обов'язків, незаповнення ОСОБА_2 графи про дату, час розгляду справи. Покликаючись на п. 5 розд. IX Інструкції про порядок виявлення, зазначає, що наявність висновку медичного огляду № 878 суперечить цій нормі права. Його підпис про отримання тимчасового дозволу на право керування т/з серії ТД № 559772 підтверджує фальсифікацію протоколу серії АП 2 № 537958, невручення йому екземпляра цього протоколу, незважаючи на його прохання. Покликаючись на ст. 254 КУпАП, зазначає, що письмові пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5 відсутні. Покликаючись на ст. ст. 251, 255 КУпАП, зазначає, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 537957 є основним доказом порушення п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, але він не є чинним. Наявність у справі висновку підтверджує факт проведення огляду щодо виявлення стану сп'яніння, виконання пункту 4, за яким метою огляду є встановлення наявності, чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Висновок заповнений неналежно, неповно, не точно, невідповідно п. 17 розд. III Інструкції про порядок виявлення. До висновку, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння черговий лікар приймального відділення Ковельської ЦРЛ ОСОБА_3 прийшла за своїм внутрішнім переконанням під тиском інспектора Бойчука Р.М., змовившись з останнім, узгодивши з ним текст і висновок, що необхідний останньому; керуючись його вказівкою, записала текст: «Відмова від медичного огляду», що не відповідає вимогам чинного законодавства і є непрофесійним, незважаючи на факт проведення огляду з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння у нього, що підтверджено в ОСОБА_7 № 878, на підставі якого і видається вищевказаний висновок. Висновку не було видано згідно з п. 16 розд. III Інструкції про порядок виявлення. Протокол про адміністративне затримання за ч. 1 ст. 130 КУпАП він вперше побачив у справі як доказ, хоча поліцейський ОСОБА_2, дійсно, йому заявляв, що буде складено протокол про адміністративне затримання. Покликаючись на п. 5 розд. III Інструкції з оформлення матеріалів, ч. 1 ст. 260 КУпАП, зазначає, що бланк протоколу про адміністративне затримання, складений ОСОБА_4, є невідповідної форми, оформлений невірно, є невідповідним вимогам чинного законодавства. Встановлення особи відбулось іще 43 хв. тому. ОСОБА_4 не роз'яснював права та обов»язки, протокол складав у його відсутності, без виконання вимог п. 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі - Порядок інформування), затвердженого постановою КМ України від 28.12.11 р. № 1 363. Захистити ж себе особисто він самостійно не спроможний. Покликаючись на Інструкцію з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Нацполіції України (Наказ МВС України від 23.05.17 р. № 440) (далі - Інструкція з організації діяльності чергової служби), зазначає, що пам'ятка для затриманих осіб йому вручена не була; запис про відмову не відповідає дійсності. Дані про вилучення не вказані, хоча о 01 год. 25 - 30 хв. на місці стоянки т/з біля буд. № 24 по вул. Володимирській у нього поліцейський ОСОБА_2 вилучив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію т/з, ключі від т/з. Зазначає, що у рапорті поліцейського ОСОБА_2 викладена суб'єктивна версія подій та поведінка поліцейських не відповідала вимогам законодавства. Покликаючись на п. 2 розд. II Правил «Гідна поведінка», затверджених Наказом МВС України від 28.04.16 р. № 326 «Про затвердження Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС», ст. ст. 29, 30, 32 Закону України «Про Національну поліцію», зазначає, що вони не дотримані поліцейським ОСОБА_2, так як останній чинив на нього тиск, залякував. Не відповідає дійсності те, що йому було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер», і що він відмовився. Зазначає, що провести такий огляд інспектор Бойчук Р.М. не міг, так як у Ковельському ВП ГУ НП у Волинській області наявний 1 газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі. Поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_4 30.12.17 р. заступили на чергування о 08 год. і несли службу до 08 год. 31.12.17 р., не отримуючи такого приладу. Не відповідає дійсності, що він бажав їхати до лікувального закладу, так як всупереч його волі та бажанню, опинившись у поліцейському автомобілі, вимушений був знаходитись у ньому та був доставлений до приймального відділення Ковельської ЦРЛ згідно вимог ст. 260 КУпАП. Поліцейський ОСОБА_2 своїми діями, словами під час перебування у службовому автомобілі провокував його до вчинення протиправних дій, наявна сума 2 500 грн. не задовольнила інспектора. Рапорт поліцейського ОСОБА_4 є ідентичним за змістом. Покликаючись на п. 8 розд. II Інструкції про порядок виявлення, зазначає, що направлення № 878 йому не відповідає, запис виявлення про алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння відсутній. Покликаючись на Наказ МВС України від 23.05.17 р. № 440 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», зазначає, що видача направлення належить до повноважень чергового (інспектора - чергового) чергової частини територіального підрозділу поліції. 31.12.17 р. у вказаний поліцейськими час у Ковельському ВП ГУ НП у Волинській області чергувала ст. інспектор - черговий ОСОБА_7, яка будь - яких дій відповідно за вказаним вище Наказом щодо нього не вчиняла. Направлення не містить даних про те, коли і ким воно видано. Ряд граф є незаповненими. Зазначає, що згідно з п. п. 6, 7 розд. І, розд. II Інструкції про порядок виявлення його огляд на стан сп'яніння на місці стоянки його автомобіля біля буд. № 24 по вул. Володимирській не проводився, і від такого він не відмовлявся. Зазначає, що акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 878 заповнений неякісно. Огляд його з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння при другій спробі не проводився. При першому заході у кабінет «Реєстрація хворих» інспектор Бойчук Р.М. пропонував, запитував: «Будете проходити медичний огляд?» невідповідно до вимог чинного законодавства. І він заявив, що проходити саме «медичний огляд» не буде. ОСОБА_2 вчиняв тиск на лікаря, давав останній вказівки, розпорядження: «Ви пишіть висновок відмову, я далі розберуся сам». Покликаючись на п. 18 розд. III Інструкції про порядок виявлення, зазначає, що оформлення акта лікарем приймального відділення Ковельської ЦРЛ ОСОБА_3 не відповідає вимогам чинного законодавства. Покликаючись на п. 19 розд. III Інструкції про порядок виявлення, зазначає, що копію такого акта йому було надано згодом. Покликаючись на п. п. 3 - 6 розд. III Інструкції про порядок виявлення, зазначає, що 31.12.17 р. огляд проводила черговий лікар приймального відділення Ковельської ЦРЛ ОСОБА_3, при йому не було документів, посвідчуючих його особу, так як його посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію т/з на автомобіль знаходились в поліцейського ОСОБА_2 і точна назва документа на посвідчення особи у акті не вказана; лікар будь - яких дій на долучення відповідних документів не вчинила, з таким проханням чи вимогою до нього, інспекторів Бойчука Р.М., Баглика Р.П. не зверталась. Бланк акта заповнено неповно, неконкретно. Записи у п. п. 7, 8 відповідають дійсності. При здійсненні його обстеження візуально за зовнішнім виглядом, не дотримано послідовності огляду. Він періодично перебував у полі зору, поблизу та поряд з лікарем і остання могла його добре бачити, оглядати і описувати, характеризувати. Він бачив, що за ним спостерігає лікар, хоча зблизька не знаходились, один на одного не дихали. За час вимушеного спілкування він будь - яких активних зумисних дій по ухиленню від проведення огляду на виявлення стану сп'яніння, не вчиняв. Також підтвердженням проведення огляду на виявлення стану сп'яніння є те, що у п. 10 підкреслено текст «роздратована, збуджена». Запитань з приводу скарг лікар йому не ставила та це у акті не відображено. Відомості п. 11 відповідають дійсності і є також підтвердженням проведення його огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Відомості п. 12 не відповідають дійсності, але є також підтвердженням здійснення огляду з метою виявлення стану сп'яніння. Зазначене у п. 13 про гіперемію обличчя вважає неправильним, так як це є хвороба, але разом з тим - підтвердження здійснення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. У подальшому внесено запис «Відмова від огляду» незважаючи на те, що лікар не пропонувала, не просила, не вимагала здійснити за хвилину подихи, виміряти пульс, тиск. Однак, у п. 14 наведено дані про порушення ходи, що підтверджує здійснення, продовження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, хоча перевірка точності його рухів не здійснювалась. Зазначає що записи п. п. 15, 16 не відповідають дійсності. Інформацію про нього лікар не з'ясовувала. Лікар задля з'ясування обставин та заповнення гр. п. п. 15, 16 з ним не спілкувалась, діючи упереджено. Підтвердженням продовження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння є запис у п. 17, він зазначав, що вживав настоянку валер»янки. Продовженням огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння є запис у п. 18, хоча пропозиція від лікаря пройти тестування за допомогою алкотестера не надходила. У п. 20 є запис «Відмова від медичного огляду», що зроблений невідповідно до чинного законодавства. Покликаючись на п. п. 3, 4, 15 розд. III Інструкції про порядок виявлення, зазначає, що встановлений діагноз відсутній і до акта медичного огляду за результатами огляду на стан сп'яніння такого не внесено. Після підпису ОСОБА_3 міститься і інший запис, що не відповідний дійсності. Покликаючись на ст. 9 КУпАП, зазначає, що він у своїх діях за 31.12.17 р. по суті правопорушення своєї винуватості не визнає.
У судовому засіданні 27.03.18 р. додатково пояснив, що вважає дії поліцейського ОСОБА_2 щодо нього неправомірними та докази наданих аудіовідео - та аудіозаписів, здійснених такими технічними засобами як відеореєстратор у автомобілі, бодікамера як технічного засобу із функцією аудіовідеозапису, незаконними.
Однак, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище правопорушень, повністю доводиться поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, іншими матеріалами справи.
Так, у п. 2.4 ПДР України зазначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. У п. 2.5 ПДР України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як пояснила у суді свідок ОСОБА_3, вона є лікарем Ковельської ЦРЛ. До 31.12.17 р. ОСОБА_2 знала як посадову особу - поліцейського, який неодноразово доставляв водіїв на огляд. ОСОБА_1 був доставлений поліцією під час її чергування у приймальному відділенні для проходження медогляду з метою встановлення факту алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння. При зверненні поліцейського йому видається бланк направлення водія для проходження огляду на стан алкогольного чи іншого сп»яніння для заповнення. Номер такого направлення проставляється згідно з номером акта. Чи ОСОБА_1 прийшов разом з поліцейським, чи ні, вона не пригадує. Огляд водія на стан сп»яніння розпочинається з оформлення поліцейським та надання лікарю направлення. При заповненні акта ОСОБА_1 був на кушетці. Під час огляду поряд з нею був ОСОБА_1. ОСОБА_1 своїми діями не перешкоджав його огляду. Хто першим запитав водія, чи буде він проходити огляд: вона чи поліцейський ОСОБА_2 - не пригадує. Послідовності заходження у кабінет водія та поліцейських, вона не пригадує, але її звернення було адресоване саме водієві. При доставленні цьому водієві було запропоновано пройти медогляд з метою визначення алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння за допомогою наявного сертифікованого технічного засобу - алкотестера «Алкофор», а також - запропоновано здачу біологічного середовища - кров чи сеча - з метою виявлення наявності алкогольного чи наркотичного сп»яніння. Водій на неодноразові пропозиції неодноразово відмовився від проходження медогляду за допомогою алкотестера, а також - здати біологічне середовище. Водій відмовлявся від спілкування з лікарем, повертався до неї спиною, ігнорував її, вдавав, що він її не чує і не бачить, відходив в сторону, в коридор. Повертався до неї спиною, всі її пропозиції ОСОБА_1 заперечував та всі її спроби спілкування з ним були невдалими. Це як відмова було зафіксовано в акті. З водієм вона спілкувалась особисто, роз»яснювала наслідки відмови від проходження огляду на стан сп»яніння. Зовнішні ознаки були - почервоніння обличчя як симптом, хитка хода. Але від виконання будь - яких проб, відомості про які вносяться в акт, водій також відмовся. Тому у висновку та акті було вказано, що водій відмовився від медогляду. У повному обсязі огляд проведено не було. Розмови ОСОБА_1 з поліцейським про вживання валер»янки вона не чула. Вона з»ясовувала, чи буде ОСОБА_1 проходити тестування із застосуванням алкотестера «Алкофор», на що той відмовився. Було запропоновано підписатись у висновку і отримати один з його примірників, але водій уникав спілкування та висновок не забрав, що зафіксовано у Журналі медоглядів водіїв та встановлення фактів алкогольного чи наркотичного сп»яніння. Поліція один з примірників висновку отримала. Акт огляду заповнювала вона особисто, дані про зовнішній вигляді водія вона вносила за візуальним спостереженням на підставі часткового зовнішнього огляду. У кабінеті вівся відеозапис. Висновок нею було вручено поліцейському ОСОБА_2. Від отримання другого примірника висновку під розпис у відповідному журналі ОСОБА_1 відмовився. Вона та молодша медсестра була запрошена поліцейським як свідків для посвідчення того, що останнім було прочитано ОСОБА_8 протоколи про адмінправопорушення і він з ними ознайомлений, у чому вона двічі ставила свій підпис.
Показаннями вказаного вище свідка у повному обсязі стверджено ту обставину, що о 31.12.17 р. ОСОБА_1, 93 р. н., був доставлений поліцейськими у приймальне відділення Ковельської ЦРЛ з метою проходження ним медогляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і відмовився від проходження такого на неодноразові пропозиції як чергового лікаря, так і поліцейського ОСОБА_2, про що о 01 год. 55 хв. 31.12.17 р. черговим лікарем приймального відділення Ковельської ЦРЛ було складено акт № 878 та висновок № 878 із зазначенням про таку відмову. Цими ж показаннями спростовано пояснення ОСОБА_1, 93 р. н., у тій їх частині, що йому не було належно пропоновано пройти такий медогляд.
Свідок ОСОБА_1 в суді пояснив, що він є батьком особи, яка притягається до адмінвідповідальності. 31.12.17 р. син працював у ПП, у зв»язку із завантаженістю на роботі з врахуванням характеру своєї роботи міг мати неохайний зовнішній вигляд. О 01 год. 40 хв. 31.12.17 р. син зателефонував йому на його мобільний телефон, повідомив, що знаходиться у приміщенні Ковельської ЦРЛ і вже провели, чи мають намір провести огляд на стан сп»яніння поліцейські. Він о 01 год. 50 хв. прибув на місце з довіреністю від імені сина на представництво його інтересів, ПДР України, Конституцією України. Його син сидів у коридорі приміщення, повідомив, що його вже оглянуто та складається протокол за керування у нетверезому стані, автомобіль знаходиться на вул. Володимирській і біля автомобіля є його товариші Карашкевич та Самолюк; що спілкувався з останніми, але спиртного не вживав. З поліцейським ОСОБА_2 він виходив на вулицю і під час спікування дізнався, що сина переслідували поліцейські на автомобілі і по вул. Володимирській, 24 син був затриманий, оглянутий і відмовився від огляду на стан сп»яніння, тому син був доставлений у приймальне відділення Ковельської ЦРЛ.; що вже було проведено медогляд і встановлено, що син перебуває у стані алкогольного сп»яніння. Він попросив провести повторно всі вказані вище дії відповідно до чинного законодавства. Про ст. 122 - 2 КУпАП розмови не було. Він з поліцейським ОСОБА_2 повернулись у приймальне відділення Ковельської ЦРЛ і направились у кабінет «Реєстрація хворих». Він сказав синові, що буде проводитись повторний огляд на стан сп»яніння відповідно до чинного законодавства. Вказівку його синові зайти у цей кабінет надав і поліцейський. У кабінету одночасно перебували і медпрацівники і сторонні особи в кількості до 10 осіб, що не сприяло оглядові на стан сп»яніння. Коли поліцейський ОСОБА_2 розклав папери, то запитав: «ОСОБА_6, чи будете проходити медогляд?». На це він виявив бажання пройти такий огляд як ОСОБА_6 і зробив крок вперед. Лікар не казала нічого. Потім встановлювалось, хто саме має пройти огляд - він, чи його син, тому, з врахуванням потреби у виконанні медперсоналом поточної діяльності, як він вважає, лікар казала словами: «Чи здаватимете кров на аналіз, сечу?». Він підтвердив згоду на проходження огляду, зазначивши, що його син буде проходити огляд лише при дотриманні вимог чинного законодавства. Медпрацівник дав вказівку вийти у коридор для вирішення питання, хто має пройти огляд, щоб не заважати у роботі. Вони всі вийшли у коридор. Там він у ОСОБА_2 запитав, чи так саме було проведено огляд до його прибуття у відділення, сперечався з останнім. Останній же чинив тиск на медперсонал з приводу швидшого надання документів. Лікар знову сказала фразу «чи будете проходити огляд?». Як у подальшому було проведено огляд, він не бачив; жодної дії лікаря по кожному пункту акта проведено не було. Поліцейський ОСОБА_2 настійливо вимагав у лікаря проводити огляд. Всі ці події відбувались у проміжку часу 01 год. 50 хв. до моменту, коли ОСОБА_2 о 02 год. 20 хв. почав складати протокол щодо його сина. У його присутності висновок про огляд медпрацівниками його синові не вручався. Його син намагався мовчати і у присутності поліцейських, і у присутності лікаря. Коли поліцейський ОСОБА_2 о 02 год. 20 хв. почав складати протокол про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він запропонував синові йти геть, але зрозумівши, що синові це зробити не вдасться, сказав нікуди вже не йти. Поліцейський ОСОБА_2 оголосив, що щодо його сина буде складено протокол, його син буде затриманий. Під час складання протоколу за ст. 130 КУпАП тривало мовчання. Сина було відпущено, запропоновано доставити до автомобіля марки «ВАЗ» і поліцейський ОСОБА_2 віддав його синові ключі до цього автомобіля. Складання протоколу про адмінправопорушення за ст. 122 - 2 КУпАП він не бачив. А у судовому засіданні 27.03.17 р. під час повторного допиту пояснив, що під час його перебування у приймальному відділенні Ковельської ЦРЛ 31.12.17 р. у період з 01 год. 50 хв. по 02 год. 45 хв. фраз звернення до його сина із зазначенням точної дати народження останнього, статусу як доставленого від медпрацівників він не чув. Від лікаря запитань його синові, що були б пов»язані з оглядом, не було, а були лише безадресні звернення. Того, щоб його син відмовлявся від огляду, він не чув. Його сина було повторно заведено у кабінет, де знаходилась черговий лікар, для з»ясування, чи він буде проходити огляд. При затриманні його сина поліцейські не роз»яснили йому право на захист. Його синові поліцейський ОСОБА_2 віддав ключі від автомобіля марки «ВАЗ» біля ЦРЛ, їх привезли на вул. Володимирську, де його син сів у автомобіль і вони поїхали додому.
Показаннями вказаного вище свідка також доводиться та обставина, що 31.12.17 р. ОСОБА_1, 93 р. н., у приймальному відділенні вже у його присутності при зверненні до нього як поліцейського, так і лікаря із запитаннями, чи буде він проходити медогляд, відмовчувався. Відмовлявся від пропозицій поліцейського у ході складання останнім щодо протоколів про адміністративні правопорушення підписати протоколи і поставити підпис про ознайомлення з правами та обов»язками і змістом протоколів.
Свідок ОСОБА_5 в суді пояснила, що вона працює санітаркою - прибиральницею у приймальному відділенні Ковельської ЦРЛ і перед новим - 2018 р. - була на роботі. На прохання поліцейського своїм підписом вона після прочитування поліцейським документа, посвідчила у ньому ту обставину, що вказаний вище громадянин не бажає з ним спілкуватись.
Показаннями вказаного вище свідка також доводиться та обставина, що 31.12.17 р. ОСОБА_1, 93 р. н., у приймальному відділенні відмовлявся від спілкування з поліцейським у ході складання останнім щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 в суді пояснив, що він є інспектором СРПП Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області. О 00 год. 30 хв. 31.12.17 р. під час патрулювання на вул. Володимирській було виявлено автомобіль марки «ВАЗ», який на автозаправці рухався без дотримання вимог дорожнього знака. Вони стали його переслідувати із застосуванням проблискових маячків та звукової сигналізації, подавши вимогу про зупинку у рупор. Але водій проігнорував та став збільшувати швидкість руху, намагаючись уникнути його зупинення і зникнути. Вони переслідували автомобіль марки «ВАЗ» по вул. Володимирській, вул. Львівській, вул. 40 р. Перемоги, повернув до «ВОПАК», до світлофора. Він з практики зрозумів, що водій перебуває у стані сп»яніння, так як водій не зважав на дорожню обстановку, збільшував швидкість, автомобіль постійно заносило, але він продовжував скриватись, тому вони дещо відстали, щоб той не вдарився під час переслідування. На вул. Володимирській, де було менш слизько, вони збільшили швидкість і стали наздогнали автомобіль марки «ВАЗ». Але водій останнього біля повороту на вул. ОСОБА_8 не справився з керуванням та автомобіль занесло і викинуло на зустрічну смугу руху, розвернуло і він зупинився. Потім вони заблокували йому дальший проїзд і підійшли до водія. Водій вийшов з автомобіля і визнав свою винуватість і пред»явив добровільно свої документи на ім»я ОСОБА_1 і далі не втікав. Від водія відразу було чути різкий запах алкоголю, було почервоніле обличчя, нестійка хода - ознаки алкогольного сп»яніння. Водієві було запропоновано продути на місці алкотестер, від чого той категорично відмовився і забажав поїхати у лікувальний заклад. Після цього вони посадили водія у службовий автомобіль і поїхали у лікувальний заклад для освідування. По приїзду у лікарню водій зателефонував до когось і отримав, як він почув, настанови нічого не казати та все заперечувати. Вони проводили освідування. Бодікамера була увімкнена у лікувальному закладі, так як під час переслідування він її увімкнути не зміг, але запис було здійснено на відеореєстратор у машині. У лікувальному закладі на відео і диктофон було записано всі їх розмови з ОСОБА_1. Останній категорично відмовився продувати, здавати біологічні зразки, так як йому це порадив його батько. Тому було складено протокол по п. 2.5 на ОСОБА_1 і винесено постанову про невиконання вимоги дорожнього знака. У присутності свідків ОСОБА_1 було ознайомлено з правами і обов»язками, було складено протоколи. Він попросив свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 бути присутніми при складанні протоколу та посвідчити роз»ясненням прав та обов»язків. Інших осіб, який можна було б залучити у такій якості, на той час там не було.
Свідок ОСОБА_4 в суді пояснив, що він є інспектором СРПП Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області. 30 та 31.12.17 р. він ніс службу спільно з поліцейським ОСОБА_2. Під час патрулювання на вул. Володимирській службовим автомобілем було виявлено автомобіль, що рухався біля автостанції не по схемі руху. Вони увімкнули проблискові маячки та звукову сигналізацію, щоб зупинити цей автомобіль. Але автомобіль продовжив рух по вул. Львівській, вул. 40 р. Перемоги, знову по вул. Володимирській і направився в сторону собору, але автомобіль занесло, він зупинився. За кермом цього автомобіля виявилась особа молодого віку, що виявилась ОСОБА_1. Останньому було запропоновано пройти тестування на місці на стан сп»яніння, нащо той відмовився, тому було запропоновано поїхати у лікарню - Ковельську ЦРЛ. Щодо ОСОБА_1 він у приміщенні Ковельської ЦРЛ склав протокол про адміністративне затримання.
Показаннями вказаних вище двох свідків - поліцейських - стверджується та обставина, що ОСОБА_1, 93 р. н., керуючи автомобілем марки «ВАЗ» по вул. Володимирській у м. Ковелі Волинської області 31.12.17 р., не зупинився на вимогу поліцейських і продовжив рух, незважаючи на сигнал про зупинку, був зупинений поліцейськими по вул.. Володимирській у м. Ковелі Волинської області, біля буд. № 24. У ОСОБА_1, 93 р. н., було виявлено поліцейськими ознаки алкогольного сп»яніння та він відмовився на місці зупинення пройти огляд на стан алкогольного сп»яніння, у зв»язку з чим добровільно прослідував з поліцейськими у Ковельську ЦРЛ, де він проходження у встановленому законом порядку медогляду у порушення вимог п. 2.5 ПДР України відмовився.
Свідок ОСОБА_7 в суді пояснила, що вона працює черговим у Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області і в період з 30 по 31 грудня 2017 р. була на роботі і документів щодо ОСОБА_1 вона не складала. Їй відомо, що у цей проміжок часу під час чергування у добовому наряді поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було складено щодо вказаного вище громадянина протокол про адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП.
Однак, як показав в суді свідок ОСОБА_2, ОСОБА_1, 93 р. н., з місця зупинення до Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області він, дійсно, не доставляв у зв»язку з відсутністю такої потреби. Це ж стверджується і листом Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області № 28/203 від 05.02.18 р. (а. с. 94).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище правопорушень, повністю доводиться також матеріалами справи: даними протоколу про адмінправопорушення серії АБ2 № 537957 від 31.12.17 р. (а. с. 1), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій № 878 від 31.12.17 р., згідно з яким ОСОБА_1, 93 р. н., у лікувальному закладі відмовився від медичного огляду (а. с. 3, 60) та його копією (а. с. 41); рапортами поліцейських: ОСОБА_2 від 31.12.17 р., ОСОБА_4 від 31.12.17 р. (а. с. 5, 6), згідно з якими о 01 год. 25 хв. 31.12.17 р. поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було виявлено та було переслідувано за порушення ПДР України і зупинено на вул. Володимирській у м. Ковелі Волинської області автомобіль марки «ВАЗ» під керуванням ОСОБА_1, 93 р. н.; останній мав достатні ознаки алкогольного сп»ягніння, відмовився від проходження огляду на місці із використанням приладу алкотестер «Драгер»» і виявив бажання поїхати у медичний заклад; даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 537958 від 31.12.17 р. (а. с.10), копією посвідчення водія на ім»я ОСОБА_1, 93 р. н., що було вилучено у останнього саме поліцейськими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у місці зупинення автомобіля під його керуванням (а. с. 39, 58); копією тимчасового дозволу серії ТД № 559772 від 31.12.17 р., виданого ОСОБА_1 поліцейським ОСОБА_2 (а. с. 47); копією акта № 878 від 31.12.17 р. медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, складеного лікарем ОСОБА_3 (а. с. 86), у якому також зазначено про відмову ОСОБА_1, 93 р. н., від проходження такого огляду; копією направлення № 878 від 31.12.17 р. на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, оформленого поліцейським ОСОБА_2 (а. с. 87); копією протоколу комісії курсів інформації і стажування лікарів, які здійснюють проведення медичних оглядів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 22.12.17 р., згідно з яким лікар ОСОБА_3 пройшла такі (а. с. 88 - 90); даними з Журналу реєстрації медоглядів за порядковим № 878 31.12.17 р. щодо ОСОБА_1, 93 р. н. (а. с. 91, 92), згідно з яким мається запис про відмову; даними відтворених у судовому засіданні 27.03.18 р. двох дисків із відеоаудіозаписом, аудіо записом, що надані у розпорядження суду Ковельським ВП ГУ НП у Волинській області (а. с. 113), згідно з якими у приміщенні медзакладу черговий лікар з»ясовувала у водія, доставленого поліцейськими, чи погоджується він пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп»яніння, на що водій відмовився. Лікарем водієві було роз»яснено, що у такому випадку буде складено відповідний акт про відмову; що відмова від проходження огляду буде підставою притягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП. Аналогічного характеру роз»яснення водієві надав і поліцейський. У подальшому черговим лікарем, а також поліцейським неодноразово з»ясовувалось у особи, яка притягається до адмінвідповідальності, чи буде вона проходити медогляд на стан сп»яніння; чи буде продувати алкотестер, на що остання відповіді вже не надавала.
Наведеним вище повністю підтверджуються пояснення свідка ОСОБА_3, дані у судовому засіданні, а також пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4 у тій їх частині, що стосувалась відмови ОСОБА_1, 93 р. н., як доставленого ними 31.12.17 р. у лікувальний заклад водія, від проходження огляду на стан сп»яніння, що була висловлена у присутності вказаного вище чергового лікаря та вказаних вище поліцейських. Відповідно, наведеним вище повністю спростовано пояснення ОСОБА_1, 93 р. н., у тій їх частині, що він 31.12.17 р. не відмовлявся від проходження огляду на стан сп»яніння у приймальному відділенні Ковельської ЦРЛ.
Також за даними відтвореного у судовому засіданні відеозапису, наданого у розпорядження суду (а. с. 113) слідує, що у темну пору доби 31.12.17 р. службовим поліцейським автомобілем з увімкненими проблисковими маячками переслідувався легковий автомобіль марки «ВАЗ» світлого кольору, що був зупинений на проїжджій частині дороги.
Наведеним вище повністю підтверджуються пояснення свідка свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4 у тій їх частині, що стосувалась події виявлення, переслідування та зупинення легкового автомобіля марки «ВАЗ» у нічну пору доби 31.12.17 р., та у повністю спростовуються пояснення ОСОБА_1, 93 р. н., у тій їх частині, що він на момент прибуття до автомобіля марки «ВАЗ» під його керуванням у нічну пору доби 31.12.17 р., не рухався, а зупинився у зв»язку з технічною несправністю та до зупинки переслідування поліцейськими не було і такого він не уникав.
Вважаю, що та обставина, що ОСОБА_1, 93 р. н., у день його зупинення та затримання важко працював, жодним чином не дає підстави для висновку про відсутність у його діях складів адмінправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122 - 2 КУпАП.
Враховую, що часом вчинення обох адмінправопорушень і дати складання висновку, дійсно, вказано 01 год. 55 хв. 31.12.17 р., хоча при врахуванні часу, витраченого на приїзд до Ковельської ЦРЛ, самі правопорушення мали б бути такими, що, з врахуванням даних рапортів поліцейських, вчинені в проміжок часу з 01 год. 25 хв. до 01 год. 55 хв. 31.12.17 р.. Однак, наведене вище не дає підстав для висновку про те, що такі правопорушення ОСОБА_1, 93 р. н., 31.12.178 р. по вул. Володимирській у м. Ковелі Волинської області вчинені не були та підстав для закриття провадження у справі з врахуванням такої обставини, немає.
Покликання ОСОБА_1, 93 р. н., на те, що йому поліцейськими не було роз»яснино положень ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, не запропоновано підписатись в отриманні других екземплярів протоколів про адміністративні, не знайшли свого ствердження в суді.
Покликання ОСОБА_1, 93 р. н., на неповне (у т. ч. - із застосуванням скорочень абревіатури, прочерків у місцях відсутності інформації тощо) заповнення поліцейським бланків протоколів про адмінправопорушення, протоколу про адмінзатримання, направлення № 878, а лікарем акта № 878 та висновку № 878, також не дає підстави для висновку про відсутність у його діях складів адмінправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122 - 2 КУпАП та підстав для закриття провадження у справі з формальних підстав.
Таким чином, доводи ОСОБА_1, 93 р. н., не спростовують висновку про його винуватість у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122 - 2 КУпАП.
Враховуючи матеріали справи, те, ОСОБА_1, 93 р. н., раніше не піддавався адмінстягненню, обставин, що пом'якшують його відповідальність, у справі немає; він в даний час працює, не має доходу і утриманців, є працездатного віку; приходжу до висновку, що достатнім та необхідним буде обрати стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкціями ч. 1 ст. 130, ст. 122 - 2 КУпАП., з врахуванням положень ст. 36 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Із ОСОБА_1, 93 р. н., слід стягнути на доход держави судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 33 - 36, 40 - 1, 268, 284, 280, 283, 122 - 2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1, 21.09.93 р. н., винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130. ст. 122 - 2 КУпАП та, з врахуванням ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1, 21.09.93 р. н., на доход держави судовий збір в сумі 352 (триста п»ятдесят дві) грн. 40 коп..(Найменування суду - Ковельський міськрайонний суд Волинської області, Отримувач коштів - Ковельське УДКСУ (м. Ковель) 22030001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ )- 37788874, Рахунок отримувача - 31212206700004, Банк отримувача - ГУДКСУ у Волинській області, Код банку отримувача - 803014, Призначення платежу: судовий збір за розгляд справи в Ковельському міськрайонному суді Волинської області, код 02890423).
Роз'яснити положення ст. ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.
Постанова може бути оскаржена на протязі 10 (десяти) днів з дня її винесення до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Ковельського міськрайонного судуОСОБА_9